Санкції Заходу. Експерти про наслідки для РФ
Русская служба DW,
13 липня 2022, 11:06
💬
0
👁
3566
Вчені берлінського інституту SWP дали оцінку санкційному режиму ЄС, США та Японії і оцінили ефекти від введених заходів для економіки Росії, для Китаю, Індії та ринку енергоносіїв.
Якими будуть глобальні наслідки економічних санкцій, запроваджених країнами Заходу проти Росії після нападу на Україну? Як вони позначаться не лише на самій РФ, а й на Євросоюзі, США, Японії, Китаї, Індії, на ринках енергоносіїв та продовольства?
Ці питання поставили собі вчені берлінського Фонду науки і політики (SWP) - провідного німецького наукового інституту, який консультує із зовнішньополітичних питань як уряд і парламент Німеччини, так і Євросоюз.
Колектив із 8 авторів, що спеціалізуються на відповідних країнах, регіонах або темах, опублікував 11 липня добірку коротких статей із ключовими оцінками та прогнозами.
Який ефект від санкцій ЄС проти Росії?
Санкції ЄС проти Росії критикують за те, що вони є недостатньо великими і запізнілими, констатує Аннегрет Бендік (Annegret Bendiek) і нагадує, що політологічна теорія розрізняє чотири функції міжнародних санкцій: вони можуть стимулювати, примушувати, стримувати і сигналізувати.
"Санкції проти фінансової та економічної політики Росії та часткове ембарго на нафту та вугілля роблять війну більш дорогою, але не менш ймовірною. Адже Росія готова платити високу ціну. Отже,стимулювання не спрацьовує", - робить висновок експерт.
Змусити РФ припинити війну санкції теж не в змозі, продовжує вона, оскільки в ЄС та в міжнародному співтоваристві "панує лише обмежена єдність у питанні беззаперечного втілення санкцій у життя". Тому і стримуючий ефект виявиться лише частковим, вважає Аннегрет Бендік.
Проте вона вважає, що санкції не безглузді: "Вони, щонайменше, виконують важливу сигнальну функцію, оскільки наочно показують Росії, що військова агресія не обходиться безкоштовно".
"Найважча економічна криза Путіна" ще попереду
У свою чергу, Яніс Клуге (Janis Kluge), експерт SWP з Росії та відповідальний редактор цієї колективної публікації, вважає наслідки санкцій для російської економіки та, зокрема, для військової промисловості РФ дуже серйозними.
У статті під заголовком "Найважча економічна криза Путіна" він зазначає, що "жорсткість введених Заходом санкцій стала для Москви несподіванкою".
Щоправда, "повного краху" РФ вдалося уникнути, а тому зараз "складається враження, що в Росії панує економічна нормальність". Поки що санкції "з усією силою" вдарили лише по окремих галузях, наприклад, по автомобілебудуванню, але крок за кроком починають позначатися на нових секторах економіки. "Справжня криза, насправді, ще попереду", - переконаний експерт.
Але "поки що російська держава залишиться дієздатною, хоча дорогі заходи підтримки економіки" перетворять очікуваний профіцит бюджету на дефіцит. Проте "лише через два-три роки можна буде виходити з того, що заплановане Заходом ембарго на енергію в поєднанні зі російською економікою, що слабшає, повною мірою позначиться на фінансових можливостях держави".
З цього випливає висновок, що "санкції не становлять безпосередньої загрози для влади Путіна" (хоча боротьба за ресурси в російській еліті загостриться), а тому "російському президентові в найближчому майбутньому не доведеться йти на зовнішньополітичні компроміси, щоб убезпечити економічну основу свого режиму".
У цій ситуації, на думку Яніса Клузі, для Заходу в центрі уваги має бути послідовне втілення в життя введених санкцій і насамперед - заборони на постачання техніки російської військової промисловості, адже вона досі активно використовувала західні технології та західні компоненти:
"Є інформація, що вказує на виробничі труднощі, що виникли тут - і тим самим на перший конкретний успіх санкцій, який в перспективі безпосередньо вдарить по можливостях Росії вести війну".
Джо Байдену санкції проти РФ забезпечили політичний успіх
Підвищити для Росії ціну війни і відрізати її від важливих технологій - такими були дві ключові цілі Сполучених Штатів, коли вони вводили проти РФ санкції через її напад на Україну. "Поки що санкції та експортний контроль стали для Байдена зовнішньо- та внутрішньополітичним успіхом", - вважає Лаура фон Даніельс (Laura von Daniels), яка очолює у SWP наукову групу з вивчення США.
Однак у Вашингтоні все голосніше звучать сумніви в тому, що "найбільший в історії пакет санкцій" змусить Путіна змінити курс, і в міру наближення листопадових виборів до конгресу американський президент опиняється під внутрішньополітичним тиском, що зростає.
"Зважаючи на сильно зрослі ціни на енергію йому потрібно знайти спосіб вводити нові штрафні заходи проти Росії, не скорочуючи при цьому пропозицію нафти на світовому ринку і не йдучи на ризик нових стрибків цін. Якщо темпи інфляції прискоряться, демократам загрожує поразка на виборах", - вказує Лаура фон Даніельс.
З погляду США, продовжує вона, "життєздатним політичним рішенням" було б запропоноване Джо Байденом запровадження граничної ціни на російську нафту. Такий "картель покупців" суттєво обмежив би доходи Росії та був би вигідний Китаю та Індії. "А у разі порушень з їхнього боку Байден міг би загрожувати вторинними санкціями", - вважає німецька американістка.
Китай прагне обмежити збитки від війни в Україні
Наслідки війни в Україні для Китаю та Індії присвячені дві окремі статті. Для КНР Росія є, вказує Ханс Гюнтер Хільперт (Hanns Günther Hilpert), "найважливішим союзником у протистоянні з Америкою та у прагненні подолати на глобальному рівні ті структури світопорядку та безпеки, в яких домінує Захід".
У порівнянні з цією геополітичною роллю, економічне значення РФ для Пекіна "невелике": "Доля Росії у зовнішній торгівлі Китаю склала в 2021 році лише 2,4%, в газовий імпорт Китаю вона внесла 6,1%, в імпорт нафти - 15, 5%. Проте Китай зазнає "істотних" політичних та економічних колатеральних (супутніх) збитків від російської війни в Україні, вважає експерт.
По-перше, по китайській економіці, яка й без того зазнає серйозних проблем, боляче вдарив зліт світових цін на енергію та продовольство. По-друге, проросійська позиція КНР "помітно охолодила відносини зі значно важливішими торговими партнерами на Заході - з ЄС, Японією, Кореєю".
По-третє, "глобальний Південь" наочно побачив явну суперечність: на словах Пекін виступає за територіальну недоторканність та невтручання у справи інших держав, насправді ж підтримує Кремль у його агресії проти сусідньої країни.
Ханс Гюнтер Хільперт переконаний: "В економічному плані Китай прагне не нажитися на цій війні, а головним чином обмежити збитки від неї".
Індія поки що у виграші, але зближення Росії та Китаю не в її інтересах
Інша справа – Індія. "На перший погляд виникає враження, що однією з тих країн, які найбільше виграють від конфронтації між Росією та Заходом, є Індія", - зазначає Крістіан Вагнер (Christian Wagner). За час війни вона, наприклад, більш ніж у 30 разів збільшила імпорт нафти з Росії та уклала з РФ кілька великих торгових угод.
Але це зовсім не зіпсувало її відносини з країнами Заходу, скоріше, навпаки: ті спробували поглибити військову, економічну та політичну співпрацю з Індією, оскільки мають із нею спільний геополітичний інтерес протистояти Китаю. Так що Нью-Делі може не побоюватися санкцій Заходу через близькість до Росії, підкреслює експерт SWP.
У той же час, він попереджає, що Індії буде дуже нелегко зберегти баланс сил. Є проблеми на шляху поглиблення військової співпраці зі США, торговельна угода з ЄС може зірватися через неприйняття європейських соціальних та екологічних стандартів.
У той же час, подальше зближення Росії з Китаєм може призвести до скорочення військової співпраці РФ з Індією, яка потребує багато часу, щоб подолати залежність від поставок російських озброєнь, попереджає Крістіан Вагнер.
Японія здійснила корінний поворот у відносинах із Росією
Що ж до Японії, то вона під враженням війни в Україні здійснила корінний поворот у своїй політиці щодо Росії, наголошує Олександра Сакакі (Alexandra Sakaki).
Вона нагадує, що після анексії Криму в Токіо обмежилися "беззубими санкціями", а після отруєння Скрипалів не було заклику Лондона вислати російських дипломатів. Тепер японський уряд негайно прийняв "довгий список" жорстких штрафних заходів проти РФ.
Це багато в чому пов'язано з багаторічними безплідними спробами Токіо знайти рішення в територіальній суперечці з Москвою навколо Курильських островів і з нездійсненими надіями знайти в особі Росії вагому противагу Китаю.
До того ж, нинішні жорсткі санкції щодо РФ є недвозначним сигналом Пекіну утриматися від будь-яких спроб насильницької зміни статусу-кво в далекосхідному регіоні, пояснює експерт.
"Ось тільки в галузі енергетики бідній на ресурси Японії поки важко відмовитися від співпраці з Росією, хоча вона залежить від російських копалин енергоносіїв набагато менше, ніж Європа", - констатує Олександра Сакакі.
Росія стала конкурентом Саудівської Аравії та Ірану на ринку нафти в Азії
У статті про зміни на глобальному ринку енергоносіїв Якопо Марія Пепе (Jacopo Maria Pepe) вказує на формування двох центрів тяжіння: за нафтові ринки Китаю та Індії тепер конкуруватимуть Саудівська Аравія, Іран і Росія, а на європейський ринок збільшать постачання США, низка країн ОПЕК+ та частково саудівці.
"Це знизить напруженість на ринку, але не компенсує російські поставки, що випадають", - попереджає експерт.
У коротко- та середньостроковій перспективі Китай та Індія виграють від дешевої російської нафти, а серед експортерів енергоносіїв потенційними переможцями є, насамперед, Саудівська Аравія, Катар та США, вважає автор статті, а "Росію у середньостроковій перспективі буде ослаблено".
На його думку, "завдяки продажу нафти третім країнам в Азії Росія зможе запобігти повному колапсу свого нафтовидобутку". А ось "з переорієнтацією в Азію російського трубопровідного газу дедалі складніше".
Якопо Марія Пепе вважає, що спроби здійснити таку переорієнтацію завдадуть російській економіці в середньостроковій перспективі великих збитків і до того ж "збільшать асиметричну залежність від Китаю".
Росія не повинна відігравати роль рятівника на ринку продовольства
Зрештою, у статті про глобальний ринок продовольства Беттіна Рудлофф (Bettina Rudloff) нагадує, що у США санкції проти харчової промисловості з гуманітарних міркувань заборонені законом і що Євросоюз жодних прямих санкцій проти російського аграрного сектору не вводив.
Обмеження на імпорт добрив запроваджено для того, щоб позбавити Білорусь можливості через РФ обходити заборону на постачання калійних добрив до ЄС. До того ж, під санкції потрапили два російські олігархи, пов'язані з виробництвом добрив.
А ось Росія обмежує експорт та імпорт сільськогосподарської продукції численними заходами, наголошує експерт SWP та вказує, зокрема, на квотування поставок за кордон пшениці.
Беттіна Рудлофф закликає держави, які вводять санкції, завжди враховувати можливі продовольчі ризики для третіх країн і одразу пропонувати їм пакети допомоги. Це, за її словами, важливо не лише з гуманітарних, а й зі стратегічних міркувань.
Тим самим можна буде уникнути ситуації, коли санкціонована країна (в даному випадку Росія) "братиме на себе згладжування продовольчих проблем і використовуватиме це в політичних цілях".
Джерело: Російська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet