Банки спрацювали з прибутком, проте були проблеми

Як працювала банківська система минулого року, з якими проблемами стикалась через війну та яким буде для неї рік, що триває.

Попри війну банківська система в Україні минулого року працювала стабільно, проте були й проблеми. Чого чекати цього року?

Прибутки попри війну

Банківська система з труднощами, викликаними війною справилась: не було гучного закриття фінансових установ, банки пристосувались до праці в умовах вимкнення електроенергії. Проте були і проблеми, до яких відносяться в тому числі скорочення кредитування, велика кількість неповернень старих кредитів та скорочення залучення коштів на депозитні програми.

Самі банкіри кажуть, що працювали добре.

“Попри війну, банківська система завершила попередній рік з прибутком: його отримали 46 із 61 банку. В порівнянні із 2021 р. сумарний прибуток скоротився на 68% – склав 24,7 млрд грн після 77 млрд грн роком раніше”, – зазначила голова ради Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова під час круглого столу, організованого “Фінансовим клубом”.

Своєю чергою заступник голови правління ПУМБ Артур Загородников каже, що сам факт прибутковості вже є величезним досягненням.

Голова правління Сенс Банку Алла Комісаренко називає 2022 р. “найглибшим стрес-тестом, який тільки могла витримати банківська система”.

“І банківська система цей стрес-тест пройшла на відмінно. Адекватність капіталу у нас на рівні 12%, і в залежності від того, які методи будуть застосовані до оцінки, ми будемо визначатися із потребою в докапіталізації”, – зазначила вона.

Були проблеми

Проте праця фінансових установ не була ідеальною, довелося зіткнутися з різними проблемами.

“Основні проблемні питання – це погіршення якості кредитів, формування банками значних резервів, скорочення кредитування”, - каже Коробкова.

На думку Загородникова, банківська система спрацювала добре у 2022 р., але не ідеально. По-перше, банки обмежили кредитування навіть в умовах гіперліквідності. В банківській системі України в 2022 р. накопичився величезний обсяг надмірної ліквідності. Банки могли б краще використовувати це. Вкладали лише в депозитні сертифікати. Активного кредитування не було.

По-друге, кошти зростали лише на поточних рахунках, а не депозитах. Ми побачили дуже різке скорочення залучення коштів на депозитні програми. За рік воно становило близько 10 відсоткових пунктів – до менш ніж 35% обсягу всіх залучень. Банки могли б запропонувати програми, які б відновили попит на розміщення громадянами строкових депозитів.

В якості прикладу банкір навів виплати військовим.

“Наші військові почали отримувати значні виплати з бюджету на поточні рахунки. Але на депозити вони не розміщувалися, оскільки не були створені відповідні умови”, – каже банкір.

Третю проблему банкам створили законодавці.

За словами Коробкової треба звернути увагу на впровадження парламентом низки мораторіїв, наприклад, щодо виконання позичальниками зобов’язань перед банками за кредитами, в тому числі вимоги щодо анулювання заборгованості в деяких випадках. Весь масив обмежень для кредиторів впливає не тільки на постраждалих позичальників, задля підтримки яких вони запроваджуються. Але, на жаль, це впливає на відносини банків із цілком платоспроможними клієнтами, змушуючи банки уникати дедалі більших ризиків і відмовлятися від кредитування, щоб не постраждали вкладники, які фінансують видачу цих кредитів.

Крім того, уряд вже рік не скасовує ковідні обмеження.

Так голова правління ТАСкомбанку Володимир Дубєй каже, що у нас зараз ще діють антиковідні заходи, через які банки не можуть підняти відсотки за кредитами, тому що є постанова, яка зараз їм це забороняє робити. І не тому, що війна, а тому, що ковід.

Нагадаємо, пільгові умови кредитування у 2020 р. запроваджувалися на період пандемії COVID-19. Останнього разу уряд в грудні 2022-го продовжив дію карантину на всій території України до 30 квітня 2023 р.

Ще одна дуже велика проблема банків - це так звані “погані” кредити. Через війну банки втратили 20% кредитного портфеля.

“Близько 20% кредитного портфеля банківської системи вже визнано непрацюючим або таким, що перебуває в зоні ризику: де бойові дії, чи наближені до них. І є прогнози погіршення якості кредитного портфеля через енергетичний терор. На 1 січня 2023 р. частка непрацюючих кредитів зросла до 38%. І це непокоїть”, – зазначає Загородников.

Прогноз на цей рік

Банкіри дали свої прогнози та очікування від 2023 р. Вони вважають, що він буде переломним для банківської системи. Ситуація в банках в 2023 р. відображатиме економічний стан їхніх клієнтів.

“Я чую від багатьох голів правлінь банків стриманий оптимізм. Ми розуміємо, що рік буде непростим. Але водночас він має бути легшим за 2022 р.”, – вважає член Ради НБУ Василь Фурман.

Своєю чергою Загородников вважає, що ситуація в банківській системі залежить від тривалості війни. На його думку, погіршення стану клієнтів залежить від тривалості війни.

“Що довше триватиме війна, то гірше це буде для бізнесу і важче це буде для фізичних осіб. І будуть здорожчуватися надалі ресурси, що вплине на пропозиції банків клієнтам”, – каже він.

Щодо ставок по депозитах та кредитах, то перші мають бути на рівні інфляції, а другі не будуть дешевими.

“За депозитами мають бути справедливі відсотки, і вони мають бути десь як до війни – на рівні з інфляцією. Кредити не будуть дешевими. Сподіваюсь, що держава затвердить програму відновлення кредитування і розвитку реального сектору економіки” – зазначає Дубєй.

Задля того, щоб оцінити ситуацію в банківській системі НБУ на початку квітня планує провести діагностичне обстеження банків (Asset Quality Review) та стрес-тест за базовим сценарієм. Це дозволить оцінити реальні втрати в банківській системі.

На думку голови правління банку “Глобус” Сергія Мамедова банки цей тест пройдуть, бо мають норматив адекватності із великим запасом, оскільки активно не кредитують і всю ліквідність спрямовують в сертифікати та облігації, які не впливають наразі на цей коефіцієнт.

“На останній нараді НБУ було сказано, що ми йдемо за базовим сценарієм. І що глобально це не вплине на показники банків. Регулятор хоче розуміти, що зараз відбувається з кредитними портфелями”, – розповів він.

Загалом банкіри скаржаться, що в умовах війни важко щось планувати надовго.

“Сьогодні поняття “стратегія” для банків є відносним – банки мають короткострокові плани дій. Сьогодні горизонт планування дуже короткий – один-два місяці, не більше - каже Загородников.

Проте короткий горизонт планування не означає, що банк не повинен мати річну стратегію. “Ми маємо актуальний фінансовий план, який наш інвестор погодив на 2023 р. Ми також робимо короткострокове планування – на тижні та місяці”, - каже член правління Кредобанку Антон Кіркач.

Своєю чергою Мамедов каже, що перед банками щомісяця виникають нові завдання, які їх швидко вирішують: закриття відділень, евакуація персоналу, зміна облікової ставки чи курсу, зростання NPL (прострочених кредитів), блекаут тощо.

“І банківська система зараз може вирішити будь-які питання”, – впевнений він.

Вікторія Хаджирадєва