Війна впливає на кредитування

Процентна ставка за кредитами зросла, проте банки очікують, що попит на кредити буде помірно збільшуватись

НБУ рекордно збільшив облікову ставку до 25%. Тепер до завершення воєнного стану банки матимуть змогу збільшувати ставку для нових кредитів. Проте банки не вважають, що збільшення ціни кредиту призведе до зниження попиту.

До чого призведе підвищення облікової ставки?

Як відомо, 2 червня НБУ рекордно підвищив облікову ставку – до 25% річних з нинішніх 10%. Це максимум з 2015 р. При цьому регулятор стверджував, що більше не підніматиме облікової ставки.

Облікова ставка є еквівалентом вартості грошей в економіці. За цією ставкою НБУ надає кошти комерційним банкам, а ті, у свою чергу, кредитують фізосіб і юридичних осіб. Отже, облікова ставка визначає вартість кредитних ресурсів, тож зараз кредитування стане дорожчим.

Основна мета підвищення ставок, як кажуть в НБУ – активізувати програми пільгового кредитування для бізнесу. В той же час підвищення облікової ставки говорить про зростання рівня інфляції та падіння темпів економічного зростання в країні.

Своєю чергою експерти вважають, що підвищення облікової ставки має запобігти зростанню рівня інфляції і не стимулює ринок кредитування.

Так, Максим Орыщак, аналітик компанії “Центр біржових технологій” (ЦБТ) каже, що в країні будь-якої миті може статися дефолт і банки залишаться з великими втратами, тому підвищення облікової ставки не треба сприймати як привід чекати на відновлення економічної активності.

На думку експерта, підвищення ставок має бути бар'єром для зростання інфляції, щоб не зростав попит на товари у тому числі.

За його словами, зазвичай, зростання попиту породжує зростання цін на продукцію та послуги. Зазначимо, що НБУ підвищував ставки з 2021 р. саме з цією метою - не допустити інфляційного тиску на населення країни, хоча вже в 2021 р. світові економісти говорили про нездатність монетарної влади керувати поточними ціновими змінами.

В той же час, Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру вважає, що підвищення ставок по кредитам не вплине на ринок, це скоріше просто сигнал, що зараз не до кредитування.

“Зараз банкам не до кредитування. Багато клієнтів не погашають кредити. Це викликано в першу чергу війною. Бізнес не може погашати кредити і навіть вчасно платити відсотки. Тому для банків зараз головне досягти погашення старих кредитів, а не видавати нові”, - каже О. Охрименкот.

Експерт вважає, що тільки коли закінчиться війна, можна буде видавати кредити і тоді ставки по ним повернуться до того рівня, який був до початку війни.

Як самі банки оцінюють ринок кредитування?

Попри те, що НБУ підвищив облікову ставку, яка призведе до росту ставок за кредитами, банки очікують поступового відновлення попиту на корпоративні кредити та швидшого – на споживчі.

Про це свідчать результати свіжого "Опитування про умови банківського кредитування", яке щокварталу проводить НБУ.

Протягом року більшість респондентів прогнозують скорочення обсягів як корпоративного, так і роздрібного кредитування.

На думку М. Орищака кредитування в умовах війни може зростати тільки споживче, якщо банки дозволятимуть собі це робити, розуміючи, що частка поганих кредитів при цьому збільшиться. Ймовірніше, що витрачати гроші на потребу населення у додатковому фінансуванні ніхто не буде. Потенціал зростання заборгованості перед банками зростає. Війна в країні призводить до руйнацій, втрат робочих місць, і смерті. Відповідно платити за кредитами зможуть менше людей. Навіть «Нафтогаз» ухвалив рішення про дефолт, розуміючи тенденцію майбутніх місяців та нездатність виплат щодо єврооблігацій. Відповідно, банківський сектор приймає факт можливого дефолту і готується до нього, щоб втратити менше грошей, заздалегідь видаючи менше кредитів. При дефолті буде багато неповернень коштів за вкладами.

Попит населення на кредити скорочувався через погіршення споживчих настроїв. Зниження попиту на іпотеку оновило історичний антирекорд внаслідок скорочення заощаджень домогосподарств та невтішних перспектив ринку нерухомості.

Водночас оцінки перспектив відновлення споживчого кредитування дещо покращилися порівняно з попереднім кварталом.

М. Орищак пояснює відновлення споживчого кредитування тим, що люди стають біднішими, проїдають запаси та не мають можливості сплатити базові потреби. До цього додається сезонний фактор, через який напередодні осені традиційно зростає і споживча активність, і дрібне кредитування. Навіть у період війни перед початком навчального року потрібно буде і гардероб оновити, і канцелярські товари купувати.

Також опитування НБУ свідчить про те, що частково відновився попит на гривневі та короткострокові позики, більшою мірою для малого та середнього підприємництва (МСП). Як і у І кварталі, потреба в оборотному капіталі, реструктуризації боргу та внутрішньому фінансуванні підсилювали попит.

На жаль, на думку М. Орищака причина зростання гривневих короткострокових кредитів також є негативною - відсутність грошей у людей. Якщо частка неповернення кредитів зростатиме, то банки будуть змушені обмежити обсяги коштів, що видаються.

Банки вважають, що якість кредитного портфеля погіршиться. Респонденти очікують скорочення фондування протягом наступного року. У ІІ кварталі банки констатували посилення негативного впливу війни на показники кредитування: респонденти відзначили погіршення якості кредитів, незмінність помірного попиту на кредити з боку бізнесу та  скорочення попиту з боку населення, посилення стандартів кредитування та зниження рівня схвалення заявок.

М. Орищак, вважає, що такі оцінки сектора справедливі та адекватні, тенденції переважно будуть негативними. Ймовірно, що деякі банки почнуть закриватися і людям зараз, як ніколи, не варто вірити високим ставкам прибутковості за вкладами у жодній валюті. Короткострокові депозитні вклади можуть підтримати бюджет сім'ї, а можуть бути втрачені, оскільки невідомі можливості Фонду гарантування вкладів покривати втрати вкладників у військових умовах.

Більшість банків повідомили про посилення стандартів корпоративного кредитування, більшою мірою для довгострокових, валютних кредитів та позик великому бізнесу. Стандарти кредитування домогосподарств посилились другий квартал поспіль. Учасники опитування відзначили зростання всіх видів ризиків у ІІ кварталі 2022 р., найпомітніше – кредитного й операційного, як і квартал тому.

В той же час банки мають оптимістичніші порівняно з І кварталом оцінки перспектив залучення коштів населення.

Послаблення для цільових кредитів

За словами прем'єр-міністра України Деніса Шмігаля нові кредити за програмою 5–7–9 до завершення воєнного стану видаватимуть під ставку до 20%.

Зміни в положення про програми цільового кредитування були внесені задля відновлення економічної активності.

“Після підвищення облікової ставки з боку НБУ такі програми загальмували. Про це говорить бізнес. Тому уряд сьогодні внесе зміни, які дозволять прибрати ті бар'єри, які з'явилися за програмою 5–7–9, фінансовим лізингом і програмою державних портфельних гарантій”, – сказав він.

Вікторія Хаджирадєва