Чи варто чекати банкопаду в Україні через масовий розпродаж активів банків

В країні виставлено на продаж активи одразу дев'яти банків. Чи повернуть вклади громадянам та до кого завітають колектори.

В Україні готується масовий розпродаж активів банків. Чи не призведе це до хвилі банкопаду? Водночас НБУ склав рейтинг прибутковості банків. До яких банків більше довіри та як функціонує банківська система під час війни?

Масовий розпродаж

За інформацією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), в Україні виставлено на продаж активи одразу дев'яти банків на загальну суму 5,9 млрд грн.

До цих банків відносяться: ПАТ “Промінвестбанк”, АТ “Банк “Фінанси та кредит”, АТ “Мегабанк”, АТ “Банк Січ”, АТ “Місто Банк”, АТ “АКБ “Аркада”, АТ “МР Банк”, АТ “Дельта Банк”, ПАТ “АКБ “Капітал”.

Ця інформація призвела до того, що серед населення виникли побоювання щодо нової хвилі банкопаду. Проте експерти заспокоюють та кажуть, що цього не станеться.

Так, Іван Нікітченко, директор Crane IP Law Firm каже, що розпродаж активів не призведе до банкопаду. Навпаки, найцінніші активи можуть придбати інші банки та навіть зміцнити своє становище на ринку.

На думку, Олександра Охрименко, президента Українського аналітичного центру наразі немає небезпеки банкопаду. Продаж активів - це звичайна практика, коли частину проблемних кредитів продають колекторам, чисто рутинна робота.

Своєю чергою Олександр Болтян, аналітик компанії Esperio вважає, що в Україні не допустять банкопаду, оскільки це може стати причиною зростання побоювань наближення дефолту і позначитися відтоком грошей із сектора.

На думку експерта, слабкі банки та їх закриття – це результат діяльності самих фінустанов. Ситуація схожа з тією, з якою зіштовхнулись в США, коли там відбулась серія закриття банків навесні цього року. Треба мати на увазі, що банки бувають різні. Хтось сфокусований на кредитуванні бізнесу, деякі створювалися під конкретний бізнес для відмивання грошей. Водночас державні банки зосереджені на наданні послуг населенню, за рахунок чого отримують найбільший комісійний прибуток.

Причини закриття банків

За словами Нікітченко банки виводилися з ринку початку повномасштабної війни з двох причин. Перша - бенефіціари банків пов'язані з Росією або опинилися серед осіб під санкціями. Друга - надто захотіли заробити на цінних паперах, “граючи” на різниці ставок на внутрішньому ринку, і не змогли вчасно повернути рефінансування від НБУ.

Своєю чергою Болтян каже, що у кожного банка своя причина, яка призвела до закриття. Так, “Промінвестбанк” був банком з російським корінням. 99,77% належало державній корпорації розвитку ВЕБ. РФ. АТ “Банк “Фінанси та кредит” ще з 2015 р. був неплатоспроможним. “Мегабанк” з осені 2021 р. не виконував нормативи резервів на коррахунках і в середині 2022 р. теж був визнаний неплатоспроможним. “Банк Січ” у тій же хвилі, влітку 2022 р., був визнаний неплатоспроможним. Пріоритетними напрямами діяльності цього банку було обслуговування малого та середнього бізнесу, розвиток платіжних терміналів та мережі відділень. По суті банк не витримав конкуренції на ринку. З 2020 р. у “Місто Банк” трапилися проблеми з капіталом через втрату одного з основних активів – підприємства з переробки сої у Херсонській області.

Що чекає на вкладників і позичальників?

Левову частку виставлених на продаж активів (5 716,0 млн грн) становлять права вимоги за кредитами. Тобто фактично ФГВФО продає колекторам кредити, які заборгували цим банкам позичальники. Ще 137,5 млн грн – це вартість нерухомого майна, яке належить цим банкам. Крім того, виставлено також на продаж дебіторську заборгованість перед банками на суму 34,2 млн грн.

ФГВФО повідомляє, що отримані кошти підуть на погашення боргів кредиторам цих банків. Тобто фактично на погашення того, що банки мали віддати їх вкладникам.

Вкладники цих банків вже почали побоюватись за свої гроші. Проте експерти заспокоюють.

Так, Нікітченко нагадує, що всі вклади населення під час війни гарантуються на 100%, тож жодних ризиків не має.

Своєю чергою Болтян трохи менш оптимістичний. Він каже, що банки, які залишають ринок, і чиї активи розпродають, повинні будуть розрахуватися з вкладниками коштом вторгованої суми. Це означає, що ФГВФО забере на себе лише частину зобов'язань щодо повернення коштів. З одного боку, цим вкладникам навіть трохи пощастило. Якби почалася масова хвиля закриття банків, то ФГВФО був би завалений роботою і термін повернення грошей вкладникам розтягувався б ще на роки. Враховуючи фактор війни - не зрозуміло, коли і з яким результатом ця ситуація була б закрита.

З іншого боку, треба розуміти, що в період війни через міграційні процеси в Україні, які тривають понад рік, повернення коштів буде катастрофічно утруднене. Це означає, що суми, за які продаватимуть активи банків будуть невеликими. Тому гарантувати повноцінне повернення грошей вкладникам також ніхто не може.

Водночас боржників банків очікує зустріч з колекторами.

Болтян каже, що на позичальників банків, чиї активи продають, чекають виселення із заставної нерухомості та активна комунікація з колекторами.

Своєю чергою, Нікітченко каже, що майже всі активи банків – це видані кредити. Якщо це робочі кредити, вони просто перейдуть від одного банку до іншого, умови договору не зміняться. Якщо це неробочі кредити - вимагати повернення і позиватися із позичальником буде новий банк або фінансова компанія.

Рейтинг прибутковості банків

Попри продаж активів одразу дев’яти банків експерти вважають, що загалом банківська система України працює стабільно.

Нікітченко каже, що банківська система залишається стійкою. Жоден середній чи великий банк не збанкрутував, немає затримок у платежах у системі, вклади видаються клієнтам банків.

Своєю чергою Охрименко згоден з колегою. На його думку, банківська система України працює стабільно попри війну. Немає проблем із валютою, проведенням платежів, оформленням депозитів. Банки навіть кредити видають, хоч і дуже вибірково.

Про стабільність банківської системи каже і рейтинг прибутковості банків, складений НБУ. 60 із 65 банків отримали прибуток на суму 34,096 млрд грн, і лише 5 банків показали збитки на суму 39,8 млн грн.

Рейтинг із прибутковості очолює державний ПриватБанк, який заробив 16,043 млрд грн. На другому місці ще один державний банк – Ощадбанк (2,089 млрд грн). Далі йдуть банки іноземних банківських груп Райффайзен Банк – 2,061 млрд грн, Укрсиббанк – 1,747 млрд грн та приватний ПУМБ – 1,545 млрд грн.

На думку Болтяна цей рейтинг наочно демонструє, що кошти краще зберігати у державних банках, які сфокусовані на взаємодії із населенням. Пошук вигоди відсоткової прибутковості, чи вибір банку судячи з його прибутковості - нині неправильна тактика. Так само як і чекати, що банк з іноземним корінням гарантовано встоїть. Фінансовий світ змінюється і будь-якої миті банки можуть прийняти рішення про припинення ведення діяльності в якійсь країні з огляду на загальний стан справ у структурі банку в цілому або з політичних причин взаємодії з державою. Так, наприклад, у травні ми зіштовхнулися із ситуацією, коли Будапешт вирішив заблокувати допомогу ЄС для України, якщо Київ не виключить OTP Bank із чорного списку. Ось такі форс-мажори і не можуть гарантувати нам стабільність якихось окремих банків.

Вікторія Хаджирадєва