Надійність банків падає

Рівень “поганих” кредитів у банків зростає, через це вони втрачають гроші. Чи можна довіряти свої кошти фінансовим установам.

В НБУ кажуть про збільшення частки непрацюючих кредитів, пояснюють це війною з Росією. Чи очікує через це банківську систему нова хвиля банкопадів?

Доля непрацюючих кредитів зросла

В НБУ зафіксували зростання рівня неповернень кредитів. За підсумками трьох кварталів цього року маємо зростання портфелів проблемних кредитів у банках (NPL).

У банківському середовищі прострочений кредит вимірюється показником NPL (англ. Non-performing loan, дослівно - “непрацююча позика”. За визначенням МВФ, до таких відносяться позики, за якими виплата відсотків і основного боргу прострочена на 90 днів і більше, або є інші підстави сумніватися в тому, що виплати будуть здійснені в повному обсязі.

“Повномасштабна війна очікувано призвела до суттєвого погіршення платоспроможності позичальників, а отже – до зростання втрат від кредитного ризику та частки NPL”, - кажуть у регулятора.

Асоційований експерт CASE Україна Євген Дубогриз в інтерв’ю журналу “Фокус” констатує зростання NPL та прогнозує, що вони зростатимуть і далі.

“Обсяги непрацюючих кредитів з початку року збільшилися на 54 млрд грн або на 16%. Банки дуже неохоче визнають кредити непрацюючими, хоча часто самі зізнаються, що не знають реального фінансового стану та перспектив роботи багатьох своїх позичальників - за регуляціями НБУ, кредити таким позичальникам мають вважатися як NPL. Але банки, за рідкісним винятком, формально ставляться до виконання вимог щодо оцінки кредитних ризиків та роботи з проблемними активами, бажаючи “тягнути до останнього” з визнанням збитків”, - зазначає Є. Дубогриз.

На його думку, така ситуація за найоптимістичнішою оцінкою призведе до того, що рівень втрат банків від війни досягне 250 млрд грн.

В НБУ вихід із ситуації бачать у своєчасній оцінці банком кредитного ризику та проведення виважених реструктуризацій за потреби. На думку регулятора, саме такі дії – запорука подальшої стійкості банків.

Проте повністю ліквідувати проблему у банків з’явиться можливість лише після закінчення війни.

“Робота із NPL, що виникнуть під час поточної кризи, триватиме після завершення її глибокої фази. Зокрема банки матимуть актуалізувати стратегії скорочення NPL після припинення чи скасування воєнного стану. Це стосується і актуалізації планів зі зниження NPL державних банків, ухвалених Радою з фінансової стабільності. Це є необхідною передумовою для підвищення їх інвестиційної привабливості у майбутньому”, - кажуть в НБУ.

Чи варто очікувати банкопадів?

Велика кількість “поганих кредитів” у портфелях банків призводить до банкрутства фінансової установи.

Думки експертів щодо того, може це призвести до цілої хвилі закриття банків, до так званого банкопаду, чи ні розділилися.

На думку Максима Орищака, аналітика компанії “Центр біржових технологій” ситуація з простроченими кредитами негативна. Заборгованість перед банками зростає. Все це через війну. Вона призводить до втрат робочих місць населенням України і відсутності можливості сплачувати заборгованість. На жаль, чим довше триматиме війна, тим менше людей зможуть платити за кредитами.

Саме через побоювання зростання долі “поганих кредитів” банки не ризикують видавати нові. Лише деякі дозволяють собі видавати споживчі кредити, ризикуючи збільшити частку “поганих кредитів”. Така ситуація, на думку експерта, може призвести до того, що деякі банки почнуть закриватися.

Своєю чергою Олександр Болтян, аналітик компанії Esperio не виключає і банкопаду.

“Грошей у банків, в тому числі через зростання “поганих кредитів” небагато, ліквідності не вистачає. Якщо закриють один або два банки, то це може спровокувати паніку по всьому сектору”, - каже він.

Своєю чергою Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру більш оптимістичний. На його думку, банкопаду не буде.

“У нас дійсно велика частка “поганих кредитів” у банківській системі. Проблема є, але вона не критична. Справа в тому, що велика частина кредитів у гривні, а наша національна валюта дуже сильно знецінюється під час війни. Тому боржникам буде легше погашати кредит з часом”, - каже О. Охрименко.

Експерт каже, що банки могли б примусово стягувати гроші з боржників: добиватись арешту майна через суд, наймати колекторів тощо, проте, на його думку, вони цього не робитимуть під час війни.

Цікаво, що на сторону боржників стає і влада. Так, за словами члена профільного парламентського комітету Ярослава Железняка,

Комітет Верховної ради з питань податкової та фінансової політики підтримав у другому читанні законопроєкт № 7441-1. Цей проєкт стосується списання кредитів на житло та авто, яке було пошкоджено або зруйновано під час війни.

Проєкт передбачає можливість для тих позичальників, чиє майно було пошкоджено через війну, призупинити виплати за кредитами.

“За наявності підтверджувальних документів вони можуть отримати у кредитора призупинення платежів за кредитами на рухоме/нерухоме майно, яке через війну опинилося на тимчасово окупованій території або на території активних бойових дій,

пошкоджене або знищене внаслідок воєнних дій”, - каже Я. Железняк.

Деякі навіть можуть розраховувати на списання кредитів. Право на це матимуть позичальники, у яких нерухомість знищена внаслідок війни.

“Кредитор у такому випадку отримує право на компенсацію громадянам України за майно знищене внаслідок збройної агресії РФ. Інші збитки кредитора, наприклад неотримані проценти, є упущеною вигодою та можуть бути відшкодовані відповідно до законодавства за рахунок держави-агресора”, - повідомив Я. Железняк.

Можливість анулювати кредити стосується і тих, чиє авто було знищено внаслідок війни. Воно має бути єдиним автомобілем в сім'ї позичальника.

Водночас, на думку О. Охрименко, коли війна закінчиться, банки будуть більш активними у справі повернення своїх коштів, ніж зараз. Найкращий вихід для боржників оформити пролонгацію, тоді не буде потреби платити зайві гроші.

Чи варто довіряти банкам?

Через зростання частки поганих кредитів фінансова стабільність банків похитнулася. Тому деякі експерти не радять українцям зараз довіряти фінансовим установам та не нести їм свої заощадження на зберігання.

Так, М. Орищак попереджає, що не варто довіряти високим ставкам прибутковості за вкладами у наших банках в жодній валюті.

На його думку, короткострокові депозитні вклади можуть підтримати бюджет сім'ї, а можуть бути втрачені, оскільки невідомі можливості Фонду гарантування вкладів покривати втрати вкладників у військових умовах.

Своєю чергою О. Болтян дотримується такої ж точки зору. Він теж не радить українцям нести гроші на депозит. На його думку, ризики втратити заощадження в такий непростий для країни час дуже великі.

“Якщо ваші індивідуальні накопичення важливі для вас, то на банківських рахунках варто тримати ту суму, якої вистачить, щоб розплатитися на заправках, оплатити інтернет, телефонний зв'язок”, - вважає експерт.

Вікторія Хаджирадєва