Великі надії: перші результати роботи "зернових коридорів"
Торік Україна вперше у своїй історії зібрала понад 100 млн тонн зернових та олійних культур. До відкриття "зернових коридорів" з чорноморських портів на елеваторах ще залишалося 20 млн тонн, призначених для експорту.
Чи є альтернатива "фабриці" зерна?
31 липня президент України Володимир Зеленський повідомив у Twitter, що через російське вторгнення врожай цього року в Україні може виявитися на третину нижчим від прогнозованого.
Проте трохи згодом міністр аграрної політики та продовольства Микола Сокальський зазначив на нараді у Кабміні: у 2022-му буде зібрано 65-67 тонн урожаю зернових та олійних культур замість 60 млн тонн, як передбачалося раніше. За даними Мінагрополітики, наразі вже зібрано 12 млн тонн зерна нового врожаю на площі 3,5 млн га.
За словами голови Союзу українського селянства Івана Томича, Україна у останні десятиліття стала одним з основних експортерів зернової групи, олійних культур та олії у світі.
"Ми, фактично, стали "фабрикою" по виробництву зернової групи, орієнованої на експорт. Тому все, що було пов’язано з виробництвом зернових, теж активно розвивалося - починаючи з інфраструктури, транспорту, портів і так далі. Це давало вигідні умови, відповідну цінову політику для всіх працюючих у цьому напрямку. Ціни на зернові у нас в останні роки були найкращими за весь період новітньої історії, цей бізнес був дуже прибутковим. Всі, хто працював у цій галузі, отримували гарні доходи, модернізувались і розвивались. Дві третини коштів від реалізації цієї продукції надходили у валюті", - розповів він.
Всі інші культури у структурі сільськогосподарського виробництва були у нас, за великим рахунком, мізером, - додав І. Томич. Проте, продовжив фахівець, війна все це зламала докорінно.
"У зерновій галузі були великі інвестиції, все це пропало. Війна - це масований удар по економіці країни, по кожному маленькому і великому виробникові, трейдерам, переробникам, елеваторникам - усім, хто з цим пов’язаний", - констатував він.
Тому, за словами І. Томича, нинішній стан зернової галузі є дуже серйозним викликом, що стоїть зараз перед аграрним сектором і в цілому перед економікою країни. Адже ті, хто пов’язаний з сільгоспвиробництвом, отримують вдвічі нижчу ціну за свою продукцію у порівнянні з позаминулим і минулим роком. Водночас, необхідні для виробництва ресурси подорожчали більш, ніж удвічі.
"Таким чином всі, хто працює в цій галузі, отримують збитки. Чи довго вони можуть так протриматись? Відповідь проста: ні. Це є, за великим рахунком катастрофою", - підкреслив він.
Тож, зернова галузь України не має припинити існування. Ще у кінці березня стало відомо: Єврокомісія створила програму екстреної підтримки України на 330 млн євро. Частина цих коштів призначена для допомоги аграріям. Як зазначається, рішення ухвалено з метою пом’якшення різкого підвищення цін на харчові продукти та запобігання потенційного продовольчого дефіциту.
Разом із тим, І. Томич вважає, що Україна має сама частково покрити збитки своєї сільськогосподарської галузі. Один з кроків у цьому напрямку - розвиток тих галузей АПК, які останнім часом були "в загоні" із-за того, що майже всі інвестиції йшли у зернову галузь.
"Для вирішення ситуації, у якій зараз опинився наш аграрний сектор, потрібен комплексний підхід. Загальновідомо, що у нас виробляється замало продукції тваринництва, я вже не кажу про овочівництво, садівництво та інші напрямки. Криза повинна принести нову якість нашому АПК, маємо відроджувати забуті галузі. Це дозволить частково переорієнтуватись на внутрішній ринок, але вони можуть бути й експортними. Серйозно над цим поки не замислюються, маю на увазі нашу владу, науку", - вважає він.
Обнадійливі перспективи
Українські виробники зерна перед жнивами били на сполох: адже наші річні потреби у хлібі - не більше 4 млн тонн зерна, це лише п’ята частина з того, що засівають хлібороби. Все інше має йти на експорт.
За словами президента Української зернової асоціації Миколи Горбачьова, якби питання з експортом зернових не почало вирішуватися, аграрії змушені були би скорочувати посіви. Так що з продажем українського зерна за кордон у будь-якому випадку треба було розбиратися, і це вже відбувається. За липень Україна експортувала 3,2 млн т зернових із запланованих 5 млн т.
Аби нагодувати світ, дозволити аграріям заробити, відновити надходження до держбюджету від АПК та розвантажити елеватори для свіжих партій зерна, Україна уклала з ООН та Турцією угоду про відкриття на 120 днів "зернових коридорів" з наших чорноморських портів.
Угода передбачає, що у Стамбулі під егідою ООН створюється Спільний координаційний центр (СКЦ) за участю представників України, Туреччини, ООН та Росії. Він займається загальним наглядом і координацією реалізації домовленостей, реєстрацією суден, що прямують у розблоковані українські порти, а також затвердженням графіків транзиту та заходу суден у порти.
Крім того, спеціальні інспекційні групи за участю всіх сторін перевіряють судна на предмет наявності несанкціонованих вантажів і персоналу на борту. Такі групи працюють у гаванях в районі Турецької протоки (протока Босфор), що попередньо визначені турецькою стороною.
Як запевнив міністр інфраструктури Олександр Кубраков, рух зерновими коридорами "жодних інших суден, окрім тих, які мають забезпечувати експорт зерна та пов’язаних з ним харчових продуктів, не передбачається".
5 серпня з українських портів вийшли три судна з зерном. Кораблі прямують у бік Стамбула морським гуманітарним коридором. Це суховантажне судно Navistar з Одеси і два інших, Rojen і Polarnet, із сусіднього Чорноморська. Загалом, на борту цих суден перебуває понад 58 тисяч тонн кукурудзи. після перевірки очікується рух в Україну порожнього судна зі Стамбула, яке раніше вже перевезло 26 тисяч тонн кукурудзи з Одеси.
"Експорт поступово зростає і залізницею, і автошляхами, і через Дунайські порти. Морські порти значно розширять ці можливості, і аграрії отримають нові шляхи для збуту продукції. Держава робить для цього все необхідне", - прокоментував ситуацію прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.
Як вважає І. Томич, це досить обнадійливі новини. Особливо цінними вони є за тих важких умов, у яких цього річ йде "битва за врожай", коли Росія викрадає українське зерно, її армія палить наші поля та знищує елеватори обстрілами. Зараз кожне засіяне та прибране поле, кожен балкер із зерном набувають особливого значення.
"За зернові коридори потрібно боротися. Треба використовувати всі зусилля світових організацій, і вони працюють зараз на нашу користь, тож маємо досягти успіху. Вірю, що Україна у світовій перспективі вкладатиме, можливо, ще більший внесок у вирощування та продаж зернових. А якщо оцінювати, як ці 120 днів пройдуть, можна просто сказати: не безхмарно. Буде ще багато підводних каменів. Але здаватись не можна", - резюмував І. Томич.
Ірина Носальська