Зернова угода під загрозою: Росія відмовляється

Через 12 днів сплине термін зернової угоди, яка дозволяє експортувати українське зерно. Росія намагається будь-яким чином уникнути її продовження, шантажуючи ЄС.

Росіяни знову ставлять палки в колеса

Після початку повномасштабного вторгнення в Україну росіяни розпочали блокаду українських портів. Пізніше Туреччина разом з ООН підписали окремі угоди з Україною та Росією про "зерновий коридор" у Чорному морі.

Дія зернової угоди має спливти рівно за місяць – 17 липня. І хоча зараз угода ще триває, Путін періодично блокує роботу суден, які перевозять українське зерно. Зокрема, станом на 1 червня 16 кораблів були заблоковані у портах.

Володимир Путін, президент країни-агресорки, заявив, що Росія може вийти із зернової угоди. Він почав бідкатися, що буцімто "умови" російської сторони "не виконуються". Путін традиційно звинуватив у всьому Україну, бо буцімто "Київ постійно атакує зерновий коридор дронами".

"Коридори зернових угод постійно використовуються Україною для запуску морських безпілотників", – цинічно заявив Путін.

Ба більше, він запропонував "альтернативний шлях". За словами Путіна, Росія у випадку виходу із "зернової угоди" буцімто "готова безкоштовно постачати" до найбідніших країн той обсяг зерна, що йшов з України.

У розвідці Великої Британії зазначають, що фактично Росія робить все можливе для того, щоб Україна не могла експортувати своє продовольство.

"Росія, ймовірно, намагається змусити (піти на – ред.) поступки щодо відновлення роботи трубопроводу Тольятті – Одеса, який експортує аміак з Росії через Україну через Одесу. Ситуацію ускладнює те, що в останні дні трубопровід був пошкоджений і наразі не працює", – наголошують у розвідці.

Проте, на думку члена товариства фінансових аналітиків, екс-члена Ради НБУ Віталія Шапрана, росіяни просто блефують, їм ця зернова угода потрібна більше ніж Україні.

"В них накопичилось доволі багато зерна старого врожаю, яке вони вже не можуть продати у арабські країни, бо там з липня зерно минулого вражаю перестають купувати. В ісламських країнах доволі серйозні санітарні норми, які не дозволяють купувати старе зерно. Тож росіяни просто блефують, їм ця зернова угода потрібна більше ніж Україні", – пояснює експерт в коментарі сайту Коментарі.

Торгівля за зняття санкцій

За гучними заявами росіян криється бажання зняття санкцій. Економіст Олег Пендзин зазначив, що Росія постійно намагається ускладнювати зернову угоду, бо країна-агресорка не досягла своїх цілей: відновлення експорту через аміакопровід Тольятті – Одеса, зняття санкцій з одного з банків та експорту зерна Росії.

Росіяни цинічно заявляють про те, що для подовження угоди необхідно зняти накладені Євросоюзом санкції.

"Із п'яти "системних" завдань, розв'язання яких дало б змогу усунути ці перешкоди, - перепідключення Россільгоспбанка до SWIFT, запчастини для сільгосптехніки, реанімування аміакопроводу Тольятті-Одеса, транспортна логістика та страхування, "розморожування" активів, - перші три, вочевидь, знято з порядку денного, а досягнення якого-небудь прогресу щодо двох, що залишилися, не проглядається", - заявили в МЗС РФ.

І в ЄС вже подумують над тим, щоб піти на поступки росіянам. Видання The Financial Times з посиланням на джерела пише, що європейці вже обговорюють можливість створення дочірньої структури Россельхозбанка та її під’єднання до міжнародної системи передавання фінансових повідомлень SWIFT для продовження чорноморської "зернової ініціативи".

У повідомленні зазначено, що такий план Москва запропонувала під час переговорів за участю представників ООН.

Россельхозбанк разом зі Сбербанком і Московским кредитным банком від’єднали від SWIFT із 14 червня 2022 року. За планом пропонують, що через його дочірню структуру проводитимуть розрахунки за експорт російського зерна.

Як розповіли джерела FT, ідею про під’єднання до SWIFT дочірньої структури Россельхозбанка обговорювали на саміті ЄС у Брюсселі наприкінці червня, щоб переконати Москву продовжити зернову угоду після закінчення строку її дії в липні. Водночас прибічники такої ініціативи розглядали її як "найменш поганий варіант".

В Україні вже відреагували на ініціативу європейців.Посол МЗС з особливих доручень Ольга Трофімцева розкритикувала план, який передбачає поступки Росії.

Вона зауважила, що будь-які можливості для агроекспорту – це добре, втім, якщо йти на поступки шантажисту – це спонукати його до шантажу далі.

"Це ж відома аксіома: шантажист не зупиняється, якщо ти виконуєш його вимоги. Він просто придумує нові вимоги для шантажу. Будемо спостерігати", – написала Трофімцева.

Партнерам України варто наполягати, що санкції не мають зворотної сили, поки йде війна, підкреслює Віталій Шапран.

"А угоду щодо зернового коридору росіяни мають підписати без додаткових умов, бо отримають нові санкції у відповідь, які не дозволять продати зерно нового врожаю. Переговори з росіянами з приводу зернового коридору потрібно вести з позиції сили, без будь яких поступок", – констатує експерт.

В свою чергу заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук зазначає, що Росія вже зіткнулася з важкими наслідками санкцій. Поки ця країна продовжує свою агресію проти України, світ не піде на послаблення обмежень.

"Тому Росія починає торгуватися через продовольчий шантаж. Наприклад, вимагають можливості поліпшити свою логістику або підключити Россельхозбанк до міжнародної платіжної системи SWIFT. Головне, чого Росія намагається досягти через неможливість здійснювати експорт [зернових Україною], — це послаблення санкцій", — наголосив Марчук в коментарі FREEДОМ.

Що далі

Чи буде продовжено Чорноморську зернову ініціативу в липні — це питання до партнерів, які є гарантами виконання цих угод, каже Марчук. Мова про Туреччину та Організацію Об’єднаних Націй.

"Ми з Росією як держави жодних угод не підписували. Ми підписали угоду з Туреччиною і з ООН, що ми надаємо свою продукцію, інфраструктуру своїх портів, даємо можливість заходити кораблям, завантажуємо ці кораблі", — пояснив експерт.

Звісно, Україна зацікавлена у продовженні зернової ініціативи. Але й світ теж зацікавлений в українській продукції.

"Якщо не буде українського продовольства на світових ринках, то ціни швидко підуть угору, це продемонстрував 2023 рік. Тому в цих умовах світ має посилювати переговорний процес. А як це зробити? Ми знаємо, що Росія розуміє тільки умови сили. Тому Україна має отримувати вчасно зброю, щоб вибивати ворога зі своєї території. Також це має бути зброя, яку можна було б задіяти для забезпечення безпечного проходу кораблів у межах зернової угоди. І, звичайно, санкції. Якщо посилювати санкції, то переговорний процес з боку Росії не буде більш лояльним", — каже Марчук.

Економічний експерт, інвестиційний банкір Сергій Фурса каже, що зараз все впирається у Ердогана та його бажання продовжувати зернову угоду. Немає інших механізмів впливу на Росію, окрім того, який використовує Ердоган, коли каже: "Чорне море, я тут головний, стріляти ніхто не буде", наголосив Фурса в ефірі телеканалу Прямий.

"Так уже було минулої осені. Росія сказала, що вона виходить (із зернової угоди - ред.), а Ердоган сказав: "А ми не виходимо, Туреччина, Україна та ООН продовжують". І росіяни повернулися, втерлися, бо вони нічого не можуть зробити з турецьким флотом. Саме турецький флот зараз найсильніший у Чорному морі. Один раз Ердоган настояв на своєму і продавив. Тому, якщо у нього буде таке бажання, він знову зможе продавити", – резюмував експерт.

Валерія Шипуля