Шантаж від безсилля. Росія та "зернова угода"

 

Рішення Росії вийти із зернової угоди, що дозволяє і в умовах війни здійснювати вивезення сільськогосподарської продукції з України, про що Кремль оголосив після атаки українських дронів на кораблі Чорноморського флоту в Севастополі 29 жовтня, викликав великий резонанс у німецькій пресі. Чи було це рішення спонтанним, чи Путін готував його давно? І чи втрачено тепер надію на швидке припинення війни?

 

FAZ: "Розірвання "зернової угоди" - це удар по Україні"

 

Вихід Росії із зернової угоди – це й удар проти України, вважає московський кореспондент газети Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ) Фрідріх Шмідт.

 

Нагадуючи, що за останні тижні президент Росії Володимир Путін неодноразово критикував Чорноморську ініціативу, завдяки якій, за даними ООН, до кінця жовтня з України вдалося вивезти 9,2 млн тонн зерна, журналіст припускає: "Метою російських загроз вийти з угоди, очевидно, було домогтися подальшої підтримки Заходу в експорті російської сільськогосподарської продукції. Її санкційні заходи не стосуються безпосередньо".

 

Як зазначає Шмідт, на експорті аграрної продукції заробляє не лише російська держава, а й наближені Путіна – такі, як екс-міністр сільського господарства РФ Олександр Ткачов та зять глави МЗС Росії Сергія Лаврова. Вказуючи, що кампанія Кремля проти "зернової угоди", до того ж, збіглася з періодом відсутності успіхів ЗС РФ в Україні, оглядач FAZ приходить до висновку: "Росія більш ніж будь-коли хоче нашкодити Україні, для якої дуже важливі доходи від експорту зерна ".

 

Коментуючи твердження Москви, що кораблі Чорноморського флоту РФ, що зазнали атаки українських дронів, забезпечували безпеку "зернового коридору", журналіст нагадує, що сама необхідність його створення була обґрунтована російським вторгненням в Україну, в ході якого з самого початку був задіяний і Чорноморський флот - "зокрема , під час обстрілу з моря української енергетичної та інфраструктури".

 

Süddeutsche Zeitung: "Надія на переговори тепер марна"

 

На думку оглядача газети Süddeutsche Zeitung Томаса Авенаріуса, підстава, якою скористався Володимир Путін для розірвання зернової угоди, а саме - атака українськими дронами Чорноморського флоту РФ, - демонструє, що російський президент "і далі має намір працювати зі своєю найдієвішою зброєю - недвозначними адреса прихильників Києва".

 

Даючи оцінку не підтвердженим доказами звинувачень Кремля на адресу Великобританії у зв'язку з атакою на Севастопольську бухту та пошкодженнями труб "Північних потоків", журналіст зазначає: "Путіна навряд чи може здивувати, що київські війська атакують російські військові кораблі біля берегів Криму: адже влітку вже потопив флагман Чорноморського флоту крейсер "Москва". Та й про те, що британці не лише постачають (Україні. - Ред.) зброю, а й допомагають, як мінімум, у сферах логістики та розвідки, насвистують горобці з кремлівських дахів".

 

"Чого ж хоче Путін?" - запитує оглядач Süddeutsche Zeitung, намагаючись проаналізувати логіку дій російського президента. "По-перше, він зробив марною надію на переговори (про закінчення війни з Україною. - Ред.): адже зернова угода розцінювалася як "трамплін" для їх початку за посередництва Туреччини та ООН, - розмірковує Авенаріус. - Водночас погрози на адресу прихильників Києва є недвозначними. Безпосередня участь британських військових в українській атаці може стати підставою для війни між Росією та НАТО. Путін навряд чи хоче такої війни. Але погрози залишаються її найдієвішою зброєю".

 

WAZ: "Путін веде справу до загострення конфлікту"

 

На важливу роль "зернової угоди" за участю Росії та України як "маленького кроку" на шляху до майбутньої мирної угоди між двома країнами вказує автор коментаря для видання Westdeutsche Allgemeine Zeitung (WAZ) Ян Дернер.

 

Тим часом, на його думку, події останніх тижнів показали, що сам Володимир Путін "волі до досягнення світу шляхом переговорів не помітний". "Адже замість деескалації Путін робить все, щоб посилити конфлікт, - пише журналіст, перераховуючи у зв'язку з цим мобілізацію, анексію РФ окупованих територій на сході та півдні України, навмисне руйнування перед настанням зими цивільної інфраструктури та системи енергопостачання сусідньої держави та загрози застосувати ядерну зброю.

 

"Блокуючи експорт зерна, господар Кремля свідомо накликає біду на інші держави, наражаючи їх на загрозу голодної кризи", - наголошує журналіст.