Чи можна пустити заморожені російські активи на відновлення України

Знайти юридичні підстави для того, щоб віддати Україні російські гроші, заблоковані Заходом важко. Чи є вихід?

Відновлення України після закінчення війни з Росією коштуватиме мільярдів доларів. Захід хоче змусити РФ заплатити за всі руйнування, які вона вчиняє. Проте прямий арешт російських державних активів несе у собі юридичні та фінансові ризики.

Юридичні проблеми

На відновлення України потрібно, за різними оцінками, від 500 млрд дол. до 1 трлн дол. Найкращий варіант – змусити заплатити Росію. Західні країни після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну заморозили активи російського Центрального банку за кордоном на понад 330 млрд дол. Їх можна було б віддати Україні на відбудову. Проте для цього треба знайти юридичне обгрунтування, бо західні країни діють у правовому полі і хочуть все зробити законно, аби не було підстав оскаржити їх рішення.

Оскільки основна частина заморожених російських активів - понад 217 млрд дол. зберігається в ЄС, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн пообіцяла представити “до літніх канікул” (в середині серпня) законний спосіб використовувати ці російські активи на користь України.

Але її заява викликала занепокоєння серед чиновників блоку та дипломатів, які були залучені до багатомісячних дискусій з приводу цієї ідеї та визнали її складною. Вони вважають, що прямий арешт російських державних активів несе у собі значні юридичні та фінансові ризики.

Так, канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив про те, що буде складно використати російські заморожені активи.

“Все дуже складно. Наразі ніхто не знає, що взагалі відбувається”, – зізнався Шольц.

За його словами ситуація така, що немає пропозиції, яка зараз була б зрілою для її ухвалення на законодавчому рівні. З погляду того, як це можна зробити.

“Тому я вважаю, що потрібно ретельно вивчити дуже багато дуже різних фактичних викликів та зрозуміти, що взагалі можливо”, - додав він.

Європейські чиновники оцінили у конфіденційному звіті, з яким ознайомилася The New York Times, що “немає надійного юридичного шляху, що дає змогу конфіскувати заморожені або знерухомлені активи лише на тій підставі, що ці активи підпадають під обмежувальні заходи ЄС”.

Про це ж кажуть і в агентстві Bloomberg. За їх інформацією, робоча група ЄС з використання російських резервів, заморожених санкціями Євросоюзу, обговорює, як збирати інформацію та оцінювати варіанти відповідно до законодавства ЄС і міжнародного права.

“Її члени не бачать “жодного надійного правового шляху, який дозволяє конфіскувати заморожені або знерухомлені активи лише на тій підставі, що ці активи перебувають під обмежувальними заходами ЄС”, – йдеться у висновку ЄС, з якими ознайомилися в агентстві.

Водночас ще не все втрачено. Наразі ЄС вивчає два варіанти. Перший передбачає тимчасове використання ліквідних активів Центрального банку Росії, іншими словами, інвестування активів і спрямування доходів в Україну. Для його реалізації є значні юридичні перешкоди. Другий - передбачає, що компанії з російським капіталом, які отримують великий прибуток від інвестування, зобов'яжуть переказати “значну суму” ЄС. У документі сказано, що така модель “не вплине на фінансову стабільність, збереже бізнес-моделі залучених компаній та буде справедливою з погляду оподаткування”. Робоча група віддала перевагу другому варіанту. Тож він наразі має шанс здійснитися.

Пропозиції різних країн

Спільних рішень щодо того, як конфіскувати російські активи на користь України на Заході поки що не існує. Кожна держава намагається по-різному розв’язати це питання на національному рівні. Вже прийняті різні спеціальні законодавчі інструменти, які уможливлюють чи спрощують цю конфіскацію, в США та Канаді, а також обговорюються ЄС і окремо Естонією.

Нещодавно міністр фінансів США Джанет Йеллен заявила Конгресу, що конфіскація російських активів, заморожених у США, ймовірно, вимагатиме зміни американського законодавства.

Цікавою є ідея, висунута Даліпом Сінгхом, колишнім заступником радника з національної безпеки з міжнародної економіки. Вона полягає в тому, щоб помістити знерухомлені активи на ескроу-рахунок, який може бути використаний Україною як застава для нових облігацій, які вона може випустити. Якщо Україна зможе успішно сплатити борг - протягом періоду від 10 до 30 років, то Росія потенційно може повернути свої заморожені активи.

Проте Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру каже, що вимагати від України аби вона сплачувала борги країні-окупанту - це цинічно і нам не треба на це погоджуватись.

Є також британська модель. Тут розроблено так званий “план Клеверлі”.

План міністра закордонних справ Британії Джеймса Клеверлі складається з трьох головних елементів: Британія не буде скасовувати санкції проти Росії, доки Україна не отримає від неї компенсації збитків, заподіяних агресією; власники підсанкційних активів зможуть без попередніх умов, в тому числі щодо зняття санкцій, передати їх для відновлення України; Британія контролюватиме цільове витрачання коштів, які будуть передані з цією метою.

Цей план, хоча й виглядає достатньо потужно, містить кілька обмежень. По-перше, він стосується лише приватних активів: по державним активам, які захищені імунітетами, рішення немає.

По-друге, механізм “добровільної передачі”, хоч і виглядає цікаво, але не містить жодних гарантій.

По-третє, намір Британії здійснювати контроль за використанням коштів поки виглядає не до кінця зрозумілим, як і те, які він корелюватиметься з міжнародним компенсаційним механізмом, над створенням якого зараз працює Україна.

Найціннішим у запропонованому Джеймсом Клеверлі плані є пропозиція про зміну мети санкцій. Замість простого припинення агресії РФ проти України метою стає повна виплата відшкодування.

Україні треба покладатись на себе

Наразі українські експерти вважають, що Захід не наважиться віддати конфісковані російські активи Україні.

Так, Охрименко вважає, що це зробити неможливо. Тут слід припинити Україні фантазувати. Треба подумати про те, як після нашої перемоги відновлювати економіку та розраховувати здебільшого на себе. США та ЄС можуть на 100 років заморозити арештовані активи Росії та швидше за все так і зроблять. А потім просто забудуть про ці гроші і тоді можна буде зняти арешт. Але на той час 1 млрд коштуватиме стільки, скільки зараз 1 млн, тож кошти будуть знецінені. Для США та ЄС навіть передати Україні відсотки, які нарахували на арештовані активи, складно.

В ЄС є ідея змусити РФ добровільно погодитись передати Україні заарештовані активи, але це малоймовірно, до того ж у цьому випадку їх швидше за все доведеться віддавати.

Своєю чергою Олексій Кущ, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна” вважає, що в цьому питанні наші очікування можуть бути дещо завищеними.

“Якісь символічні гроші з активів Росії будуть нам передані, але основна частина буде заблокована на дуже тривалий період часу”, - вважає експерт.

На його думку, Захід використає ці кошти аби мати вплив на наступника Путіна в Кремлі.

Експерт каже, що ніхто сотні мільярдів доларів російських активів нам передавати не буде. І якщо ми в кращому випадку отримаємо 1 - 2 млрд дол. з активів російських олігархів - то це буде величезна перемога.

Вікторія Хаджирадєва