Як собака на сіні. Чому Росія хоче закрити чорноморські зернові коридори
Росія намагається розірвати зернову угоду, укладену з ООН, Україною та Туреччиною у Стамбулі 22 липня. Проте надія на продовження роботи зернових коридорів з українських чорноморських портів - існує.
Спроба зірвати домовленості
Перше судно з українським продовольством вийшло з порту Одеси 1 серпня, а за два місяці дії угоди - всього 309 кораблів. Аби порівняти динаміку експорту зернових, можна співставити такі цифри: за даними першого заступника міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького, у серпні Україна продала 3 млн тонн зерна та олійних культур (до війни цей показник становив 6 мільйонів тонн), з них півтора мільйони - через чорноморські порти. У вересні експорт зернових становив рекордні 6,9 млн тонн, зрівнявшись із довоєнним показником; збільшилися обсяги роботи розблокованих портів Великої Одеси - експорт через них становив 3,8 мільйони тонн.
Це стало можливим, бо Україна з Туреччиною, РФ та ООН 22 липня підписали угоду про безпечне вивезення зерна Чорним морем. Домовленості передбачали розблокування трьох українських портів: Одеса, Чорноморськ та Південний. У Стамбулі під егідою ООН було створено Спільний координаційний центр (СКЦ), до якого увійшли представники чотирьох сторін для здійснення загального нагляду за дотриманням угоди. Договір мав діяти 120 днів з дати підписання і автоматично продовжитись, якщо жодна із сторін не повідомить, що хоче його припинити.
Та 7 вересня президент РФ Володимир Путін заявив, що угода щодо вивезення зерна з України, в рамках якої Росія розблокувала чорноморські порти, є обманом: замість постачання зерна у африканські країни та на схід, Україна, нібито, продає збіжжя заможним державам Європи.
Натомість, за даними Мінагрополітики, географія нашого експорту пшениці наближається до довоєнної - 72% припало на країни Африки, Близького Сходу, Південно-Східної Азії та Туреччини. Африканський континент уже одержав приблизно 423 тис. тонн української пшениці.
Чому Росія лютує
США не вважають, що угода щодо експорту українського зерна, укладена за посередництва ООН, якось порушується - про це сказав речник Білого дому з національної безпеки Джон Кірбі, коментуючи заяву президента Росії.
"Ми не бачимо жодних ознак того, що зараз угода розвалюється, вона фактично має очікуваний ефект, - зазначив Кірбі під час брифінгу у Білому домі 8 вересня, одразу після заяви Путіна. - Всупереч тому, що пояснив Путін, світові ціни на зерно насправді впали за останній місяць. А за нашими підрахунками, понад мільйон метричних тонн зерна та соняшникового насіння покинуло Україну з того часу, як було укладено угоду, й потрапило на глобальний ринок. Частина зерна надходить до інших країн для переробки в інші харчові продукти, для подальшого розповсюдження на світовому ринку".
То чому ж очільник країни-агресора, що ратував свого часу за необхідність подолати голод у всьому світі, хоче перекрити експорт зернових до найбідніших країн Азії та Африки? Відповідь, начебто, проста: за повідомленням Bloomberg з посиланням на дані поставок Logistic OS, експорт російської пшениці у липні-серпні, порівняно з таким же періодом минулого року, впав на 22%, попри рекордний врожай.
Головна причина, яку озвучують у Кремлі - західні санкції, обмежуючі експорт харчів та добрив. Але США відкинули звинувачення Москви.
"Санкції Америки, дозвольте мені повторити, не поширюються на експорт продуктів харчування та добрив, і крапка", - заявила посол США в ООН Лінда Томас-Грінфілд під час візиту до Африки. Важливо, що і Євросоюз не запроваджував санкції на експорт Росією добрив, але через секторалні обмеження російську зернову продукцію та добрива ніхто не хотів страхувати та перевозити.
При цьому, вочевидь, не спрацювало часткове пом'якшення обмежень з боку ЄС, що мало привести до невеликої, але все ж таки внутрішньої стабілізації ринку РФ, послабленого продажем за дисконтом зерна до третіх країн. Високі ціни на страхування вантажів та кораблів, логістичні проблеми на морі та залізниці у росіян залишилися. Не допомогло або виявилось недостатнім й розморожування коштів низки російських банків, аби ті дозволяли виробникам і постачальникам із РФ купувати, транспортувати чи імпортувати сільгосппродукцію, зокрема пшеницю та добрива.
"Нам вдалося досягти угоди, але нічого не працює з російської сторони. Жодне російське судно не вивезло з російських портів російське зерно на експорт", - скиглив у вересні постпред РФ в ООН Василь Небензя.
Натомість, Україна за допомоги зернової угоди потроху наповнює свій бюджет. Аналітик Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Світлана Литвин констатує у коментарі Фокусу: збереження поточних обсягів експорту дозволить Україні реалізувати врожай 2022 року та засіяти всі наявні площі навесні.
Боротьба за нову угоду
Однак 13 вересня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба попередив, що Росія планує зірвати зернову угоду у листопаді, коли закінчується строк її дії. Тож Україна, за його словами, вже працює з ООН і Туреччиною та країнами-отримувачами української агропродукції, аби не допустити цього.
Вочевидь, питанню продовження зернової угоди було присвячене й нещодавнє десятиденне турне міністра закордонних справ країнами Африки. Воно розпочалося 3 жовтня, однак Д. Кулеба передчасно його перервав, бо був змушений повернутися до Києва 10 жовтня у зв’язку з масованим ракетним ударом по Україні, актом державного тероризму, заподіяним РФ.
Д. Кулеба розпочав турне з Сенегалу, що панує в Африканському Союзі. Там він розповів, як РФ ударами по сільськогосподарській інфраструктурі та блокадою українських портів позбавляє мільйони африканців доступу до продовольства й попросив Сенегал вплинути на Москву, аби чорноморський зерновий коридор продовжив діяти.
Утім, за даними радника голови Офісу президента Михайла Подоляка, переговори по укладенню нової зернової угоди поки йдуть складно - хоч Україна й не веде їх з Росією безпосередньо, для цього є підгрупи, до яких належать Туреччина та ООН.
"Ми сподіваємося на продовження мандату на вивезення зерна з українських портів", - підкреслив однак він.
Сподівання на продовження зернової угоди - не примарні: адже 10 жовтня голова Генасамблеї ООН Чаба Кереші, високо оцінивши її дію, заявив: "Ми діятимемо разом для повного здійснення життєво важливих поставок продовольства з українських портів".
Наприкінці варто згадати: у 2021 році Всесвітня продовольча програма ООН розподілила по всьому світу 4,4 млн. тонн продовольчої допомоги, дві третини з них надійшли з України. Тож наша країна, попри будь-які перешкоди, має продовжувати годувати світ.
Ірина Носальська