Як Україна виконує Угоду про асоціацію з ЄС?

Згідно звіту Європейської комісії наша країна показує суттєвий прогрес у проведенні реформ, проте є ще над чим працювати.

Європейська комісія опублікувала цьогорічний звіт з приводу того, як Україна виконує умови Угоди про асоціацію з ЄС. У документі наголошується, що «Україна зробила важливі кроки в реалізації угоди», але вказано і на слабку динаміку на окремих напрямках.

Позитивні та негативні кроки у реформуванні

Єврокомісія робить такий звіт щороку. Нинішній охоплює період з 1 грудня 2020 р. та до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 р.

“Попри виклики, зокрема з боку Росії, Україна зробила важливі кроки для реалізації угоди про асоціацію. Реформи, проведені на сьогодні в цих рамках, дозволяють Україні впевнено розпочати новий етап своїх відносин з ЄС після рішення Євроради про статус України як країни-кандидата”, – заявив голова дипломатії ЄС Жозеп Боррель.

Нагадаємо, Єврокомісія рекомендувала надати Україні статус кандидата на вступ до ЄС, але для початку переговорів про це українській владі треба чимало попрацювати.

У звіті перечислені як позитивні кроки в реформуванні країни, так і негативні. До позитивних відносять: зрушення у реформі системи правосуддя в Україні, утвердження верховенства права та боротьбу з корупцією – зокрема, ухвалення законів про реформування Вищої ради правосуддя (ВРП) та перезапуск роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). Успішним напрямком також названо “цифрову трансформацію”.

Водночас невирішеними залишаються такі проблеми, як реформування Конституційного суду, а також конкурсне призначення голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Комісар з питань сусідства та розширення ЄС Олівер Варгеї вважає з цього приводу, що Україні необхідно продовжувати реформи, особливо у галузі правосуддя, верховенства закону, боротьби з корупцією та основних прав.

Він вказує на необхідність ухвалення та практичної реалізації законодавства про процедуру відбору суддів Конституційного суду, ухвалення стратегічного плану реформ правоохоронного сектору, завершення реформи правової бази про національні меншини та прийняття ефективних механізмів її реалізації.

Проте виявлені недоліки не заважатимуть крокуванню України до вступу в ЄС.

“ЄС продовжуватиме підтримувати Україну на її європейському шляху”, – підкресли О. Варгеї.

Сильні та слабкі сторони України

Оптимістичні оцінки з боку ЄС, на думку Олександра Болтяна, аналітика компанії Esperio, стали можливими завдяки тому, що Україна ухвалила закони, спрямовані на реформування Вищої ради юстиції (ВРЮ) та поновлення діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). Також позитивно оцінили нову стратегію уряду у реформуванні державного управління та поновлення конкурсів на державну службу. Підключення енергомережі України до континентально-європейської мережі сприйняли як досягнення стратегічної мети на шляху вступу до ЄС. Окремо виділено екологічні проєкти країни, хоча повноцінну оцінку виконаної роботи за нинішніх умов дати складно.

Крім похвали в кожному з пунктів були позначені і ризики, недоробки, що формує розуміння - Україні ще потрібно багато працювати і проводити реформи, щоб догодити ЄС та отримати статус члена країн ЄС. Питання корупції, зокрема, залишається відкритим, також у звіті наголосили, що необхідні подальші зусилля у боротьбі з відмиванням грошей та запобіганні організованій злочинності. В умовах війни і в післявоєнний час останні пункти врегулювати буде вкрай складно, оскільки якщо це були критичні точки в мирний час, то в післявоєнний настане період беззаконня, що ускладнить шлях України до статусу мирної країни. Інвестиції в такий регіон не надходитимуть, а отже населення виживатиме на невеликі заробітні плати, що за високої інфляції підтримуватиме рівень злочинності високим.

Своєю чергою, Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру, каже, що згідно з заявою нашого уряду, угоду про асоціацію з ЄС Україна виконала майже на 45%. Багато було зроблено на шляху створення антикорупційних структур, судової системи, замість податкової поліції виникла нова структура - Бюро економічної безпеки. Були претензії ЄС до процедури призначення керівників антикорупційних структур, але їх вже зняли, вирішили і проблему призначення суддів. ЄС похвалив зміни в системі держслужби, де наразі всі посади займаються за конкурсом. При цьому ЄС незадоволений тим, що немає ринку послуг ЖКГ для населення. Вкрай негативно чиновники ЄС ставляться до прихованої дотації тарифів ЖКГ і вимагають, щоб вони встановлювалися за ринковими цінами, як в ЄС.

Шлях до ЄС має бути швидким

Експерти вважають, що забирати в України статусу кандидата в ЄС вже ніхто не буде, проте на те, щоб стати членом Союзу може піти багато часу.

Так, О. Охрименко каже, що ніхто статусу кандидата у ЄС у України не відбере. В цьому немає сенсу. Інша річ, що вступ до ЄС може суттєво затягнутися, як це відбувається з Туреччиною, яка вже давно є кандидатом, але ймовірність її вступу до ЄС дуже туманна. Це може чекати і на Україну: процес набуття повноцінного членства може розтягнутися на десятиліття, хоча українська влада хотіла б вступити до ЄС до 2025 р. Але це малоймовірно. Війна створює проблеми, але головні вимоги ЄС – це не економічні, а політичні: суди, держчиновники – це все можна міняти і зараз. Тим більше, що зараз будь-які рішення Верховна Рада ухвалює дуже оперативно.

Своєю чергою О. Болтян вважає, що шлях вступу України до ЄС має бути швидким. Через війну він має бути в пріоритеті. Вступ України до складу ЄС зупинить бойові дії, бо інакше агресор уже воюватиме проти ЄС, а це зовсім інші потужності протистояння. Але тут важливо, як домовляться між собою політики вищого рівня. Європа навряд чи захоче воювати на своїх територіях і може затягувати процес вступу України до ЄС, аби не протистояти Росії.

Україна демонструє рішучість у прямуванні до ЄС

В Україні розуміють, що для того, щоб швидше потрапити до ЄС треба не гальмувати з реформуванням.

Так, Голова Офісу президента Андрій Єрмак подякував Єврокомісії і зазначив, що Україна отримала план дій, який слід виконати для початку переговорів Києва про вступ до ЄС.

Своєю чергою, віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина вважає, що Україна має показати серйозний результат і щодо виконання Угоди про асоціацію, і щодо реалізації рекомендацій Єврокомісії до кінця року, щоб на початку 2023 р. мати ясність у подальшому русі до членства у Європейському Союзі.

За її словами на сьогодні у парламенті є майже 50 євроінтеграційних законопроєктів, які народні депутати розглядатимуть уже найближчим часом.

“Окрім того, до 9 серпня разом із міністерствами ми завершимо підготовку текстів усіх законопроєктів, необхідних для впровадження Угоди про асоціацію”, - сказала Ольга Стефанішина.

Вікторія Хаджирадєва