Молдові приготуватися. Плани РФ із захоплення України

 

Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну майже два місяці тому. Після відступу з української півночі Росія зосередила сили на сході й оголосила про другу фазу війни. За цей час окупанти неодноразово змінювали свої цілі розв'язаної проти українців війни.

 

Так окупантам, щоб "врятувати народ Донбасу", потрібно захопити весь південь України до Придністров'я, де також "пригнічують російськомовних". Також агресор озвучив мету, яку спочатку передбачали всі експерти перед нападом – сухопутний коридор до Криму. Корреспондент.net розповідає про подробиці.

 

 

Росія воює з усім світом

 

Окупанти перестають прикриватися "миротворчими" цілями у війні проти України. Своїм завданням на недавно оголошеному другому етапі війни Росія назвала встановлення повного контролю над Донецькою та Луганською областями, а також південними регіонами України і забезпечення сухопутного коридору до Криму.

 

Про це 22 квітня заявив виконувач обов'язків командувача військ Центрального військового округу РФ Рустам Міннекаєв.

 

"З початку другої фази спецоперації, вона вже почалася буквально два дні тому, одним із завдань російської армії є встановлення повного контролю над Донбасом і Південною Україною. Це дозволить забезпечити сухопутний коридор у Крим, а також впливати на життєво важливі об'єкти української економіки", – заявив окупант.

 

Водночас Міннекаєв зазначив, що контроль над півднем України дасть змогу отримати вихід до самопроголошеної Придністровської "республіки", "де також зазначаються факти утисків російськомовного населення". Для цього їм потрібно захопити Миколаїв і Одесу.

 

"Зважаючи на все, ми зараз воюємо з усім світом, як було у Велику вітчизняну війну, вся Європа, весь світ проти нас був. І зараз те саме, вони ніколи не любили Росію", – додав російський військовий.

 

На цю заяву відреагував голова Офісу президента України Андрій Єрмак. Він сказав, що Україна має сценарії захисту від зазіхань Росії на території Донбасу і півдня.

 

"Росія озвучила свій план на другу фазу війни. Вони думають, що можуть захопити Донбас і південь України, розраховуючи на економічний тиск нашої держави. У нас є власні сценарії захисту України, і хочу нагадати, що чимало планів Кремля вже були зруйновані роботою нашої армії та народу", – написав Єрмак у соцмережах.

 

 

Мінливі плани Росії в Україні

 

За даними західних аналітиків, які посилалися на розвідки, російські війська спочатку прагнули якнайшвидше дійти до Києва, щоб вимагати капітуляції та змінити владу на російських маріонеток, але ці плани розбилися об запеклий опір української армії.

 

Нагадаємо кілька прикладів того, як за цей час змінювалися плани Росії:

 

24 лютого. Путін оголосив про "спецоперацію" з демілітаризації та денацифікації України, щоб "захистити людей, які протягом 8 років зазнають знущань, геноциду з боку київського режиму".

 

25 лютого. Дмитро Пєсков: "В ідеалі треба звільнити Україну, зачистити її від нацистів. Від пронацистськи налаштованих осіб і ідеології".

 

Цього ж дня міністр закордонних справ окупантів Сергій Лавров заявив, що Росія хоче "звільнити українців від нацистського гніту, аби вони самі вільно могли визначити своє майбутнє".

 

1 березня. Міністр оборони РФ Сергій Шойгу: "Головне для нас – захистити Росію від військової загрози, яку створюють країни Заходу".

 

16 березня Путін заявив, що в жодному вигляді не планує окупувати Україну.

 

До кінця березня "демілітаризація" та "денацифікація" практично зникли з лексикону окупантів.

 

29 березня Шойгу оголосив, що цілі "першого етапу спецоперації" виконані успішно: підрив могутності української армії, знищення військової інфраструктури і техніки.

 

На другому етапі, за заявами Міноборони країни-агресора, вони зосередяться на розширенні територій т.зв."Л/ДНР" до кордонів Донецької та Луганської областей.

 

3 квітня. Пєсков: "Одна з головних цілей операції – це, власне, порятунок цих "республік" і відновлення їхньої державності в межах 2014 року".

 

Про наступ окупантів на Донбас українська влада повідомила 18 квітня. "Наразі можна констатувати, що російські війська почали битву за Донбас, до якої давно готувалися. Дуже значна частина всієї російської армії зараз сконцентрована для цього наступу", – сказав президент України Володимир Зеленський.

 

Він підкреслив, що Україна боротиметься, хоч би скільки Росія зігнала на схід своїх сил. "Ми будемо захищатися. Ми будемо робити це щодня. Нічого українського не віддамо, а чужого - нам не потрібно", – сказав Зеленський.

 

21 квітня президент Росії Володимир Путін оголосив про "успішне завершення бойової роботи зі звільнення Маріуполя" та віддав перший публічний наказ у цій війні – скасувати штурм заводу Азовсталь, але заблокувати його територію, "щоб муха не пролетіла". Про причини такого наказу докладно в матеріалі Що за цим стоїть.

 

 

Що буде з наступом окупантів на Донбасі

 

Експерти з американського Інституту вивчення війни сумніваються в успіху нового масштабного наступу Росії на Донбас. "Але російські сили можуть виснажити українських захисників або досягти обмежених успіхів", – йдеться у звіті організації за 18 квітня.

 

Експерти звертають увагу на те, що війська РФ "не взяли оперативну паузу, яка, ймовірно, була потрібна для відновлення та належної інтеграції постраждалих підрозділів, виведених з північного сходу України, в операції на сході України".

 

У звіті наголошується, що російська влада стикається зі зростаючим небажанням воювати як серед призовників, так і серед контрактників.

 

На думку американських експертів, РФ прагне зірвати постачання західної допомоги українським військовим, але, ймовірно, їм не вистачає великої кількості високоточної зброї, необхідної для частих ударів по цих цілях на заході України.

 

"Російські сили, можливо, зможуть просуватися вперед на сході України, розділивши українські сили на безлічі невеликих напрямків наступу, але російські наступальні операції навряд чи будуть значно успішнішими, ніж невдалі операції навколо Києва", – йдеться у звіті.

 

Битва за Донбас триватиме не більш як два тижні. За цей період Росія спробує влаштувати два котли для української армії, але у них уже нічого не виходить, вважає український військовий експерт Олег Жданов.

 

"Найгарячіша точка сьогодні – це зона ООС. Причому як з півночі, так і з півдня. Російські війська шукають місце, де можна прорвати нашу оборону, і постійно намагаються атакувати наші позиції. Але в принципі фронт стабільний, і на сьогодні різких змін не відбувається на фронті. Ми завдаємо поразки і тримаємо оборону. Десь маневруємо, а десь стоїмо на місці і просто завдаємо поразки противнику", – розповів він у телемарафоні.

 

Щодо котлів, то окупанти хочуть замкнути оточення на лівому фланзі і лінію розмежування на півночі і зробити оперативне оточення – замкнути кільце на Краматорську. У цих напрямках з Ізюма і від Гуляйполя вони намагаються оточити українські війська.

 

"А в подальших планах - розбивати нас у бік Дніпра. Але вони так і не змогли створити єдине ударне угруповання та пішли в наступ у тому складі, у якому були", – зазначив експерт.

 

За словами Жданова, 30% угруповання все ще перебувають на території Росії, і командування вводитиме їх поступово в міру їхньої укомплектації та підвищення боєздатності.

 

"У разі успіху на Донбасі, ми зможемо перейти в контрнаступ на півдні і зірвати підготовку референдуму, який окупанти там оголосили на 1 травня", – додав експерт.

 

Засновник дослідницької групи Conflict Intelligence Team Руслан Левієв каже, що оточення українських військ на Донбасі – надскладне завдання для РФ не лише щодо масштабу обох сил, але й щодо координації між різними видами військ на землі. Російська армія до такого ніколи не готувалася", – сказав Левієв Настоящему времени.

 

Експерт каже, що наразі плюс-мінус умовний паритет під силу на Донбасі між ЗСУ та окупантами.

 

"За українськими силами називаються 44-45 тисяч осіб. Російських військовослужбовців без урахування сил сепаратистських корпусів - приблизно 50 тисяч осіб... Є деяка перевага в живій силі, але не така приголомшлива, не така значна. Немає переваги ні три до одного, ні тим більше п'ять до одного, як фігурувало в пресі", – сказав він.

 

За словами засновника CIT, Росія хоче зімкнути північну клешню з боку Ізюма і південну – з боку Гуляйполя, але завдання це дуже складне, адже одночасно потрібно брати одну за одною міські агломерації, де давно закріпилися українські війська, створили оборонні позиції.

 

"І плюс доведеться ще якось захищатися із флангів, щоб тебе не контратакували, бо поки ти просуваєшся вперед і намагаєшся взяти міські агломерації, тебе можуть легко відрізати від основного угруповання військ. І тоді сам наступаючий опиниться в оточенні. Таке також можливе", – розповів він.

 

Левієв також розповів, що від 20% до 40% контрактників, які були на півночі України, відмовляються їхати на Донбас.

 

"Вони бачать, яка погана в них техніка, недієздатна, вони бачать, що в них немає нормального постачання, немає нормального харчування, немає нормального прикриття. Тобто якщо вони потрапляють у якесь оточення, і по них б'є артилерія, і їм доводиться розбігатися, то далі вони, по суті, самі із собою", – розповів експерт.

 

Водночас джерела Медузи стверджують, що в Кремлі не розуміють, як закінчити війну за допомогою переговорів – і без обвалення рейтингу Путіна. Там скаржаться, що пропаганда "переборщила з нагнітанням теми нацизму".

 

На тлі значної підтримки війни в російському суспільстві в Кремлі "бояться можливого невдоволення" відступом військ і переговорами. За оцінкою російської влади, можуть спалахнути вуличні протести.

 

 

Що чекати Молдові

 

Голова правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак вважає, що Путін може без зусиль захопити владу в Молдові. Причому захоплення влади може відбуватися не тільки військовим шляхом, а й політичним.

 

Він нагадав, що незадовго до повномасштабного наступу Росії на Україну пройшла хвиля повідомлень про мінування для страхування серед мирного населення. За словами Шлінчака, у Молдові зараз відбувається те саме.

 

"Почалися "мінування" освітніх та інших закладів. Це мене одразу насторожило, – зрозуміло, що йде дуже потужна психологічна війна. У тому числі вона йде зараз на території Молдови", – сказав він в інтерв'ю 24 каналу.

 

Експерт звертає увагу на соцопитування, які показують, що лише 40% молдаван на боці України, тоді як 25% підтримують війну Росії проти українців.

 

Відповідаючи на питання, чи справді Путін планує військове вторгнення в Молдову через Придністров'я, Шлінчак сказав, що Москва поки що має можливість впливати на Кишинів через проросійське лобі, яке перебуває не у владі, але поблизу неї.

 

"Втім, хочу нагадати, що у фашистської Німеччини спочатку не було плану дійти до Москви. Вони планували діяти поступово, маленькими кроками. І як тільки їм ці кроки почали вдаватися, апетити зросли", – підкреслив він.

 

У свою чергу заступник виконавчого директора аналітичного центру Українська призма Сергій Герасимчук каже, що в Придністров'ї є російські війська, які можуть бути задіяні у війні проти України.

 

"Там є близько півтори тисячі російських військових, причому підлеглих західному військовому округу, задіяному у війні Росії проти України... Молдова не може із цим нічого зробити, не кажучи вже про Тирасполь, який, по суті, є маріонеткою РФ у регіоні", – сказав він в ефірі Радіо НВ.

 

Експерт додав, що потрібно також враховувати те, що Придністров'я має власну армію, КДБ, міліцію, а тому їх також можуть мобілізувати.

 

Він також називає ще одну загрозу – військові склади. "Склади 14-ї армії Радянського Союзу. Туди вивезли боєприпаси із країн Варшавського договору, з Німецької демократичної республіки ще в 1990-ті роки. Ці склади охороняються росіянами, ОБСЄ давно не має до них доступу", - сказав експерт.

 

Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet