Надзвичайне водопілля: звідки взялася велика вода
Деякі регіони країни ідуть під воду: затоплює села, люди змушені пересуватися на човнах. Кажуть, такого водопілля не було вже 10 років. Що ж могло спричинити його після малосніжної зими?
Те, що весною затопить, передбачали
Екологи вважають, що причин надто бурхливого водопілля може бути кілька.
"Наприкінці грудня 2022 року ми були зі своєю польовою роботою на Чернігівщині, на Бондарівському болоті Міжрічинського регіонального ландшафтного парку. То вже тоді можна було прогнозувати те, що зараз відбувається, по тому, що вода там постійно прибувала і прибувала. Таким повноводним те болото не було вже з десяток років. Було помітно, що воно, умовно кажучи, виходило з берегів - навіть дерев’яні місточки для туристів були затоплені водою. Адже сніг цього сезону випадав і розтавав безліч разів. Відповідно, він акумулювався у грунті, поповнював водозапаси", - пояснює експерт Української природоохоронної групи Валерія Колодяжна.
Крім того, вона нагадує, що річки Рівненської, Чернігівської та Київської областей - це басейн Дніпра на Поліссі, на півночі України. А він частково поповнюється і з Росії. В і той час, коли взимку над Європою постійно фіксували теплі фронти, у РФ був холод і сніг. То ж частину вологи наші річки могли отримати з Росії.
А ось березень і квітень у нас були дощовими, що теж збільшило шанси на велику воду.
"Пригадується паводок на Прикарпатті 2020 року. Якщо зараз відбувається весняне водопілля, то паводки бувають у червні. Тоді внаслідок інтенсивних грозових дощів вийшли з берегів Дністер, Прут, Черемош та інші річки. З гір ринули стрімкі потоки води, через яку загинули три людини, були зруйновані 200 км доріг і майже 100 мостів. Біда була велика. А причина того, що сталося, - сумна: схили гір без дерев не здатні стримувати вологу, ось до чого призвели незаконні вирубки. Зараз у нас рельєф особливої ролі не відіграє, але й тут є рукотворні проблеми, адже люди відчули себе господарями природи, імасово забудовують прибережно-захисні смуги рік, можливо, сподіваючись, що під час глобального потепління їх не затопить", - каже еколог. Але вона вважає, що канва, на якій нині розгортаються події, - це саме кліматичні зміни. Адже вони - це не лише глобальне потепління з підвищенням температур, а й менша прогнозованість кліматичних явищ, несподівані зміни їх порівняно з тим, що відбувалося протягом десятків років.
"Людям, яким зараз доводиться боротися зі стихією, напевно, видається все це катастрофічним. Але ця вода спаде, а проблема залишиться, бо подібне може повторитися. Тому слід подумати над природо орієнтовані рішеннями стосовно захисту на той випадок, коли річки виходитимуть з берегів. І мова не про греблю, яка ставиться поперек річки і як стіна, що розрахована на певну силу води, загороджує її рух. При невеликому збільшенні потоків, коли йде непрогнозоване навантаження води, вона починає діяти ще агресивніше. І спричиняє ще більше шкоди. Отже, греблі й дамбування дають невеликий захист. А слід подумати про більш дієві і сучасніші способи, які, разом з тим, будуть направлені на природне збереження річок", - зазначає Валерія Колодяжна.
Якої небезпеки чекати
Першою під воду почала йти Рівненська область. Про це ще 5 квітня повідомили у Північному Міжрайонному управлінні водного господарства.
"Кількість атмосферних опадів, що випали на півночі Рівненської області у січні-березні 2023 року, перевищили на 62% аналогічний показник минулого року та на 20% очікувану місячну норму. Така різка кількість опадів останній раз фіксувалась в 2012-2013 роках. Це призвело до значного підняття рівня води на магістральних каналах, і різкий вихід річок на заплаву, що в свою чергу призвело до підняття рівня ґрунтових вод. Річки Прип’ять, Стир, Стохід та Веселуха знаходяться на заплаві, і скоро досягнуть критичної відмітки щодо захисних дамб", - сказано у повідомленні. А також проінформовано, що весняне водопілля 2023 року призвело до того, що в зоні ризику підтоплення опинилися 77 населених пунктів у 12 територіальних громадах на півночі Рівненської області, загалом близько 4900 садиб, понад 121 тис. га сільгоспугідь.
Нині рівень води загрозливо піднімається вже у Волинській, Чернігівській та Київській областях і в столиці. За прогнозами, це явище триватиме до кінця квітня і, можливо, ще буде фіксуватися на початку травня. Все залежить від інтенсивності опадів.
"14-17 квітня на Верхньому Дніпрі в межах країни триватиме зростання рівнів води на 0,1-0,3 м за добу з подальшим затопленням заплави, порушенням транспортного сполучення, обтопленням та відрізанням від основних шляхів сполучення, частковим затопленням окремих населених пунктів та можливим початковим затопленням житлових будинків водами Дніпра та Сожу в ряді прирічкових сіл у Чернігівському районі Чернігівської області", - повідомили у Державній службі надзвичайних ситуацій (ДСНС) і оголосили для згаданої місцевості найвищий ІІІ рівень небезпеки - червоний.
Також ДСНС прогнозує, що 15-18 квітня на річках басейну Прип’ятi очiкується продовження підвищення рiвнiв води на 0,1-0,5 м над поточними рiвнями, подальше затоплення заплав. Збережеться нинішній рiвень затоплення сільгоспугідь та господарських споруд в прирiчкових населених пунктах Ковельського та Камiнь-Каширського районiв Волинської областi, можливе досягнення вiдмiтки затоплення сільгоспугідь та господарських споруд у Луцькому районi Волинської областi та Сарненському районi Рiвненської областi. Рівень небезпеки тут оголошено невисокий - I або жовтий.
13-17 квітня на Десні в межах Чернігівської області продовжиться зростання рівнів води до 20 см за добу, що супроводжуватиметься подальшим затопленням заплави, територій сіл, обтопленням населених пунктів водою та порушенням транспортного сполучення з прирічковими населеними пунктами у Новгород-Сіверському, Корюківському, Чернігівському районах Чернігівської області. Можливе початкове затоплення присадибних ділянок та окремих будинків у Новгород-Сіверському (село Зайцеве) і Корюківському (село Загребелля) районах Чернігівської області. Рівень небезпеки середній – ІІ або помаранчевий.
Крім того, у зв'язку з очiкуваними опадами 15 - 17 квiтня на рiчках басейнiв Сяну та Днiстра (Львiвська та Iвано-Франкiвська області) очiкується пiдвищення рiвнiв води на 0,2 - 1,2 м над поточними вiдмiтками, але без негативних наслiдкiв.
Галина Гірак