Баталії за скіфське золото: чи вдасться Україні його повернути

Досі не поставлена крапка у судових баталіях за скіфське золото - колекцій кримських музеїв, які були доставлені в Нідерланди на виставку 2014 року, але після анексії Криму Росія намагається "анексувати" і ці експонати.

Дочекаємося вересня

Ця історія почалася в лютому 2014 року, коли в музеї Алларда Пірсона в Амстердамі відкрили експозицію "Крим. Золотий острів в Чорному морі". Вона була присвячена скіфам, сарматам і готам. Створили її за рахунок експонатів п'яти українських музеїв: Музею історичних коштовностей України (філія Національного музею історії України, Київ), Центрального музею Тавриди (Сімферополь), Національного заповідника "Херсонес Таврійський" (Севастополь), Бахчисарайського історико-культурного заповідника та Керченського історико-археологічного заповідника.

Виставка налічувала усього 584 експонати, страхова вартість яких оцінювалася майже в 13 млн євро. Оскільки в березні 2014 року Росія анексувала Крим, в Україну повернулися лише експонати з київського музею, цінності з кримських музеїв залишися у Нідерландах.

Річ у тім, що у той час уже кілька місяців тривала анексія Криму Росією. Нідерланди її не визнали, тому в музеї Пірсона була невизначеність -  куди повертати кримські експонати, тому їх помістили у сховища до моменту з’ясування цього питання, відповідь на яке мав дати суд з ініціативи української сторони.

Судовий процес виявився довготривалим. Перше рішення було ухвалено лише у грудні 2016 року: Окружний адмінсуд Амстердаму визнав, що експонати кримських музеїв із колекції "Крим. Золотий острів у Чорному морі"мають повернути Україні. Навесні 2017 року Росія оскаржила це рішення, і з березня 2020 року Апеляційний суд почав розглядати апеляцію музеїв анексованого Росією Криму на рішення про повернення скіфського золота Україні. Але і цей суд теж був не на боці окупантів, аргументуючи своє позицію тим, що цінності з кримських музеїв належать державі Україна. Це рішення було ухвалено у жовтні 2021 року. А 26 січня 2022 року кримські музеї в тимчасово окупованому Криму подали касаційну скаргу на це рішення Апеляційного суду. Остаточно поставити крапку у цій справі має Верховний Суд Нідерландів 15 вересня 2023 року. Якщо буде винесено остаточне рішення на користь України, то скіфське золото має бути повернуто до Києва.

На що сподіваються адвокати

Адвокати Герт-Ян ван ден Берг і Мартен Сандерс, які захищають у Нідерландах інтереси України у справі про скіфське золото, майже впевнені у тому, що Україна у цих судових баталіях переможе.

"Ми отримали висновок генерального радника Верховного суду Нідерландів, який надає незалежні юридичні висновки Верховному Суду щодо питань у спорі. Зазвичай Верховний Суд дослухається до його порад. В 95% випадках Верховний Суд ухвалює рішення відповідно до такої рецензії. Тож, це вже дуже позитивний сигнал, і ми сподіваємося, що остаточне рішення Верховного суду буде на користь України", - зазначив Сандерс в коментарі Укрінформу.

За його словами, якщо увересні2023 року суд винесе своє остаточне рішення на користь України, у Нідерландах немає жодного іншого суду, який може оскаржити рішення Верховного суду. Це найвища судова інстанція, і якщо справа буде виграна, то остаточно буде поставлена крапка. І скарби мають повернути Україні.

Коли йдеться про скіфське золото з кримських музеїв, за яке роками триває судова тяганина, то золотом експонати можна назвати лише умовно.

"Це переважно колекції, які походили з розкопок початку ХХІ століття. Вони містили не лише золото і предмети з коштовних металів, які належали народам, котрі мешкали на території Кримського півострова, зокрема скіфам. Це також і дерев'яні шкатулки, які вважаються унікальними знахідками, тому що мають походження з Далекого Сходу. Тож цю колекцію не можна назвати цілісною, оскільки це знахідки різних пам'яток з різних місць поховань та різних музеїв, але вона увійшла в нашу новітню історіографію під назвою "Скіфське золото", хоча там не лише золоті і срібні предмети. Цінність цих знахідок надзвичайна, тому що все це знахідки з розкопок. І археологи фіксують все до деталей. Тобто для нас важливий не тільки сам предмет, але і його контекст. Це ключове. То ж ця колекція надзвичайно цінна і для інтерпретації давньої історії України", - зазначила заступник міністра культури та інформаційної політики з питань євроінтеграції Катерина Чуєва в ефірі Українського радіо.

Зараз колекція зберігається в Амстердамі у сховищі музею Алларда Пірсона. Умови там хороші, тому що музеї Європи ретельно і прискіпливо ставляться до зберігання творівмистецтва, незалежно від того, чи це предмети з їх колекцій, чи з інших. Тож гарантія збереження - це обов'язкова умова для передачі предметів на виставку. Тому немає потреби хвилюватися щодо фізичного стану експонатів. Колекція не занедбана. Але при необхідності реставраційного втручання, це, за умовами, може відбутися лише за участі українських фахівців.

Найбільше пограбування після Другої світової

Варто нагадати, що скіфське золото, яке зберігалося в Мелітопольському краєзнавчому музеї, російські окупанти вкрали ще навесні2022 року.

"У квітні 2022 року військові та представники окупаційної адміністрації держави-агресора викрали історико-культурні цінності з Мелітопольського краєзнавчого музею. За попередніми даними, серед вкраденого майна була колекція скіфського золота, що виявлено археологами у 50-х роках минулого сторіччя", - повідомила тоді пресслужба Офісу генпрокурора.

Крадіжку кваліфікували як порушення законів та звичаїв війни - ч. 1 ст. 438 КК України.

А загалом загарбники викрали в Україні тисячі творів мистецтва та історичних експонатів, серед яких - навіть предмети античності.

Як повідомляє видання The New York Times, за даними прокуратури та музеїв України, лише в Херсоні росіяни викрали понад 15 тис.  предметів мистецтва та об’єктів історичного значення. Окупанти пограбували або повністю знищили понад 30 музеїв, зокрема у Маріуполі, Мелітополі та Херсоні. Ці цифри напевно не відображають дійсності, оскільки повідомляють про культурні цінності, вилучення яких уже зафіксовано документально, але  насправді масштаби розкрадань значно масштабніші.

Загалом загарбники протизаконно вилучили з музеїв на тимчасово окупованих ними територіях України десятки тисяч експонатів, починаючи від античного скіфського золота до сучасних авангардних творів. The New York Times припускає на основі думок опитаних експертів, що це найбільше викрадення творів мистецтва з часів Другої світової війни.

Галина Гірак