Головний підсумок року: Україна повернула суб’єктність на світовій арені

Незважаючи на офіційну риторику Заходу, до 24 лютого у здатність України опиратися впливу Росії та бути "рівною серед рівних" у колі вільних країн мало хто вірив. Ми доводимо це, але дуже важкою ціною.

Потяг без гальм

Глобальна мета Росії, що є зараз без перебільшення звичайною лялькою-зомбі у руках кремлівського диктатора Володимира Путіна, усі десять місяців активної фази війни залишається незмінною - знищити незалежну Україну, але на неї чекає провал.

"Кожна стратегія прив’язана до якихось планів, цілей. Цілі Російської Федерації, проголошені ними, вже кілька разів змінювалися лише під час великої війни, не кажучи вже про те, скільки разів від 2014 року. Але стратегічна мета, звісно, у них єдина - знищити Україну просто як суб’єкт, як незалежну державу. І, звісно, ця стратегічна ціль у них залишається дотепер, - зазначив експерт з питань безпеки Іван Варченко в ефірі телеканалу FREEДОМ. - Але чим далі, тим більше, я думаю, навіть найдурніші з них розуміють, що цієї цілі досягти не вийде, тому доводиться вигадувати якісь інші, якісь квазі-цілі, що дозволяють їм говорити про те, що вони кудись усе ж таки рухаються. І вони приречені, особливо, Путін зі своїм колом наближених, думати вже навіть не про те, щоб завоювати Україну чи вирішити якісь питання тут, десь просунутися до кордонів інших європейських держав, відповідно, поставити маріонетковий уряд в Україні. Вони зараз переходять до іншої мети - збереження життя Путіна, життя та впливу його найближчого оточення".

При цьому Варченко наголосив, що для того, аби продовжити агонію Путіна, росіяни готові кидати до м’ясорубки війни проти України сотні тисяч власних громадян.

"Так і далі вони виходитимуть із того, щоб продовжити якось життя Путіна, його вплив, а якщо не Путіна, то це путінське оточення намагатиметься забезпечити собі вплив навіть ціною не лише сотень тисяч росіян чи мільйонів, не лише ціною незалежності Росії або благополуччя російського, але й навіть ціною того, що вони, наприклад, візьмуть і віддадуть Путіна: чи він помре внаслідок "дворцового" перевороту, чи внаслідок якоїсь військової хунти щось із ним трапиться, і вони спробують зіграти абсолютно іншу політику", - прогнозуєексперт.

За словами Варченка, з кожним днем війни в Україні противникові дедалі менше вдається чогось досягти.

"І вони розуміють, що маховик закручено дуже серйозно. Розуміють, що навіть уже не керують цим потягом без гальм, і цей поїзд злетить, звичайно, до краху всієї російської імперії, російської системи, побудованої Путіним. І, навіть за бажання цей поїзд зупинити, вони розуміють:будь-яка спроба може призвести до того, що першими голови полетять саме в організаторів, ініціаторів цієї великої війни проти України", - резюмуваввін.

Тектонічні зміни

Водночас, російська агресія проти України не лише стала можливою завдяки потуранню Заходу - а була ним, фактично, спровокована.

"Тройка вождів "вільного світу" - Меркель, Макрон, Байден - приговорила Україну до фінляндізації, не помітивши, що вони самі вже фінляндізовані Кремлем "по саме не можу". Нескорена ж Україна ніколи не прийме путінсько-байденського запрошення на страту і боротиметься за свою суб'єктність, - зазначив ще влітку відомий політолог і публіцист Андрій Піонтковський. - Спекотний серпень-2021 покаже, чи зуміє з надр deep state з'явитися колективний лідер Заходу, лідер Вільного світу чи ці дві геополітичні категорії можна буде списати до архіву світової історії".

Опісля цього були звільнені Харківщина та Херсон й, нарешті, відбувся історичний візит Володимира Зеленського до США, де йому стоячи аплодував американський Конгрес.

"Всупереч усім перешкодам і похмурим сценаріям, Україна не впала. Україна жива та б’ється. І це дає мені вагомі підстави поділитися з вами нашою першою спільною перемогою - ми перемогли Росію у битві за думки світу. У нас немає страху. І ні в кого у світі не повинно його бути", - сказав тоді президент України.

А 28 грудня президент виступив із традиційним підсумковим щорічним посланням до Верховної Ради. Народний депутат Ярослав Железняк оприлюднив у Telegram основні тези виступуЗеленського, серед головних такі:

- Україна йде до перемоги, про яку мріяли всі наші покоління. Все, що не досягли раніше, буде у нас. Наразі є загальнонаціональна єдність, яка функціонуюча держава і підтримка миру.

- Мета - відновити територіальну цілісність України і звільнити всіх, хто зараз у полоні. З початку війни повернули наших 1 456 людей.

- Ми допомогли Заходу знайти себе знову і відчути, наскільки Захід переважає. Ніхто там не боїться РФ. Саме Україна об'єднала ЄС.

- З початку повномасштабного вторгнення відбулося 850 дипломатичних заходів, у яких президент взяв особисту участь.

- Український військово-промисловий комплекс буде одним з найпрогресивніших.

- Потрібні нові гарантії безпеки, реформа існуючих міжнародних організацій (мають гарантувати мир, але нездатні це зробити).

- Єдність - це те, що ми маємо зараз зберегти.

- Будемо розвивати відносини з країнами Африки і Півдня заради продовольчої безпеки. 30 держав-донорів приєдналися до ініціативи Grain from Ukraine.

- Має бути міжнародний суд за воєнними злочинами окупантів.

- Відновлення України стане найбільшим економічним проектом Європи. Будемо відновлювати "нормальність життя" на території Донбасу і Криму.

Ці наміри набагато масштабніші за вузький український інтерес, вони стосуються всього світу. Але водночас практичні, життєздатні, а не декларативні - уся країна, як єдиний організм, працює зараз для їх реалізації. І світ нам допомагає: за словами доктора філософії, викладача НаУКМА й УКУ Михайла Винницького, з початку повномасштабного вторгнення Росії до України у світовому геополітичному середовищі багато що змінилося.

"Ми це бачимо з виступів німецьких канцлера та президента, у США, де президенство Байдена мало бибути сфокусоване на Китай. На сьогодні бачимо зовсім іншу безпекову ситуацію у світі, ніж мали десять місяців тому. Очевидним є те, що у центрі уваги світу є не просто Україна, як територія, а як суб’єкт", - констатував він у ефірі hromadske.радіо.

Однак ми не звикли бути суб’єктом світової політики, а ця суб’єктність передбачає певну відповідальність, продовжив експерт.

"Наша незламність, якою здивований світ та ми самі, дається нам якось природно. А як могло бути по-іншому? Очевидно, ми незламні, можемо жити при свічках, наш президент не втікає у перші дні війни, ми будемо відбивати ворога від Києва, Чернігова,Херсона.Це є самозрозумілим і разом з тим новим для нас, і тягне за собою певний результат: Україна претендує на іншу роль у світі, ніж мали дотепер. На сьогодні ми заслужено на неї претендуємо", - додав Винницький. 

Однак,резюмував він, в Україні зріє розуміння, що швидкого кінця цій війні, на жаль, не буде.

"Перемога не так близько, але, у будь-якому випадку роль України у світі буде іншою, ніж до 24 лютого", - переконаний експерт.

Ірина Носальська