Пакт Україна-НАТО: замінник членства чи перехідний документ
Вибір між прямим членством нашої країни у НАТО або укладанням договору про зближення з Північноатлантичним альянсом є нині складним питанням для всіх учасників процесу, бо може вплинути на подальший перебіг війни.
Статус "у стосунках"
Президент Володимир Зеленський, голова Верховної Ради Руслан Стефанчук та прем'єр-міністр Денис Шмигаль 30 вересня 2022 року підписали заявку України на вступ до НАТО за прискореною процедурою.
Водночас, за повідомленням The Wall Street Journal(WSJ),чиновники Великобританії, Франції та Німеччини нині працюють над спеціальним пактом - договором Україна-НАТО, що передбачає зближення з НАТО замість безпосередньої участі нашої країни у цьому безпековому Альянсі.
Інститут вивчення війни (ISW) у нещодавно опублікованому звіті підтвердив можливість укладення такої домовленості.
"Президент Росії Володимир Путін не дав жодних ознак того, що він готовий піти на компроміс щодо своїх заявлених максималістських цілей, що включають "нейтралітет" та демілітаризацію України, а також де-факто зміну влади у Києві, про що постійно повідомляв ISW", - зазначили аналітики.
Тож схоже, що кулуарні розмови про пакт Україна-НАТО є відображенням дійсності.
За повідомленням неназваних WSJ офіційних осіб, відповідний пакт забезпечить ЗСУ сучасним військовим обладнанням, зброєю та боєприпасами. Він, нібито,спрямований на забезпечення Україні можливості вести контрнаступ, котрий приведе Росію до столу переговорів та стримає будь-яку майбутню російську агресію. При цьому висловлено застереження про здатність Заходу довго надавати Україні зброю та підтримувати здатність українських сил повністю відвоювати давно окуповані агресором території.
Однак цей документ не забезпечить нашу країну належним захистом і може підштовхнути до невигідних переговорів з країною-агресором Росією, зазначили фахівці ISW - бо Україна не отримає захисту за п’ятою статтею.
При цьому, за повідомленням Reuters, 26 лютого речник уряду ФРН заявив, що впродовж місяців жодного розвитку у процесі обговорення на Заході можливих гарантій безпеки НАТО для України не було.
"На нещодавній зустрічі канцлера Німеччини Олафа Шольца й президента Франції Еммануеля Макрона з українським лідером Зеленським це питання не відігравало жодної ролі", - наводить видання заяву речника.
Також під час візиту до Індії ухилився від питання щодо можливості укладання оборонного пакту НАТО з Україною і канцлер Німеччини Олаф Шольц. Він дав зрозуміти, що це питання - не на часі: нагадав, що багато далекосяжних рішень узгоджуються у форматі Рамштайн. І зауважив, що головне завдання Заходу наразі в тому, аби гарантувати поставки Україні необхідного озброєння, насамперед важких танків.
Принцип готовності
Разом із тим, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг запросив президента України Володимира Зеленського взяти участь у наступному саміті Альянсу.
"Я запросив президента Зеленського взяти участь у саміті НАТО у Вільнюсі у липні. Я дуже сподіваюся, що він зможе бути особисто, але, звичайно, це залежить від ситуації, тому що йде війна, вторгнення до його країни", - сказав Столтенберг у Талліні 24 лютого.
Як заявив Зеленський на прес-конференції Лютий. Рік незламності, Україна у контексті євроатлантичної інтеграції обговорює гарантії безпеки з Євросоюзом, Великою Британією та Сполученими Штатами, розраховуючи отримати їх саме у Вільнюсі 11-12 липня.
"Що стосується викликів на шляху до Альянсу, ми хочемо мати гарантії безпеки. З якими державами ми про це говоримо? З ЄС, ми говоримо про це з Великою Британією, ми говоримо про це зі США. Поки що це коло, з ким ми обговорювали це запитання", - сказав глава держави.
Він також підкреслив, що питання членствав НАТО залежить сьогодні не від України. Водночас президент наголосив, що Україна продемонструвала свою потужність - як на полі бою, так і в соціумі, котрий максимально підтримує цей геополітичний курс.
При цьому новий президент Чехії Петро Павел вважає, що Україна відповідає основним критеріям Альянсу, та до закінчення війни прийняття її до НАТО - неможливе.
"З точки зору міжнародного права, як тільки Україна стане членом НАТО, перебуваючи все ще у конфлікті, Альянс стане стороною цього конфлікту. Можна лише уявити, наскільки масштабним буде тоді конфлікт між НАТО та Росією, швидше за все, навіть із застосуванням ядерної зброї. Тому нам треба дочекатися закінчення війни та відновлення суверенітету України. І тут постане питання членства в НАТО", - заявив Павел.
Він також зазначив, що Україна заслуговує, аби її розглядали як нового члена НАТО - за дотримання стандартів та захист цінностей.
"А ще українські військові, мабуть, будуть найдосвідченішими з усіх, і були б великою перевагою для країн НАТО. Отже, є всі причини, чому ми повинні розглядати членство України в НАТО відразу після війни", - переконаний Павел.
Можливість вступу до Альянсу, за його словами, має оцінюватись за кількома умовами - це загальні цінності, довгострокові інтереси, технічна сумісність, політична воля сторін.
"З точки зору технічної сумісності Україна виконала домашнє завдання. З точки зору цінностей і довгострокових стратегічних інтересів, знову ж таки ми маємо повну сумісність", - визнав він.
Рефлексія НАТО
Поки ж, як зазначив директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець, країни НАТО проводять власні інтенсивні навчання поблизу України.
"За останні три місяці були навчання і в Румунії, поблизу українських кордонів, були авіаційні навчання країн НАТО. Наразі бомбардувальники В-52 працюють у повітряному просторі у чутливих зонах для РФ. Це - відлуння заяв Путіна про вихід із договору про стратегічне наступальне озброєння", - зазначив Згурець у коментарі Еспресо 27 лютого.
За його словами, країни НАТО не відкидають різних сценаріїв розвитку ситуації.
"Дії Путіна в Україні змушують європейців більш активно готувати свої Збройні Сили та проводити навчання. Країни НАТО не виключають різних сценаріїв у розвитку ситуації та розуміють, що потрібно забезпечувати не лише розвиток своїх армій, а починати готувати свої підрозділи до ведення бойових дій. Поки що важко сказати, чи втягнуться країни НАТО до бойових дій, але не виключаю "чорних лебедів", які можуть призвести до застосування 5-ї статті НАТО", - наголосив Згурець.
Ірина Носальська