В НБУ підрахували можливі збитки від проблем з експортом аграрної продукції

Як вплине на експорт України можливе припинення роботи “зернової угоди” та відмова деяких країн ЄС від наших сільгосппродуктів та як змінити ситуацію на краще.

Подовження дії “зернового коридору” під питанням, східні країни ЄС відмовились від експорту деяких українських агротоварів. Це змусило НБУ підрахувати можливі збитки для скарбниці нашої держави. Чи є вихід із ситуації, що склалася?

Скільки втратимо коштів?

Ризик припинення або ускладнення роботи “зернового коридору” помітно посилився. Додаткові проблеми може створити продовження терміну обмежень імпорту українського продовольства окремими європейськими країнами. Про це йдеться у свіжому “Інфляційному звіті” НБУ.

За прогнозом регулятора, такий сценарій погіршить перспективи експорту сільськогосподарської продукції та зменшить валютні надходження. Тут навіть підрахували скільки саме ризикує втратити Україна. Йдеться про 270 млн дол. на місяць – у разі продовження заборони експорту продовольства в сусідні країни, 290 млн дол. на місяць – у разі непоновлення дії “зернового коридору” та 800 млн дол. на місяць – у разі одночасної дії обох обмежень з урахуванням часткової переорієнтації на альтернативні шляхи поставок.

Крім того, що Україна недоотримає кошти до бюджету, є ще інші мінуси.

“Це ускладнить діяльність аграріїв та може змусити їх зменшувати посіви, що негативно відобразиться в подальшому на економічній активності та підвищить тиск на обмінний курс”, – вважають в НБУ.

За словами заступника голови Всеукраїнської Аграрної Ради Дениса Марчука це вже негативно відбивається на роботі агросектору.

“Для нас питання “зернового коридору”, який періодично блокує Росія, залишається дуже актуальним. Це відображається насамперед на роботі бізнесу. Березнева заява країни-агресора, що угода продовжується лише на 60 днів (закінчиться 18 травня), вже призвела до того, що фактично не контрактується перевезення через порти Великої Одеси. Відповідно, це знижує ціни. Адже пропозиції на внутрішньому ринку більше, ніж попиту. Все це негативно відбивається на роботі агросектору“, – зазначив він.

Водночас є і плюс. За інформацією НБУ, обмеження експорту тимчасово знизять продовольчу інфляцію в Україні за рахунок збільшення пропозиції на внутрішньому ринку.

Труднощі з експортом морськими та сухопутними шляхами знижують внутрішні ціни на сільгосппродукцію.

“Зернова угода” та бунт фермерів

Подовження “зернової” угоди ще ніколи не було під таким великим питанням, як зараз. Сторони вже декілька разів відкладали зустріч з цього приводу. Проблема, як і раніше у тому, що Росія погрожує вийти з угоди. Проте зараз все ускладнилося позицією Турції, яка є гарантом виконання угоди.

За словами Олександра Охрименко, президента Українського аналітичного центру бути впевненим що “зернову угоду” подовжать не можна. Річ у тім, що в Туреччині зараз вибори і їм не до цього. Тож, Росія цілком може цим скористатися ситуацією і цього разу виконати свої погрози та заблокувати дію коридору, який і так працює погано через затримки інспекцій з боку РФ.

Своєю чергою Максим Орищак, аналітик компанії “Центр біржових технологій” (ЦБТ) нагадує, що Туреччина запроваджує загороджувальні мита. З 1 травня ця країна ввела 130% мито на імпорт пшениці, ячменю та кукурудзи.

Ще одну проблему нам створили наші сусіди. Нагадаємо, Польща, Угорщина, Словаччина, Болгарія та Румунія через бунт місцевих фермерів вирішили заборонити ввезення та транзит українського зерна та десятків інших видів сільгосппродукції.

Після тривалих перемовин з Єврокомісією було знайдено компромісне рішення. Враховуючи інтереси фермерів східних країн ЄС, Єврокомісія залишила в силі тимчасову заборону п’яти продуктів з нашої країни: пшениці, кукурудзи, ріпака, соняшника та соняшникової олії. Проблема в тому, що саме ці товари і є тими, які приносили Україні найбільше грошей до скарбниці. Адже їх імпорт становить 90% всього імпорту з України до ЄС.

Попри те, що заборона нашої агропродукції до східних країн ЄС має тимчасовий характер, Охрименко, вважає, що є вірогідність, що наші сусіди не розблокують експорт зерна з України ще довгий час.

Як розв’язувати проблему?

Через можливість припинення дії “зернового коридору” та заборону експорту деяких агротоварів до країн Східної Європи, Україна зіткнеться з проблемою, куди постачати нашу продукцію.

На думку, Охрименко, для нас важливо, щоб зерно продовжували купувати Німеччина та Нідерланди.

Загалом, на думку експерта, ситуація критична з нашим експортом. Зараз може знову все зупинитися, і буде велика проблема з тим, куди дівати наше зерно та інші агротовари.

“Під час війни завжди є проблеми з експортом,

тому не варто чекати на диво та допомогу інших країн. Україні потрібно розпочинати контрнаступ і досягати успіхів, і тоді всі проблеми українського експорту будуть вирішені”, - резюмує експерт.

Ще одним способом розв’язання проблеми є почати переробляти зерно на біометан. Біометан - це шанс для України зменшити кількість зерна, яке ми не можемо вивезти.

“У нас існує вибір, зібрати з гектара 9 т. кукурудзи і не змогти її вивезти за межі країни, або на цьому ж гектарі виростити біоенергетичні культури, зробити з них 5 тис. куб. м. газу, і експортувати газ замість сировини, не використовуючи залізницю та автотранспорт, не даючи європейцям того, що вони не хочуть бачити - дешеву кукурудзу. А от газ їм потрібен, бо в них його дефіцит”, - пропонує директор компанії “Галс Агро” Сергій Кравчук.

Український бізнес вже починає будувати біометанові заводи. Тільки цього року очікується, що 5 таких заводів почнуть працювати, вони зможуть виробляти 20 млн куб м. біометану на рік. А загалом планують побудувати 31 біометановий завод.

Мало того, перший біометановий завод в Україні вже відкрито. Так,

в Чернігівській області введено в експлуатацію перший в Україні біометановий завод “Галс Агро”. Перші кубометри газу, виробленого підприємством, вже пішли в газорозподільчі мережі.

За словами міністра аграрної політики та продовольства України Миколи Сольського, Україна має великий потенціал виробництва біометану, а вітчизняні аграрії неабияк зацікавлені в розвитку цієї галузі і вже готові долучатися.

“Тема біометану жива, цікава, і дуже добре, що в Україні працюють підприємства, які готові долучитись до розвитку цієї галузі. Я знаю, що вони вивчили європейський досвід, ознайомились з роботою біометанових заводів в різних країнах. Впевнений, цей досвід буде успішно реалізований в Україні”, – наголосив міністр.

На думку голови правління ГС “Біоенергетична асоціація України” Георгія Гелетухи, Україна в майбутньому зможе зайняти до 20% європейського ринку біометану.

“В України є чудові умови повторити шлях Німеччини у розвитку виробництва біометану. У нас найбільші в Європі площі сільськогосподарських земель, відповідно, багато сировини, зокрема, це відходи рослинництва та тваринництва, які можуть бути використані для виробництва біогазу та біометану. В Україні дуже розвинена газова мережа, в яку можна подати цей метан. Ми недалеко від Європи, тому можемо зайняти частину цього преміального ринку біометану, щодо якого Європа поставила дуже амбітні цілі. Відповідно, ми могли б 10-20% цього ринку закрити своїм біометаном”, – сказав він.

Вікторія Хаджирадєва