Звідки не чекали: чому Євросоюз почав активніше підтримувати Україну

Європейський парламент підготував резолюцію по визнанню Росії терористичною державою. Голосування по ній відбудеться вже незабаром - на сесії Європарламенту у Стразбурзі 23 листопада.

Підготований простір для маневру

Текст резолюції про визнання Росії державою-спонсором терроризму європарламентарі почали обговорювати ще у середині жовтня і нарешті погодили 17 листопада. Як повідомив у Twitter депутат ЄП та колишній прем'єр-міністр Литви Андрюс Кубілюс, домовленості щодо тексту резолюції між політичними групами Європарламенту було досягнуто після чотирьох годин переговорів. Основним пунктом резолюції, зазначив А. Кубілюс, буде те, що "Європейський парламент визнає Росію державою-спонсором тероризму та державою, яка застосовує засоби терроризму".

За оцінкою правозахисника, юриста Марка Фейгіна, значення рішення Європарламенту докорінно відрізняється від схожого висновку Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ).

"Адже це (ЄП) - орган представницької влади ЄС. Хоч резолюція й носить рекомендуючий характер", - пояснив правник.

А за словами радника ОП Олексія Арестовича, це рішення надасть Україні, так би мовити, "простір для маневру".

"Ось, вони приймають (резолюцію - ред.), а потім ми говоримо: "Так що, ви вимагаєте від нас переговорів із терористами? Ви що, з глузду з’їхали, чи що? – сказав він у ефірі Фейгін. LIVE. - Все дуже чітко, мені подобається. Скоріше б ця резолюція".  

Європейське "диво"

Водночас, за словами О. Арестовича, Європа "парадоксальним чином" зараз провадить набагато більш реалістичну, тверезу та прагматичну політику, аніж, наприклад, Сполучені Штати Америки.

"Це завжди було навпаки. Але вони (європейці - ред.) зараз називають речі своїми іменами - терористи і є терористами. Вони підтримують нашу позицію цілком: згадайте останню заяву Шольца (канцлера ФРН Олафа Шольца - ред.). Ну, ось вам: віковічна ситуація, коли Європа, завжди слабенька, годиться лише як музей і уся зігнулася під Путіна, починає стрімко змінюватись стосовно того, а хто тут ще міцніше підтримує Україну й жорсткіше налаштований щодо Путіна - Європа чи наші улюблені США? Котрі ні-ні, та й "ляпнуть" щось про перемовини", - підкреслив він.

При цьому експерт додав, що ніякі загрози росіян знищити нашу інфраструктуру не поставлять українців на коліна. І це зараз добре розуміють європейці, а саме європейська бюрократія, яка, попри всі звинувачення, під час реальних випробувань "дає подіям чіткі оцінки, чого нечасто дочекаєшся від політиків". Й результатом цієї чіткої позиції є конкретна практична допомога, що її надають Україні країни Європи.

"Ніякі погрози не змусять нас піти на переговори до того, як зникнуть звідси всі ці вбивці наших дітей. Й, по-друге, посилення страждань буде провокувати лише ненависть до агресора. А щоб українці почали ненавидіти одне одного завдяки тому, що росіяни нищать нам інфраструктуру - це треба дуже погано знати українців. Кращий спосіб нас ослабити - лишити у спокої. Коли мир - так, ми починаємо гризти один одному глотки, завзято так, від всієї душі. А коли війна - ні, ми об’єднуємось", - висловив він свою точку зору. 

У той же час експерт зазначив, що у нього "в останні три тижні починає викликати певні сумніви позиція наших англосаксонських друзів" - на контрасті зі ставленням європейців до війни в Україні.

"Хто би від них міг очікувати - німці й французи? Особливо німці драматично змінилися на краще, у бік реалістичності. Ось вам, будь ласка", - дав він свою оцінку останнім подіям, а саме посиленню підтримки Європи у політичних питаннях й прискоренні надання військової допомоги Україні.

То чому ж позиція європейців (зокрема провідної країни ЄС Німеччини) щодо України почала змінюватися лише тепер, на дев’ятому місяці війни? На думку політолога Сергія Сумленного, це пов’язано з тим, що саме восени європейці фактично позбулися газової залежності від РФ.

"Росія через свій газовий тиск і спроби газового шантажу зробила шкоду собі у першу чергу, тому що російський газ не розглядається більше як якийсь товар, на котрий німці дивляться з зацікавленням. Росія повністю втратила свої позиції постачальника газу і, в принципі, паливних ресурсів до Німеччини та Центральної Європи. Для того, щоби звільнитися від цієї залежності, від російського газу, Німеччина зробила декілька кроків упродовж останніх місяців", - роз’яснив він у коментарі НВ. 

Окрім того, як зазначив у коментарі Укрінформу дипломат Вадим Трюхан, "те, що ми спостерігаємо зараз у зміні позиції німців щодо українсько-російської війни - це справжня революція свідомості", котра, на його думку, є кумулятивним ефектом офіційної та народної української дипломатії.

Індикатор успішності

Європарламент має зараз усі можливі підстави для визнання Росії країною-терористом, -  вважає виконавчий директор Фонду Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва Петро Бурковський.

"Європарламент - це установа, де є дуже багато наших друзів. Й вона відповідає за формування політики - це установа, де ухвалюються всі санкції проти Росії. ЄП був рішуче налаштований до блокування продажу російської нафти та газу. Тому так, я очікую, що дуже високі шанси на те, що Росія буде названа державою-терористом", - сказав він у ефірі Еспресо.

Однак, за словами експерта, у цьому питанні є й певні застереження: а саме те, що деякі європейські країни (конкретно Франція, Німеччина, Італія, Угорщина, Австрія) намагатимуться через своїх представників пом’якшити текст резолюції. Правки можуть торкнутися частини рекомендацій державам-членам Євросоюзу та Єврокомісії.

"Ось тут всі сили - й відкрито проросійські, і ті, хто вважає, що треба "зберегти обличчя Путіну", тобто не рвати остаточно всіх зв’язків - спробують пом’якшити рекомендації ЄК, відкласти питання запровадження більш жорстких санкцій, -  підкреслив він. - Але діагноз вже очевидний: це вже, знаєте, питання честі для Євпропарламенту- назвати речі своїми іменами". 

Натомість, особливо після двох нещодавніх інцидентів - у Польщі та останнього на ЗАЕС - Україна через своїх друзів буде наполягати на якомога жорсткіших антиросійських санкціях, продовжив він.

"Для мене особисто індикатором успішності цього голосування буде те, чи з’явиться у тексті цієї резолюції Європарламенту заклик запровадити санкції проти Росатому. Це надзвичайно, критично важливо для нас. І думаю, що наші дипломати вже спілкуються (з цього приводу - ред.) з нашими найбільшими союзниками у ЄС", - підкреслив експерт.

Ірина Носальська