Без кордону. Чому Таджикистан напав на Киргизстан
Конфлікти між цими країнами виникають постійно, проте нинішнє загострення конфлікту стало найкривавішим останнім часом.
У ході конфлікту між Киргизстаном та Таджикистаном загинули 94 людини з обох боків, ще сотні отримали поранення. Обидві сторони, які входять до Організації договору про колективну безпеку та мають захищати союзників від зовнішніх загроз, звинувачують одна одну в ескалації конфлікту та використанні важкої військової техніки, у тому числі військової авіації та реактивних систем залпового вогню. Кореспондент.net розповідає, що не поділили Киргизстан та Таджикистан.
Найкривавіше загострення між Киргизстаном та Таджикистаном
Влада Киргизстану оголосила про загибель 59 людей у збройному конфлікті з Таджикистаном, ще 140 осіб отримали поранення. 19 вересня оголошено днем національної жалоби за загиблими. Генеральна прокуратура країни порушила кримінальну справу за статтею про злочин проти миру.
"Сформовано міжвідомчу слідчу групу для проведення всебічного та ретельного розслідування обставин, що спричинили напад Таджикистану. Сформована група здійснює обстеження постраждалих сіл", - зазначається у заяві МВС Киргизстану.
Відомство також повідомило, що наразі спільні патрулі у складі співробітників міністерств внутрішніх справ двох країн проводять цілодобову роз'яснювальну роботу з населенням на прикордонній території для охорони та підтримання правопорядку.
Про спільне патрулювання дороги між містами Таджикистану Худжанд та Канібадам на кордоні двох країн домовились 18 вересня. Сторони також домовилися відкрити дороги на селище Ворух - ексклав Таджикистану у Баткенській області Киргизстану на кордоні та забезпечити рух транспорту.
Таджикистан вперше і востаннє назвав кількість постраждалих зі свого боку в неділю. МЗС країни повідомило у своїх соцмережах про 35 убитих і 25 поранених таджицьких громадян, серед яких, як стверджується, є жінки та діти.
Ситуація на кордоні між Киргизстаном та Таджикистаном загострилася 14 вересня, коли на трьох її ділянках у Баткенському районі розпочалася перестрілка між прикордонниками. Сторони кілька разів домовлялися про припинення вогню, але домовленості щоразу зривалися.
Влада Киргизстану звинуватила Таджикистан у стягуванні до кордону важкої бойової техніки та у використанні "всього арсеналу" для обстрілу території Киргизстану в спробі захопити її. МНС країни повідомило про евакуацію 136 тисяч людей із зони зіткнень, у Баткенському районі було введено режим НС.
Секретар Ради безпеки Киргизстану Марат Іманкулов заявив, що серед учасників конфлікту були представники міжнародних терористичних організацій та іноземні найманці.
"На боці таджицьких збройних сил, які вторглися на нашу територію, були люди бородаті, одягнені в цивільну форму зі зброєю в руках, які стріляли в різні боки і в будинки, і в мирних громадян", - зазначив він.
За словами секретаря Ради безпеки, один із цих людей був упізнаний, він є громадянином Афганістану. Зазначимо, що Таджикистан конфліктує із Талібаном, який захопив владу в Афганістані.
У МЗС Киргизстану заявили, що вважають останню ескалацію заздалегідь спланованою збройною агресією. Їхні колеги з Таджикистану зазначили, що Бішкек продовжує інформаційну кампанію проти Душанбе, тим самим нагнітаючи напруженість у прикордонній зоні.
Таджикистан також звинуватив киргизстанські сили в обстрілі низки таджикистанських прикордонних населених пунктів із "важкої зброї". Таджикистан звинуватив киргизькі збройні сили в обстрілі мечеті за допомогою дрона, внаслідок чого, згідно з офіційними заявами, загинуло 12 людей. Душанбе також говорить про загибель людей внаслідок обстрілу школи та машини швидкої допомоги.
Ніч на 19 вересня на кордоні Киргизстану та Таджикистану пройшла без пригод. Зазначається, що порушень домовленості щодо припинення вогню не зафіксовано. При цьому ситуація на кордоні залишається напруженою.
Президент Киргизстану Садір Жапаров заявив, що Бішкек продовжить врегулювання спірних питань на кордоні дипломатичними методами.
"Території, що межують з Таджикистаном, не конкретизовані і викликають проблеми. Ми продовжуємо докладати зусиль для врегулювання спірних питань на киргизько-таджицькому кордоні лише мирним шляхом", - наголосив Жапаров.
Секретаріат ОДКБ, у свою чергу, приніс співчуття у зв'язку із загибеллю людей під час зіткнень на кордоні Киргизстану та Таджикистану. Організація наголосила, що вірить у "безальтернативність політико-дипломатичних підходів" і готова "нарощувати посередницькі зусилля задля досягнення стійкого компромісу".
Як і у випадку з Вірменією, "путінське НАТО" вкотре показало свою неспроможність та втрату впливу в регіоні.
У чому причини загострення конфлікту
Конфлікти на кордоні Таджикистану та Киргизстану виникають постійно - за останні 12 років було зафіксовано понад 150 випадків, проте нинішнє загострення конфлікту стало найкривавішим останнім часом. Останнє подібне протистояння відбулося у квітні 2021 року, і тоді з обох боків було вбито близько 55 осіб, постраждали 205 осіб.
Загострення відбувається через відсутність маркування на приблизно 70 спірних ділянках. Загалом за даними на 2022 рік із 972 кілометрів кордону країни узгодили близько 600 кілометрів.
Спірними залишаються ділянки між Баткенською областю Киргизстану та Согдійською областю Таджикистану, де села, а іноді й будинки мешканців двох республік розташовані поруч, що ускладнює роботу з визначення лінії кордону.
Через цю невизначеність між жителями та прикордонниками сусідніх держав часто відбуваються сутички за право доступу до води, землі та комунікацій. При цьому часто застосовується і зброя, що призводить до людських жертв.
Баткенська область - це найвіддаленіший регіон Киргизстану, який межує як з Узбекистаном, так і з Таджикистаном. На території області знаходяться сім анклавів (територій однієї держави, оточених іншою), і цей збройний конфлікт спалахнув поблизу другої за величиною анклаву в регіоні Воруха. Там мешкає 35 тисяч громадян Таджикистану.
Усі села, розташовані в цьому районі, оточені киргизькими населеними пунктами та посівними полями. У деяких місцях біля Воруха кордон чітко не проведено, і через ці ділянки часто спалахують конфлікти між місцевим населенням та прикордонниками.
Одним із предметів суперечки у цьому районі є дорога, яка сполучає основну територію Таджикистану та Ворух. За ранніми радянськими картами (Киргизстан і Таджикистан спираються на карти різних років у переговорах про делімітацію кордону) ця дорога належала до території Таджицької РСР, а за пізнішими - вже є територією Киргизької РСР.
Це ділянка дороги – також єдиний спосіб дістатися з Лейлекського району до Баткенського району.
Економічно як Баткенська область Киргизстану, так і Согдійська область Таджикистану, де проходить умовний кордон, є найвіддаленішими і економічно бідними регіонами, їх населення страждає від безробіття і частої посухи.
Основне джерело доходу для мешканців обох регіонів – сільське господарство. Дозволити собі війну ні Киргизстан, ні Таджикистан не можуть, зазначає таджицький експерт Абдугані Мамадазімов.
"І у Таджикистану, і у Киргизстану є досвід вдалого вирішення прикордонних суперечок з іншими країнами, що демонструє, що за наявності політичної волі влада зможе за столом переговорів завершити процес демаркації та делімітації спірних кілометрів. І це на користь обох держав", - цитує Мамадазимова BBC News.
Будь-які поступки влади та спроби знайти компроміс з обох боків приймаються місцевим населенням у багнети. Науковий співробітник Фонду Карнегі за міжнародний світ Темур Умаров зазначає, що поступитися або обміняти земельні ділянки є непопулярним рішенням для влади обох країн.
Умаров вважає, що початок стрілянини на киргизько-таджицькому кордоні співпав із самітом Шанхайської організацією співробітництва в Самарканді - не випадково. ШОС однією зі своїх ключових цілей проголошує зміцнення регіональної безпеки.
"Те, що ми спостерігаємо, виглядає більше як запланований наступ з таджицької сторони. Це, звичайно, потрібно довести і перевірити ще раз, але ще один аргумент за те, що це не збіг - те, що велике зіткнення в квітні минулого року сталося під час сповіщення ОДКБ у Душанбе," - вважає експерт.
Перестрілки тривали й у той час, коли президенти Узбекистану, Киргизстану та Китаю підписували угоду про будівництво залізниці, яка з'єднає ці країни з Європою в обхід Росії.
Наразі як Киргизстан, так і Таджикистан економічно дуже залежні від Росії, це їх найбільший торговий партнер і країна, де працюють мільйон киргизьких та мільйон таджицьких мігрантів. Економіки як Киргизстану, так і Таджикистану сильно залежать від грошових переказів мігрантів, на них припадає майже третина обсягу ВВП двох країн.