Битва між Україною та Росією за ринок зернових культур

Україна намагається виграти битву за ринок зернових бойовим шляхом та змусити країну-агресора повернутися до “зернової угоди”.

Наша країна вже почала послаблювати Чорноморський флот РФ. Про це свідчать атаки морських дронів на російський корабель “Оленегорський горняк” у бухті Новоросійська та танкер-хімовоз “Сіг” в Керченській протоці. Метою цих дій є не лише вирішення військових завдань, але й не дати ворогу зайняти наше місце у постачаннях зерна до інших країни.

Україна покладається на себе

Після того, як влада Росії вийшла із зернової угоди 17 липня, війська РФ почали практично щодня обстрілювати Одеську область, знищуючи нашу портову інфраструктуру.

За словами речниці Сил оборони півдня України Наталії Гуменюк, з моменту виходу РФ із “зернової угоди”, окупанти здійснили сім атак на портову інфраструктуру півдня України із застосуванням ракет і дронів.

“Досить потужні атаки, які намагалися пошкодити як портові потужності виробничі, так і зернові сховища, і сам предмет перевезення, тобто зерно. Атаки були здійснені із використанням різного виду озброєння з різних напрямків і максимально зосереджені на досягненні позитивного результату”, - сказала речниця.

Загалом, за інформацією Центру стратегічних комунікацій при Міністерстві культури та інформаційної політики України, російська армія знищила 26 об’єктів портової інфраструктури України, 180 тис. т. зернових, 5 цивільних суден.

Деякий час Україна сподівалась на допомогу Заходу або Туреччини. Проте Захід не наважився патрулювати українські кораблі у Чорному морі аби не провокувати РФ. Своєю чергою Туреччина хоч і не відмовляється від переговорів з РФ - вже є домовленості про зустріч президента Туреччини Реджепа Ердогана та диктатора РФ Володимира Путіна, але це не станеться просто зараз, а наша портова інфраструктура продовжує руйнуватись.

За словами Олександра Охрименко, президента Українського аналітичного центру, може статися так, що РФ захоче повернутись до “зернової угоди”, але Україна просто не зможе цим відразу скористатися, бо їй потрібен час на ремонт усього того, що РФ вже зруйнувала.

Знищуючи портову інфраструктуру України та склади зберігання зерна, РФ прагне замінити нашу країну на ринку зернових і навіть цього не приховує.

“Наша країна в змозі замістити українське зерно, як на комерційній, так і на безплатній основі. Тим паче, що у нас цього року знову очікується рекордний врожай”, - заявив російський диктатор.

Своєю чергою у Центрі стратегічних комунікацій при Міністерстві культури та інформаційної політики України вважають, що терором Росія прагне витіснити Україну зі світових ринків зерна, аби зайняти її місце, встановити власну монополію.

Тож Україна вирішила, що має протидіяти. У відповідь на російські удари по Одеській області та Одесі, які тривають з першого дня зупинки зернової ініціативи, українська влада поширила серед моряків повідомлення про те, що Україна може завдати удару по суднах поблизу чорноморських портів Росії - Тамань, Анапа, Новоросійськ, Геленджик, Туапсе, Сочі.

Міністерство оборони України також попередило, що “двоє можуть грати в цю гру”.

Українські військові вже продовжили послаблювати Чорноморський флот РФ, зокрема завдаючи ударів морськими дронами - у бухті Новоросійська пошкодили великий десантний корабель ”Оленегорський горняк”, а в Керченській протоці атакували російський танкер-хімовоз “Сіг”.

Чи зможе виграти зернову війну Україна бойовим шляхом питання складне. Проте українська влада впевнена, що наш опір потужний. Так, представник Головного управління розвідки МОУ Андрій Юсов заявив, що після атак безпілотників на десантний корабель “Оленегорський горняк” та “Сіг” в акваторії Чорного моря флот РФ вже не здається таким невразливим.

“Те, що вони думали буде працювати їм на користь, а саме їхній флот, у сучасних умовах не здається вже таким невразливим для інших менших, але сучасніших засобів. Тому окупанти не можуть почувати себе у безпеці на всіх територіях”, - наголосив Юсов.

Своєю чергою, секретар Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) Олексій Данілов сказав, що з кожним новим бойовим завданням українські бойові БПЛА та морські дрони стають все більш точними.

“З кожним новим бойовим завданням українські бойові БПЛА та морські дрони стають все більш точними, оператори - досвідченішими, бойове злагодження - ефективнішим, а виробники отримують можливості вдосконалювати тактико-технічні характеристики”, - зазначив він.

За словами Данілова, серпень став особливо вдалим для українських мисливців.

Реакція світової спільноти

Водночас реакція світової спільноти на намагання України дати відсіч ворогу у Чорному морі неоднозначна.

Так, радник керівника Офісу Президента Михайло Подоляк розкритикував генсека ООН Антоніу Гутерреша за те, що той закликав припинити удари безпілотників по РФ, аби не допустити “ескалації”.

“Я не пам'ятаю, чи говорив Генеральний секретар ООН про неприпустимість ескалації, коли Росія атакувала українські порти в Одесі та Дунаї. Я не пам'ятаю, чи пан Антоніу Гутерріш виступив із заявою проти російського терору проти мирних міст”, - заявив Подоляк.

За його словами, щойно Україна почала давати ефективну відсіч агресору, одразу з'явились численні “адвокати диявола”, які закликають до “негайного припинення вогню, аби не допустити ескалації конфлікту”.

Цікаво, але є думка, що навіть Вашингтон не дуже задоволений атакою українських дронів на Новоросійськ. Так виданні Financial Times припустили, що США незадоволені через такі удари, оскільки вони можуть призвести до зростання ціни на російську нафту. Аналітики переконані, що Вашингтону важливо зберігати стабільний ринок цін, оскільки до виборів не так багато часу.

Водночас за словами Юсова, такі цілі для України – законні.

Битва триватиме

На думку експертів битва за ринок зернових між Україною та РФ триватиме.

Охрименко каже, що РФ у майбутньому планує робити ставку не на експорт нафти, а на постачання зерна. Україна - головний конкурент РФ на цьому ринку. Тож війна за нього триватиме і далі.

Водночас і для України ринок зернових дуже важливий. Бо саме він суттєво наповнює нашу скарбницю.

Завдання України зберегти новий врожай та свій експортний потенціал.

Зараз на Одещині йде збір нового врожаю, його необхідно експортувати, для цього Україна має виграти бій за “ринок зернових”.

“Цьогоріч розраховуємо на 4,5 млн т. зернових і зернобобових – ранніх і пізніх сумарно. Минулорічні залишки по елеваторах маємо на рівні 2 млн т. зерна”, – такі дані навела директорка департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної військової адміністрації Алла Стоянова.

Тому Україна хоче перепрофілювати ППО для захисту української портової інфраструктури.

“Те, що стосується майбутнього захисту, ми продовжуємо роботу з перепрофілювання протиповітряної оборони. Продовжуються роботи на всіх рівнях, в тому числі і з міжнародними партнерами для того, щоб посилити нас технічно засобами ППО, які будуть здатні протидіяти тим видам озброєння, які ворог застосовує на цьому напрямку”, - сказала Гуменюк.

Також Україна навряд чи утримається від відповідей на агресивне поводження РФ у Чорному морі.

“Далі - розширення масштабів, дальності бойової роботи, рівня та важкості російських втрат. Російські цілі - це найкращий полігон для української зброї і її реклами на світовому рівні озброєння. Український ВПК, без сумніву, стане одним з основних світових гравців, техніка якого пройшла унікальне бойове випробування”, - анонсував Данілов.

Вікторія Хаджирадєва