Знову перемовини: як Україна поверне Крим
Україну давно схиляють до перемовин з РФ. Кажуть, що війни вирішуються дипломатією, а не зброєю. Нещодавно із ОП пролунала дуже суперечлива заява: мовляв, переговори почнуться на кордонах Криму.
Доля Криму: якою її бачить влада
Андрій Сибіга, заступник голови Офісу Президента, в коментарі виданню FT заявив, що офіційний Київ готовий вести переговори щодо Криму, коли ЗСУ вийдуть на адміністративні кордони тимчасово окупованого півострова.
"Якщо нам вдасться досягти наших стратегічних цілей на полі бою і коли ми опинимося на адмінкордоні з Кримом, ми готові відкрити дипломатичну сторінку для обговорення цього питання", – наголосив Сибіга.
Заява була сприйнята неоднозначно. Нагадаємо, що останні опитування українців красномовно свідчать про бажання звільнити всі захоплені Росією території. Приблизно 68% респондентів, опитаних КМІС, дотримуються точки зору, згідно з якою Україна повинна спробувати звільнити військовим шляхом всі свої території в межах 1991 року, включаючи окупований Крим. Близько 24% вважають, що від силової операції на Кримському півострові слід утриматися в разі повернення всіх територій разом з Донбасом.
Можливо, через такі настрої суспільства заяву Сибіги почали "розшифровувати" інші представники ОП. Наприклад, речник президента Володимира Зеленського Сергій Нікіфоров наголосив, що орієнтуватись потрібно на слова верховного головнокомандувача.
"У цьому питанні слід орієнтуватися передусім на слова президента України – верховного головнокомандувача", — заявив речник Зеленського.
Сам Зеленський нещодавно говорив: "Авжеж, буде фіксація закінчення війни. Але тільки за цим великим столом, де будуть сидіти порядні держави, можливопредставник РФ. Мені дуже складно сказати, хто на той час буде представником РФ, який спочатку без бою виведе всі війська з нашої території".
В свою чергу, радник голови ОП Михайло Подоляк заявив, що російські війська самі залишать Крим, коли вони зазнають суттєвих поразок на полі бою.
"Пан Сибіга зафіксував, що якщо ми підійдемо до адмінкордону з Кримом, Росія скаже нам: "Ми готові вивести свої війська, але дайте нам 2–4 дні". Тобто вони виходять, а після цього ми зайдемо в Крим без активних бойових дій. Але мені видається, що це малоймовірно", – зауважив він в ефірі 24 каналу.
Подоляк переконаний, що коли ЗСУ завдадуть суттєвих поразок Росії на полі бою, то загарбники самостійно будуть покидати українські території. Він запевнив, що про жодні переговори з країною-агресоркою не мовиться.
Днями секретар Ради національної безпеки й оборони Олексій Данілов написав у Facebook, що апарат РНБО України розробляє "деталізовану і юридично вивірену програму" "із залученням широкого кола фахівців та експертів, що буде відображено в новій редакції Стратегії деокупації Криму".
"Тільки президент може вирішувати, як повернути Крим. Але ми вже думаємо над тим, як найкращим чином його реінтегрувати", - сказав Данілов для Politico.
Попереду важка боротьба
Проте слова Сибіги викликали бурхливе обговорення в суспільстві. Наприклад, експерт з питань безпеки Іван Варченко переконаний, що питання статусу Криму потрібно обговорювати лише після деокупації півострова.
"Ми та наші партнери вважаємо, що справедливим закінченням війни має бути повернення на правові стандарти, які були вироблені світовою спільнотою. Зокрема, що стосується недоторканості державних кордонів суверенних країн. Тому, якщо ми будемо йти на якісь компроміси, то вони закінчаться великими втратами для нашої державності", - пояснив Варченко в ефірі телеканалу Еспресо.
Експерт наголосив, що статус Криму може обговорюватись лише в Україні
"Сьогодні ніяких компромісів щодо Криму не може бути. Крим - це Україна. Лише після того, як росіяни підуть геть з Криму й розуміння того, що ми знищили російську імперську загрозу, можна вести дискусії щодо статусу Криму. І хочу наголосити, що такі дискусії можливі лише в Україні, оскільки це невіддільна частина нашої країни", - додав він.
Військовий експерт Олександр Коваленко зазначає, навіть після перемоги України загроза від Росії буде існувати.
"Я повністю погоджуюся, що наша перемога – це повернення до кордонів 1991 року. І нічого інакшого не може бути", - каже Коваленко у ефірі ТСН.
Проте про швидку перемогу мови йти не може.
"Якщо казати про звільнення тимчасово окупованого Криму, то це може зайняти до пів року, плюс-мінус декілька місяців. Але спочатку треба вийти до адміністративної межі Криму, а потім розпочинати його деокупацію. Тобто це вже не 2023 рік. Тому я не бачу перспективи закінчення війни у 2023 році", - каже він.
Та не всі західні експерти вважають, що Крим повернеться до складу України. Зокрема, Шон Макфейт, професор Університету національної оборони США в інтерв'ю Голосу Америки висловив думку, що "що багато союзників у Європі та Сполучених Штатах хочуть донести повідомлення до уряду в Києві про те, що припинення вогню можливе, а Крим не буде частиною України".
"Чи зможе Україна повернути Крим? Відповідь: можливо. Але я не знаю, якою буде ціна. Я не знаю, наскільки Україні пощастить, і хто знає, що Путін збирається робити", - сказав Макфейт.
Китай активно залучають до перемовин
В ОП висловлюють впевненість, що міжнародні партнери - повністю на українському боці. Той же Подоляк наголосив, що країни-партнери України чітко фіксують: звільнення Криму військовим шляхом відбуватиметься у рамках міжнародного права. Мовляв, є глобальний консенсус щодо того, що Україна може звільняти військовим шляхом усі тимчасово окуповані Росією території.
"У США чітко фіксують, що не пропонують Україні завдавати ударів по території Росії. Але щодо окупованих територій, включно із Кримом та окупованою у 2014 році території Донбасу, Україна має право використовувати будь-яку зброю, щоб завдавати максимальної шкоди російському окупаційному війську", – пояснив він.
Проте вже зараз міжнародні партнери України продовжують йти по переговорному треку. Наприклад, 6 квітня китайський лідер Сі Цзиньпін прийняв у Пекіні очільника Франції Еммануеля Макрона. Цікаво, що президент Франції пробуде там тиждень. За цей час він, як повідомляють ЗМІ, має переконати Китай допомогти "повернути Росію до розуму".
Але щодо цього плану у експертів є сумніви. У звіті американського Інституту вивчення війни (ISW) наголошують, що Китай продовжує риторично применшувати свою підтримку Росії. Окрім того, Пекін демонструє, нібито існують межі оголошеного партнерства "без обмежень".
"Однак, він (Китай - ред.) не буде справжнім нейтральним арбітром у війні", – переконані аналітики ISW.
Аналітики зазначають, що збереження нейтрального статусу Китаю та переговори із західними лідерами, відмова від явного засудження Заходу, мінімізація відносин із Росією та припинення конкретної підтримки ймовірно, є джерелом постійного розчарування Путін.
"Втім, двозначні коментарі Сі не свідчать про серйозні наміри Пекіна відкрито тиснути на Росію, щоб вона припинила вторгнення в Україну, як це було б необхідно для серйозних мирних переговорів", – підкреслили в ISW.
В свою чергу, політолог Борис Тизенгаузен каже, що сьогодні, безумовно, у КНР найбільше важелів впливу на РФ, однак питання стоїть в тому, що забажає Китай натомість.
"Ми чудово розуміємо, що альтруїстів там немає, і Китай захоче натомість щось суттєве та відчутне. Починаючи від додаткових європейських ринків і закінчуючи розв'язанням питання щодо Тайваню", – заявив експерт в ефірі 24 каналу.
Тизенгаузен вважає, що наразі Китай не має прямої зацікавленості у тому, щоб війна в Україні припинилася.
"Поки Росія перебуває у вкрай тяжкому, зокрема підсанкційному становищі, поки європейські лідери готові влаштовувати паломництво в Пекін і пропонувати щось – це вікно можливостей для лідера Китаю", – резюмував експерт.
Валерія Шипуля