Кібервійна: Європейський Союз активізує оборону

Створення спеціального центру для захисту від російських кібератак та підвищення мобільності армій у межах Європейського Союзу. Такі плани Єврокомісії покликані підвищити обороноздатність ЄС.

За кілька годин до вторгнення російських військ в Україну 24 лютого у НАТО зафіксували масовані кібератаки на комп'ютери органів влади, армії та служб з надзвичайних ситуацій в Україні. Тимчасово була паралізована робота супутникової системи ViaSat, за допомогою якої здійснюється зв'язок української поліції, військових та спецслужб. Ці атаки з інтернету мали вплив аж до Західної Європи, оскільки було порушено управління вітровими турбінами, і наслідки для тисяч користувачів інтернету.

Для генерального секретаря трансатлантичного військового альянсу НАТО Єнса Столтенберга ці атаки стали свідченням розгортання війни у світі даних, загрозу від якої відчувають і західні держави.

На конференції з кіберзахисту, яку НАТО організувало в Римі, Столтенберг попередив про подальше збільшення кількості атак на всі мислимі військові та цивільні об'єкти. Тож є нагальна потреба у покращенні захисту, а також стримуванні і здатності до контратаки, зазначив генеральний секретар НАТО. Він наголосив, що атаки з мережі можуть стати приводом застосування статті 5 Договору НАТО, а саме її положення про взаємодопомогу. Адже атака на дані однієї країни-члена вважатиметься атакою на всіх, з відповідною колективною контратакою.

ЄС хоче поєднати військовий та цивільний кіберзахист

Європейська комісія в Брюсселі за зразком конференції НАТО у Римі представила новий "план дій" щодо захисту в кіберпросторі та транспортування військової техніки в ЄС. "Війна Росії проти України та нещодавні кібератаки на стратегічні об'єкти нашої інфраструктури стали для нас тривожними сигналами. Ми повинні покращити нашу здатність захищати себе і наші цінності", - заявила віцепрезидентка Європейської комісії Маргрет Вестагер у Брюсселі.

Межа між цивільним та військовим розмивається в інтернеті, додає верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель. "Віртуальний світ даних не має кордонів. Він скрізь. Кібератаки стали невід'ємною частиною сучасної війни", - наголосив він під час презентації політичної ініціативи разом з Вестагер. Військові, урядові, корпоративні та цивільні заходи реагування на загрозу мають бути взаємопов'язаними, сказав верховний дипломат ЄС і запропонував створити Координаційний центр кіберзахисту, що має централізовано збирати, аналізувати та обмінюватися інформацією з питань кіберзахисту.

Посилення координації з НАТО

Відповідний центр з питань кібероборони уже створено в НАТО, він працює в Естонії. ЄС тепер міг би надавати відповідну інформацією з цивільного сектору, зазначають у Брюсселі. І повинен готувати значно більше фахівців у цій галузі. Зрештою, кінцева мета розробників плану у ЄС полягає у тому, щоб якомога швидше виявляти та знешкоджувати кібернападників. При цьому покращення кіберзахисту не повинно обмежуватися тільки країнами-членами ЄС, а має поширюватися й на країни-кандидати на Західних Балканах, Молдову, Грузію та Україну, заявив Боррель.

Військові перевезення мають прискоритися

Паралельно з віртуальною війною у світі даних мають відбуватися і практичні покращення в реальному світі. На це у Єврокомісії є окремий план. Мобільність армій в Європі потребує термінового покращення з огляду на те, що нині правила Шенгенської зони про відсутність внутрішнього контролю поширюються лише на цивільні транспортні засоби та товари. Військові, танки і боєприпаси проходять митні процедури і тривалий контроль на кожному внутрішньому кордоні ЄС.

"Ми повинні забезпечити, щоб у разі кризи військові підрозділи в ЄС могли швидко передислокуватися. Мости й дороги мають бути придатними для проїзду важкого військового транспорту. Військова техніка та контейнери повинні мати можливість безперешкодно перетинати кордони. Це також має бути можливим і для військових", - зазначила Маргрете Вестагер.

Схожа спроба у 2018 році не принесла бажаних результатів. Тож, згідно з нинішніми планами Єврокомісії, в умовах війни в Україні країни-члени ЄС повинні більш інтенсивно про це дбати. Практичним кроком має стати стандартизація ширини залізничних колій для військових перевезень, а також єдине маркування мостів і доріг. Залізничні контейнери повинні пасувати для перевезення на будь-яких вантажних вагонах, незалежно від того, з якої країни ЄС вони походять.

Експерт з питань оборонної політики фракції християнських демократів у Європарламенті Міхаель Ґалер привітав пропозиції Єврокомісії. І теж наголосив на необхідності інвестицій в інфраструктуру. "Особливо важливими імпульсами є запланована розбудова європейської інфраструктури для забезпечення паливом збройних сил, а також з'єднання з Україною та Республікою Молдова", - наголосив Ґалер. Однак військова мобільність, на яку в бюджеті до 2027 року передбачено лише близько 1,7 мільярда євро, на його думку, потребує більшої уваги. "Ми повинні активізувати наші зусилля у цій царині, щоб мати можливість досягти швидкого прогресу з огляду на загрозливу ситуацію", - додав євродепутат.

Європарламент схвалив директиву щодо даних

На тлі дебатів про військову кібербезпеку Європейський парламент 10 листопада схвалив посилення директиви щодо захисту критичної інфраструктури в ЄС від хакерських атак. Державні адміністрації та виробники медичного обладнання будуть зобов'язані посилити захист своїх даних та мереж. Досі дія директиви поширювалася лише на сферу охорони здоров'я, банківську сферу, постачання питної води та енергії. Директива також покликана забезпечити споживачам більший захист від шкідливого програмного забезпечення та крадіжки даних.

Для Піратської партії в Європарламенті ця директива, яка також передбачає реєстрацію операторів веб-сайтів, заходить занадто далеко. Як зазначив євродепутат від цієї політичної сили Патрік Брейер, через це є загроза для анонімності в інтернеті, яка є необхідним захистом для критично налаштованих щодо урядів веб-сайтів та вразливих користувачів.

Джерело: Українська служба DW