В Україні вірять, що завдяки Туреччині Росія повернеться до зернової угоди

Наскільки виправдані наші сподівання на те, що президент Туреччини вмовить Путіна продовжити дію зернової ініціативи.

В Україні покладають великі сподівання на зустріч президента Туреччини Реджепа Ердогана з диктатором Росії Володимиром Путіним. Чи справдяться вони та чи є інший спосіб розв’язати це питання?

Чи варто покладатися на Ердогана?

Наприкінці серпня або на початку вересня президент Туреччини Реджеп Ердоган може зустрітися із президентом Росії Володимиром Путіним.

“По суті, ми очікуємо на приїзд Путіна до Туреччини, але може мати місце і візит у зворотний бік. Було б корисно додати очну зустріч із Путіним наприкінці серпня-початку вересня”, – повідомляє турецьке видання A Haber.

Ця зустріч віч-на-віч є “дуже важлива для майбутнього зернового коридору”.

В Україні на цю зустріч покладають великі надії. За словами глави МЗС України Дмитра Кулеби, президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган, мабуть, єдина людина у світі, яка може переконати президента РФ Володимира Путіна повернутися до Чорноморської зернової ініціативи.

“Думаю, не буде перебільшенням сказати, що президент Ердоган, мабуть, єдина людина у світі, яка може переконати президента Путіна повернутися до Чорноморської зернової ініціативи”, - сказав він.

Водночас думки експертів з приводу того, чи може допомогти втручання президента Туреччини різняться.

Так, Максим Орищак, аналітик компанії “Центр біржових технологій” (ЦБТ) каже, що Ердоган може поновити угоду, як робив це не один раз до цього.

“Очікувати на відновлення постачань у рамках “зернового коридору” можна”, - вважає він.

Своєю чергою турецький політолог Торгул Ісмаїл у коментарі Крим.Реалії також був досить оптимістичним.

На його думку, значення Туреччини та президента Ердогана дуже важливе для Росії. Це єдина країна та єдиний лідер, який вміє знайти діалог із Путіним.

“Наша країна відкрита для російських громадян і держави, ми не закрили повітряний простір, і росіяни вільно пересуваються територією Туреччини. У нинішній ситуації Туреччина для Росії – це, можна сказати, вікно у світ. І іншої такої серйозної альтернативи Росія не має. Якщо порушаться двосторонні відносини, я думаю, що Росія сама собі зачинить вікно у світовий простір. Також і зерновий коридор можна назвати “коридором у світ”, спрямованим на забезпечення продуктової безпеки країн”, - вважає він.

Водночас Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру каже, що малоймовірно, що Ердоган цього разу допоможе.

“Президент Туреччини вже нічого не може зробити для поновлення “зернової угоди”. Він фактично заплющив очі на напад російського військового корабля на торгове турецьке судно. Це доказ того, що Ердоган злякався Путіна. Він міг ввести турецькі військові морські сили в акваторію Чорного моря і тоді Путін здався б, але Ердоган виявився боягузом, який погано розуміє, що таке диктатор і наївно вірить, що з Путіним можна домовлятися”, - вважає експерт.

Відносини Туреччини та Росії погіршились

Той факт, що останнім часом відносини між Туреччиною та Росією погіршились теж не додають оптимізму.

“Туреччина грає дуже хитру гру. У неї трішки зіпсувалися стосунки з Путіним, тому що вона відпустила азовців, підтримала кандидатуру України та Швеції до НАТО. Але водночас Ердоган запропонував Путіну приїхати до Туреччини. Товарообіг не змінюється”, - зазначив колишній радянський розвідник Сергій Жирнов в інтерв'ю Наталії Влащенко.

Також є думка, що Путін оголосив Ердогану “газову війну”.

“На тлі військових невдач в Україні російський диктатор Путін почав “нариватися” на конфлікт із Туреччиною. Після зриву зернової угоди він загрожує Анкарі обнуленням газових проектів”, - вважає російський аналітик Анатолій Несміян (Ель Мюрід).

Його зацікавила заява Путіна про те, що він відмовляється від проекту створення у Туреччині газового хабу. Він згоден лише на те, щоб Анкара виконувала роль “електронного торгового майданчика” та “місця для організації торгів”. Мюрид нагадав, що раніше плани кардинально відрізнялися. Так, Путін ще недавно публічно заявляв про намір турецьким транзитом компенсувати обсяги, які були втрачені разом із “Північними потоками”, тобто фізично качати через Туреччину великі обсяги газу.

Повернення до угоди на умовах Путіна

Є також думка, що президент Туреччини може сприяти поверненню Росії до “зернової угоди”, але на умовах Путіна. Про невпевненість у своїй здатності переконати Путіна повернутись до “зернової ініціативи” на колишніх умовах свідчать заяви самого Ердогана. Нещодавно він закликав Захід виконати вимоги диктатора.

Президент Туреччини повідомив, що зараз тривають контакти щодо відновлення зернової ініціативи “з розширеним масштабом”, але рішення залежить від того, чи країни Заходу “виконають свої обіцянки”.

За оцінками Інституту вивчення війни, зараз Кремль демонструє, що не бажає повертатися до Чорноморської зернової ініціативи, водночас вимагаючи значних поступок з боку Заходу.

Нагадаємо, серед умов, які озвучив Путін, – виведення з-під санкцій постачань російського зерна та добрив “на світові ринки”, підключення банків до SWIFT і припинення “всіх обмежень”.

В РФ є також ідея постачати російське зерно до країн Африки через Туреччину. Російські ЗМІ стверджують, що на території Туреччини може з'явитися зерновий хаб, де перероблятиметься російське зерно для постачання африканським країнам.

Турецький політолог Тогрул Ісмаїл, не виключив такої можливості.

“Чому б ні? Туреччина – безпечна країна і завжди спирається на міжнародні домовленості. Це дуже важливий чинник: Туреччина не порушує міжнародного права. Думаю, що можливий такий безпечний варіант – не лише для Росії, а й для України теж. Найлегше вивезти через Туреччину”, – зазначив він.

Україна боротиметься військовим шляхом

На випадок, якщо Ердогану не вдасться переконати Путіна повернутись до “зернової угоди”, то залишається два варіанти повернути Росію до “зернової ініціативи” - допомога країн Заходу або самостійне бойове протистояння.

На думку Охрименко, захід на конвоювання кораблів з зерном не піде, бо побоюється ескалації конфлікту. Крім того, ЄС навіть не може примусити п’ять східних країн Європи купувати наше зерно. А сама Україна повністю розв’язати військом шляхом це питання, на жаль, поки що не може.

“У нас замало кораблів аби протистояти флоту РФ. Тут потрібний флот на зразок того, що є у Туреччини. Він міг би просто плавати та Путін не ризикував би його чіпати”, - вважає експерт.

Водночас Україна продовжить заважати намірам Путіна зайняти наше місце на ринку зернових.

У відповідь на російські удари по Одеській області та Одесі, які тривають з першого дня зупинки зернової ініціативи, українські військові почали завдавати удари морськими дронами - у бухті Новоросійська пошкодили великий десантний корабель ”Оленегорський горняк”, а в Керченській протоці атакували російський танкер-хімовоз “Сіг”.

“У нас не так багато зброї, але якщо вони продовжуватимуть стріляти, то до кінця війни можуть залишитися без кораблів. Україна обов’язково відповість на будь-який напад на наших зернових брокерів.”, - сказав президент України Володимир Зеленський.

Вікторія Хаджирадєва