Затяжна війна: як українці долають стрес і депресію

Війна та пов'язані з нею переживання відбиваються на ментальному стані людей. Водночас не всі приділяють потрібну увагу психологічному здоров'ю. Коли варто звернутися за допомогою та як відновитися - в матеріалі DW.

Широкомасштабна війна Росії проти України триває вже майже дев'ять міcяців. Ракетні атаки, пошкодження енергетичної інфраструктури, втрата близьких та розлучені родини - лише деякі з переліку щоденних викликів, які постають перед українцями через агресію Росії. Як наслідок, майже три чверті людей відчувають стрес або сильну знервованість, свідчать результати проведеного наприкінці вересня компанією "Gradus" дослідження щодо психологічного стану українців. Водночас опитані "Gradus" психіатри, психологи та психотерапевти оцінюють стан чверті населення вже як критичний.

Лише два відсотки українців звертаються до фахівців

Попри високі показники тривожності та напруги, лише два відсотки опитаних українців звертаються до фахівців за допомогою, свідчить дослідження. Серед них - і Марина, яка нині мешкає в Києві.

Уперше з війною дівчина стикнулася ще в 2014 році у рідному містечку на Луганщині, яке тоді захопили проросійські бойовики. "Я пам'ятаю ночі, коли лежала і усвідомлювала, що завтра можу вже не встати, і лише сподівалася померти одразу без мук", - згадує в розмові з DW Марина. За словами дівчини, цей болісний досвід "наздогнав" її вже в мирному Києві три року тому. "У мене почалися дикі флешбеки і взагалі ментальні проблеми. Я могла просто кудись йти, а в голові картинки, як я десь під Дебальцево на блокпості в 2014 році", - розповідає дівчина.

Хоча ці стани повторювалися протягом декількох років, звернутися за допомогою до психотерапевта Марина наважилася лише нещодавно після досвіду життя наодинці закордоном. Після початку повномасштабної війни Росії проти України Марина спочатку виїхала за межі України, але згодом повернулась додому. Вже в Києві їй діагностували посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) та призначили лікування. За словами дівчини, це змінило її життя "на до й після".

"Ніколи я так гарно себе ще не почувала. У мене немає тривоги, я гарно сплю. Дуже шкодую, що не звернулася за допомогою раніше, мої найкращі молоді роки минули в постійній тривозі", - каже Марина. Окрім кваліфікованої допомоги, тримати себе купи їй допомагає робота, малювання, шопінг, кулінарія та запровадження певних ритуалів у життя, як-от звичка слухати подкасти перед сном.

Розширення доступу до психологічної допомоги

З огляду на війну в Україні вирішили розширити доступ громадян до психологічної допомоги в державних лікарнях та поліклініках. Для цього міністерство охорони здоров'я допустило психотерапевтів та клінічних психологів, здатних діагностувати проблему, до офіційного працевлаштування в медичних закладах.

"Це стимулює клінічних психологів приходити працювати до лікарень, бо раніше відлякував рівень заробітної плати. Тепер вони повноцінно можуть претендувати на 20 тисяч гривень - базовий рівень заробітної плати (лікаря. - Ред.)", -  пояснив міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко під час брифінгу, присвяченому психологічному стану українців.

Крім того, надавати психологічну допомогу можуть і сімейні лікарі після здобуття відповідної підготовки. За словами Ляшка, вже 600 лікарів первинної ланки медицини пройшли курси Всесвітньої організації охорони здоров'я за системою психологічної допомоги. Впродовж наступного року їхня кількість має збільшитися до трьох тисяч, а до кінця 2024-го - до 10 тисяч, анонсував міністр.

За вісім місяців повномасштабної агресії вже 650 тисяч людей скористалися послугами психологів і психіатрів в межах закладів системи охорони здоров'я, зауважив Ляшко. Водночас він визнав, що попереду багато роботи, аби зменшити стигматизацію теми та збільшити кількість звернень.

Сподівання на власні сили

За результатами дослідження "Gradus", однією з найбільш розповсюджених причин, чому українці не поспішають до кабінетів фахівців є переконання, що здатні впоратися самостійно.

На власні сили сподівається і жителька Миколаєва Вікторія. Хоча дівчина вже три місяці перебуває у відносно безпечному регіоні Україні, оговтатися від досвіду життя під постійними обстрілами їй важко. "Перші місяці війни я забула, що таке їжа. Ніби ком в горлі, нудило. Були постійні сльози, істерики, нервові зриви. Ніч і досі для мене найстрашніше. Постійні вибухи в голові, ніби засіли. Вдається заснути лише під ранок", - ділиться своїми переживаннями в розмові з DW Вікторія.

Попри те, що вона вже усвідомлює негативний вплив війни на ментальний стан, звернутися до лікаря дівчина збирається після завершення бойових дій. "Поки війна триває, мені все одно через деякий час зірве дах і лікування, я боюсь, виявиться неефективним. Після буде якось спокійніше", - сподівається Вікторія та додає, що зараз підтримує свій емоційний стан за допомогою спорту, читання, водіння авто та комп'ютерних ігор з друзями.

"Як би смішно це не звучало, але це справді відволікає. Були моменти, що чути вибухи, а я сиджу сконцентрована, граю і особливо не звертаю увагу на них", - каже дівчина.

Коли варто звернутися за допомогою

Кризова психолог та травмотерапевт Людмила Новіцька у розмові з DW пояснює, звикати до війни нормально, водночас ігнорування очевидної небезпеки є ознакою ускладненої адаптації. За статистикою, 15 відсотків населення переживає гострі реакції на стрес та потребує допомоги, каже фахівець. На її думку, внаслідок війни в Україні варто очікувати зростання захворюваності серцево-судинної системи та психосоматичних хвороб, такі як нейродерміт, бронхіальна астма та виразка шлунку.

Аби не допустити серйозних проблем зі здоров'ям через стрес, психологиня радить звертати увагу на ментальний стан. Найпершим тривожним дзвіночком, який легко ідентифікувати, є розлад сну - як проблеми із засинанням, нав'язливі думки, тривожні сни, жахи, так і надмірна сонливість.

Також ознаками того, що необхідно звернутися за допомогою, психолог називає порушення апетиту (його відсутність та надмірність), напади агресії або фобій, погіршення стосунків у родині, відсутність насолоди від того, що радувало раніше, розлади в сексуальній сфері (зниження лібідо й надмірна еротизація), фонова тривожність та дисоціації. "Наприклад, коли людина постійно кудись запізнюється або ж приходить в магазин і не знає, що купити. Відкриває холодильник і не знає, для чого, плутається в знайомих місцях. На це потрібно звернути увагу та поспостерігати, - пояснює Новіцька. - Якщо це триває понад тиждень, варто звернутися за допомогою".

Способи впоратися зі стресом

Водночас, продовжує фахівець, більшість людей після стресу здатна відновитися самостійно. Способи зробити це індивідуальні, допомогти може навіть горнятко кави, вживання солодкого або сон, запевняє Новіцька.

Як одну з опцій психолог радить заняття спортом, під час яких виділяється дофамін - гормон задоволення. До речі, за таким же принципом у підтримці психологічного стану працює волонтерство. "Людину хвалять, підтримують та їй дякують - виділяється дофамін", - каже фахівець.

Серед інших способів підтримки себе Новіцька називає регулярне харчування, виконання рутинних завдань, піклування про себе та близьких, хобі та психогігієну, щоб уникнути опосередкованої травматизації. "Краще читати, аніж дивитися картинку. Бо коли ми дивимось, нашому мозку все одно - це новина чи перебування в цій ситуації", - пояснює Новіцька.

Джерело: Українська служба DW