Дірява "своя сорочка": як Євросоюз змусив Угорщину допомагати Україні

ЄС обговорював допомогу Україні, збираючись виділити 18 мільярдів євро, аби покрити наш дефіцит бюджету-2023. Голосування відклали через позицію Будапешту, але її згодом вдалося змінити.

Ворожа позиція й політика шантажу

Вето на надання Україні 18 мільярдів від Євросоюзу Угорщина наклала на зустрічі міністрів фінансів ЄС у Брюсселі на початку грудня. За повідомленням Politico, тоді обговорювалися чотири питання: угоду за посередництва ОЕСР щодо встановлення мінімального податку 15% для транснаціональних корпорацій; пакет фінансової допомоги на 18 млрд євро Україні; заморожування 7,5 млрд євро з фондів згуртування ЄС, призначених для Угорщини; затвердження 5,8 млрд євро з фонду ЄС для підтримки економіки Угорщини після COVID-19.

Будапешт висловлював невдоволення не лише щодо допомоги Україні коштом ЄС: податкова угода обговорюється з середини 2021 року, й Угорщина єдиною виступила проти неї під час червневого голосування. Обидва питання потребують одноголосного ухвалення, й Угорщина використала право вето, аби протиснути розгляд двох інших питань порядку денного на свою користь.

За повідомленням журналіста Радіо Свобода Рікарда Джозвяка, тоді відбулась "дуже емоційна дискусія, в якій Будапешт критикували всі, але безрезультатно".

Ще одним недружнім кроком з боку Угорщини по відношенню до України виявилася відмова тренувати українських військових, тоді як на дворічну навчальну місію ЄС виділив 106 мільйонів євро.  Повідомляючи про це на офіційній сторінці у Facebook 5 грудня, державний секретар МЗС Угорщини Тамаш Менцер заявив, що його країна нібито не хоче підтримувати війну.

"У деяких країнах Європи проходять тренування українських солдатів. В Угорщині не будуть. Ми говоримо цьому ні. Ми хочемо рухатися до миру, а не до війни", - заявив Менцер.

Якщо в Угорщині так хочуть рухатися до миру, то можна почати із заклику до Росії припинити війну, - відповів на це речник МЗС України Олег Ніколенко, також через соцмережу.

"Судячи із такої кількості зустрічей з російськими представниками, нагода для такого кроку мала би вже знайтися", - зауважив представник українського МЗС.

Проросійська позиція Угорщини помітна неозброєним оком: зокрема, ця країна погрожувала блокувати продовження деяких санкцій ЄС проти Росії, якщо трьох російських олігархів не виключать із переліку санкцій; прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан під час парламентських виборів називав президента України Володимира Зеленського своїм противником; Угорщина постійно звинувачує Україну в утисках прав угорської нацменшини.

Антиукраїнська риторика з боку Угорщини лунає з самого початку війни. Ще у березні, коли Єврокомісія обговорювала надання тимчасового захисту українським біженцям, Угорщина пропозицію не підтримала, але права вето в цьому випадку вона не мала. Тоді ж Будапешт виступив проти створення безпольотної зони над Україною та введення миротворчої місії НАТО. Угорщина систематично підривала намагання ЄС запровадити санкції проти російських нафти та газу: тепер Будапешт на відміну від інших країн нарощує імпорт "дешевого" російського газу та звільнений від нафтового ембарго.

Політолог Валерій Димов переконаний, що такі рішення Угорщини спричиненні не безпосередньо ставленням до України, а лише нехтуванням європейськими цінностями.

"Угорщина має проблеми не з Україною, а з нормами та правилами, за якими має жити Європа та європейці. Мовиться про верховенство права, суверенітет країн, де громадяни без втручання ззовні обирають собі владу", - зазначив він у коментарі 24 каналу.

Повернення "до стійла"

Попри все це, Угорщина залишається членом Євросоюзу. Тож ЄС, після ветування Угорщиною надання допомоги Україні,почав шукати вихід із складної ситуації. Одим із варіантів, за словами єврокомісара з питань бюджету Йоганнеса Гана, були національні бюджетні гарантії країн ЄС. Але це потребувало подекуди схвалення парламентами цих країн, що могло зайняти деякий час.

Рішення із метою розблокувати макрофінансову допомогу Україні незабаром знайшлося: за повідомленням Politico й Reuters, ним став зовсім не пряник, а фінансовий "батіг"- замороження коштів для Угорщини.

13 грудня посли країн ЄС рекомендували розморозити частину фінансування для Угорщини. Причиною блокування цих коштів названо було не антиукраїнське вето Угорщини. Комітет постійних представників ЄС знайшов необхідну кількість голосів для захисту бюджету блоку від "наслідків порушення принципів верховенства права в Угорщині, що стосуються державних закупівель, ефективності дій прокуратури та боротьба з корупцією".Та угода дозволила Євросоюзу уникнути необхідності шукати обхідні шляхи, у тому числі індивідуальних зобов’язань кожного члена блоку щодо допомоги Україні.

"Складна угода була укладена після суперечок між інституціями ЄС, країнами-членами та Угорщиною. Це означає, що наступного року Україна отримає 18 мільярдів євро з бюджету ЄС", - повідомляє Reuters.

Будапешт також погодився відмовитися від вето на мінімальний корпоративний 15-відсотковий податок для міжнародних компаній, котрий вони мають сплачувати там, де заробляють прибуток, а не там, де розташований їхній головний офіс. ЄС визнає, що Угорщина вдалася до низки заходів проти проблем, які непокоять блок. Втім, ці заходи "мають значні недоліки".

Відтак Угорщина отримала доступ до 5,8 мільярда євро грантів з фонду відновлення після пандемії COVID-19, а обсяг заморожених коштів, виділених ЄС для неї, скоротився із 7,5 до 6,3 мільярда.

Чи надовго вдалося європейським політикам вгамувати економічні апетити й політичний норов угорських колег? І на які компроміси з цією країною доведеться йти надалі? Та наскільки це безпечно в умовах, коли в Європі триває найбільша з часів Другої світової війна?

Валерій Димов, зокрема, переконаний: Віктор Орбан продовжить торгуватися. При цьому, на його думку, проблема у тому, що це стає прецедентом. І Орбан може продовжити хизуватися перед громадянами: мовляв, погляньте, який він має вплив на ЄС.

"Він отримує певні виключення з санкцій або виторговує собі якісь преференції. І цим хизується перед своїми громадянами", - зазначив Димов.

А за словами директора Інституту Центральноєвропейської стратегії Дмитра Тужанського, Орбан піднімає ставки через власні відносини з ЄС, НАТО, адже вже два роки Угорщина не отримує жодних коштів від Євросоюзу. Близько 14 млрд євро заморожені, із яких 5,5 млрд належать фонду Відновлення, решта - структурним фондам.

"Фонд Відновлення Угорщина ризикує втратити до кінця року, якщо процедура не буде запущена. Для Угорщини це критичні гроші. Без них, мабуть, дефолту не буде, але вже зараз велике питання, як економіка та країна мають виживати цю зиму. Тобто витрати заморожують, урізають критично. Тому для Віктора Орбана це життєво необхідні кошти. Він іде ва-банк, блефує, піднімає ставки", - зауважив Тужанськийу ефірі Еспресо.tv.

Ірина Носальська