Дешеве, бо своє: заборона імпорту зерна з України до ЄС

Декілька країн Східної Європи тимчасово закрили свої кордони для імпорту українських зернових та інших сільгосппродуктів. До такого кроку вдалися Польща, Угорщина, Словаччина та Болгарія.

Не все так однозначно

Для того, аби максимально зберегти експорт зернових за кордон під час війни, Україна разом із партнерами задіяла справді титанічні зусилля. Значення транзитних маршрутів для експорту українського зерна через Східну Європу суттєво зросло за останній рік, оскільки через російську блокаду колишні перевезення суднами Чорним морем можуть використовуватися лише обмежено.

Однак Польща, Угорщина, Словаччина та Болгарія нещодавно вирішили тимчасово обмежити імпорт українського продовольства, зокрема, зернових. Країни пояснюють це тим, що їхні власні внутрішні ринки страждають через дешеву українську продукцію, для котрої з червня 2022 року було скасовано антидемпінгове мито.

Нагадаємо - ще декілька днів тому українська і польська сторона погодили, що чотири культури - пшениця, кукурудза, насіння соняшнику та ріпаку - до 1 липня 2023 року експортуватимуться через Польщу тільки транзитом. А 15 квітня польська сторона в одноосібному порядку заборонила одразу 18 позицій: у перелік заборонених продуктів крім зернових потрапили льон і коноплі, цукор, молоко, яйця, м'ясо птиці, вино, мед та навіть яловичина і свинина.

На своїй сторінці у Facebook головний редактор Latifundist.com Константин Ткаченко запитав: за яким принципом складався цей список? Більшість коментаторів вважає, що це популізм. "Заборони ті, що виборці оцінюватимуть". Дехто припустив, що до польского уряду могла звернутися місцева молочна асоціація.

Загалом, за повідомленням видання Financial Times 20 квітня, екстрені обмеження щодо імпорту зерна з України почав готувати Європейський Союз. Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн зазначила, що це будуть "превентивні заходи", серед яких заборона імпорту у продукції до країн, що межують з Україною та Болгарією. Але при цьому реекспорт в інші країни світу збережеться. До речі, заборона на імпорт українського продовольства буде запроваджена Європейським Союзом лише після того, як деякі країни скасують поточні заборони, проте вони ще не погодилися.

Спроби залагодити проблему

Офіційних причин перекриття імпорту українського продовольства безліч. Якщо ж говорити суто про зерно, то коли його завозили з України до ЄС, частина залишалася у найближчих країнах. Це значно знижувало ціни на внутрішньому ринку, чим були незадоволені деякі країни Європи. Тепер цей процес припиниться, а місцеві фермери отримають 100 млн євро із фондів ЄС для компенсації своїх збитків.

Але, за інформацією польського радіо rmf.fm, країни ЄС, котрі запровадили заборону на імпорт української сільгосппродукції, хочуть розширити запропонований Єврокомісією список заборонених для постачання товарів, що обмежується пшеницею, кукурудзою, ріпаком і соняшником, за рахунок нових позицій.

Тож у квітні обсяг перевезення зернових вантажів в Україні скоротився до мінімального показника за останні п'ять місяців, - повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи Укрзалізниці Валерій Ткачов.

Однак у п'ятницю, 21 квітня, стало відомо: на відміну від інших східноєвропейських держав ЄС, Румунія вирішила не запроваджувати заборону на імпорт зерна та інших продуктів харчування з України - про це заявив міністр сільського господарства країни Петре Дая після зустрічі зі своїм українським колегою Миколою Сольським, повідомляє агентство Mediafax. Дая пояснив це рішення тим, що у Бухаресті побоюються погіршення ситуації через рішення сусідніх країн закрити кордони для збіжжя з України.

Окрім того, ЄС збирається організувати колони вантажівок, поїздів та барж для транспортування українського зерна до портів, звідки його відправлять до країн, що потребують. Все це збільшує пропускну спроможність Дунаю, але комерційні трейдери здебільшого відмовляються платити за цей вид транспорту через його дорожнечу.

Проблеми з українським зерном у країнах Східної Європи не означають, що в ЄС нібито не допомагатиме Україні, ці труднощі можна здолати, - заявив генсек НАТО Єнс Столтенберг на прес-конференції у Брюсселі 19 квітня.

Дійсно, за день до того (18 квітня) Минекономіки України повідомило: вдалося досягти домовленостей щодо транзиту українського зерна через Польщу, його перевезення будуть опломбовані електронними пломбами з GPS.

Невипадкові співпадіння

Як відомо, у березні тристороння зернова угода була продовжена на 120 днів. Але Росія заявила про її продовження лише на 60 днів і погрожувала повним розривом, якщо не буде виконано її п'ять вимог: перепідключення Россільгоспбанку до SWIFT; відновлення експорту російської сільгосптехніки, запчастин і сервісного обслуговування; скасування обмеження на страхування та заборону на доступ до портів; відновлення роботи аміакопроводу Тольятті-Одеса; розблокування закордонних активів та рахунків російських компаній, пов'язаних із виробництвом та транспортуванням продовольства та добрив.

У ситуації обмеження імпорту українського зерна до деяких країн Східної Європи дії РФ, як країни-агресора, виявилися вкрай передбачуваними. Тож, зерновий коридор для українських судів залишається заблокованим вже кілька днів поспіль, оскільки не ведуться перевірки суден у протоці Босфор.

"Очікувано прокинулась Росія, яка почала висувати неприйнятні вимоги по функціонуванню одеського зернового коридору. Конспірологію шукати не будемо, так співпало...Що найбільш дошкуляє, так це те, що цю ситуацію ми мали передбачити та попередити", - зазначив у Fасеbook економіст Олексій Кущ.

При цьому, у березні-2023 порівняно з березнем-2022 ціни на продукти в Україні збільшились на 26,8%. То чи можемо очікувати на зниження цін на харчі внаслідок обмеження експорту до ЄС? Фахівці у цьому дуже сумніваються.

За словами завідувачки відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру Інститут аграрної економіки Інни Сало, під час війни діє кілька факторів, що впливають на подорожчання продуктів. Це - підвищений попит на продукти першої необхідності та тривалого зберігання; порушення логістичних ланцюгів і взаємозв'язків між учасниками ринку та відсутність реальних можливостей налагодження логістики; подорожчання пального та ріст цін на енергоносії; девальвація нацвалюти та стрімке зростання курсу долара та євро; втрата поголів'я і виробництва; відсутність чи подорожчання кормів та підвищення вартості ветеринарних препаратів.

Ірина Носальська