Шантаж Росії провалився: ціни на газ у Європі полетіли донизу

Росія продовжує сподіватись на газову гойдалку, влаштовану Кремлем для Європи. Та примусова відмова від жорстких санкцій і зрада України з боку європейців залишаються для Москви нездійсненою мрією.

Чергова спроба Кремля

Здорожчання російського газу перед опалювальним сезоном загалом не дивина, так і раныше траплялося. Зокрема, історичний максимум ціни на газ у Європі був зафіксований зовсім недавно, а саме 7 березня 2022 року, він становив тоді 3898 доларів за тисячу кубів. З початку серпня середня ціна газу склала 2360 дол. проти 1764 дол. за тисячу кубів у липні, проте вона поступово підвищувалась. Однак на минулому тижні вартість газу злетіла практично на 500 доларів, сягнувши спочатку позначки близько 3300 доларів за тисячу кубів, а 26 серпня взагалі досягла 3500 доларів за тис. куб. м.

Фахівці відзначають, що блакитне паливо здорожчало через зростання цін на зріджений природний газ (ЗПГ) в Азії, а також через обмежену роботу основних постачальників трубопровідного газу: у Норвегії тривали профілактичні ремонти на промислах, а потужності газопроводу Північний потік було скорочено.

Але після такого захмарного зростання, 29 серпня вартість газу на європейському ринку різко впала. Спотова ціна газу на майданчику TTF у Нідерландах з постачанням на "день уперед" склала 2810 доларів за тисячу кубометрів.

Як пише агентство Bloomberg, ціни на газ почали падати після того, коли Німеччина заявила, що її газові сховища заповнюються швидше ніж планувалося, а деякі трейдери зафіксували прибуток після ралі останніх тижнів.

Після цього котирування впало більш ніж на 20%, частково компенсувавши стрибок минулого тижня майже на 40%.

Проте 31 серпня стало відомо, що постачання газу по Північному потоку до Німеччини зупинилося майже повністю, у зв'язку із початком ремонту єдиного газоперекачувального агрегату, що залишився в роботі, на компресорній станції Портова. Судячи з даних газотранспортних операторів ФРН, постачання Північним потоком-1 (ПП-1) було зупинено на три дні. Чи викличе це новий виток цін на газ?

"Зупинка цього потоку (ПП-1 - ред.), вона анонсована на три дні. Відповідно, якщо через три дні хоча б третина з нього піде, то ціна піде вниз. Якщо Європа зможе диверсифікувати ще більше, наростити генерацію з інших джерел енергії, то ціна теж буде більш-менш стабільною", - зазначив у коментарі 24 каналу економіст Олег Гетьман.

При цьому він розповів, що ціна газу на біржі зовсім не відбиває те, за скільки насправді купують газ країни Європи. Річ у тім, що вони мають довгострокові контракти з російським Газпромом, де закладено ціни, що лише частково залежать від вартості нафтиі цін на газ на хабі.

"Ця цифра - просто спекулятивна, маніпулятивна, що розкручується Газпромом у своїх інтересах", - підкреслив він.

Розбите корито Газпрому

Та чи готова Європа до того, що Росія повністю перекриє газовий вентиль? За всіма ознаками, ЄС не просто це витримає, але й повністю до того підготовлений, - вважає відомий енергетичний експерт Михайло Крутіхін.

"До останнього часу було чимало панічних публікацій: мовляв усе, у нас тут (у Європі – ред.) апокаліпсис, зважаючи на те, що РФ не просто скоротила постачання газу, але й повністю готова його відключити, залишивши лише Турецький потік. А ось зараз пішли нові заяви і від аналітиків, і від таких солідних організацій, як Міжнародне енергетичне агентство, у яких йдеться: Європа вже накопичила достатню кількість газу у підземних сховищах на зиму, накопичення йде з випередженням графіку", - розповів він.

За словами фахівця, країни ЕС у цілому вже накопичили 79,94% від потрібних до листопада обсягів газу. За повідомленням Bloomberg, у Польщі запаси поповнені майже на 100%,  сховища Португалії вже повністю заповнені, італійське сховище заповнене на 81%, угорське - на 62%, а болгарське - на 60%. У Франції понад 90% її газових сховищ також заповнено. Впоралась із цим завданням і Німеччина: у її сховищах вже більше 80% потрібних обсягів газу.

"Цього має вистачити на зиму, тим більше, що є такі додаткові його джерела, як зріджений природній газ, існують програми енергозбереження, енергоефективності. Тобто, зараз паніка якось відступає на задній план, - зазначив експерт. - І, судячи по всьому, населення Європи має настрій трохи потерпіти та не піддатись газовому шантажу Росії (якщо вірити опитуванням суспільної думки) - завдяки тому, що йде субсидування тарифів на електроенергію та газ у дуже багатьох країнах. Тобто, ЄС на колінах до Москви не приповзе й не буде обіцяти скоротити санкційний тиск на Росію, не відмовиться від підтримки України".

При цьому М. Крутіхін каже: стверджувати, що РФ отримує кошти на війну за рахунок зростання цін на газ - не зовсім справедливо.

"Думаю, якщо так і далі справа піде, скоро не буде зовсім постачання газу з РФ, окрім дуже обмеженого. Ми бачимо, що єдиний газопровід до Китаю вийде на проектну потужність лише у 2025 році, це 38 млрд кубометрів. А ось Європа, що до війни споживала 155 млрд куб. м російського газу, вже різко скорочує його прийом, деякі країни від нього відмовились вже повністю. Це країни Балтії, Польща, Германія - там, зокрема, вже у січні починає роботу перший термінал по прийому скрапленого газу, і десь шість терміналів збираються ставити на Балтиці. Болгарія відмовилась від російського газу, так само, як і одна з найбільших компаній-споживачів у Данії. Тобто, найголовніший для Газпрому експортний європейський ринок, так би мовити, стискається. Не виходить шантаж проводити", - підсумував він.

Крім того М. Крутіхін зазначив: нещодавно з Аргентини у бік Фінляндії вийшло судно, що є плавучим терміналом з прийому скрапленого газу. За контрактом, воно впродовж десяти років забезпечуватиме газом Фінляндію, Естонію та інші близькі до них країни. 

До того ж, Польща з’єдналася газопроводом із Литвою, а нещодавно було відкрито й новий польсько-словацький газопровід, ось-ось запрацює і газопровід з норвезького шельфу через країни Балтії та ту ж Польщу. Активно діють і термінали з прийому скрапленого газу у Свиноуйсьце (Польща) та у Клайпеді (Литва). Тобто, робота по відмові європейців від російського газу йде доволі активно.

"Якщо у Москві розраховували, що цей тиск змусить Європу відмовитись від програм майбутнього - "зеленого переходу", розвитку поновлювальних джерел енергії, водневої енергетики, то нічого не виходить. Всі програми, які ще рік тому здавалися фантастикою, приймаються, а компанії, що займалисялише нафтою та газом, вкладають кошти у нову енергетику. Європейські уряди починають субсидувати зелену енергетику набагато активніше, ніж раніше. Коли період шантажу закінчиться, думаю, Газпром побачить, що газ більше продавати нікому", - констатував М. Крутіхін.

Ірина Носальська