Східні країни ЄС хочуть продовжити заборону на імпорт українського зерна

Як це вплине на показники нашого експорту, які ще є варіанти постачань, як це позначиться на цінах на внутрішньому ринку.

П’ять країн ЄС хочуть продовжити заборону на імпорт українського зерна. Як реагують інші країни ЄС та Україна? Скільки Україна заробляє на експорті зерна попри перешкоди?

Удар з боку східних країн ЄС

Польща, Болгарія, Угорщина, Румунія та Словаччина хочуть продовження заборони ЄС на імпорт українського зерна до цих країн після 15 вересня.

Нагадаємо, у травні ЄС дозволив п’ятьом сусідам України заборонити внутрішні продажі української пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику, дозволивши при цьому транзит для експорту в інші країни. Термін заборони спливає 15 вересня.

“Ми підтримуємо заборону на імпорт в наші країни до кінця року”, - сказав міністр сільського господарства Польщі Роберт Телуса.

За його словами, якщо країнам не вдасться продовжити заборону на рівні ЄС, то деякі країни запровадять власні односторонні обмеження.

Він зазначив, що міністри сільського господарства п’яти країн підтримують субсидії на транзит зерна, але хочуть, щоб інші продукти були додані до списку заборонених для імпорту.

При цьому, польський уряд хоче, щоб це питання було врегульовано “полюбовно в ЄС, щоб не було необхідності ламати двері”.

Своєю чергою Угорщина теж планує закрити кордон для деяких зернових продуктів з України на національному рівні. Про це заявив міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надя.

За його словами, останніми роками угорське сільське господарство переживає одне потрясіння за іншим. Надь переконує, якщо ЄС не продовжить заборону на імпорт деяких українських зернових продуктів, то Угорщина з метою захисту внутрішнього ринку запровадить заборону не тільки на ці чотири продукти, а й ще на 24.

Подібної позиції дотримуються у Словаччині, Румунії та Болгарії.

Водночас, більшість держав-членів ЄС не підтримують це рішення і навіть погрожують введенням санкцій проти тих держав, які зроблять це в односторонньому порядку.

Реакція Києва та шкода від заборони

У відповідь на погрози з боку п’яти країн ЄС подовжити заборону Київ пригрозив застосувати дзеркальні заходи.

У Міністерстві закордонних справ вже заявили, що це рішення не відповідає духу Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також принципам Єдиного ринку.

“Вважаємо категорично неприйнятним продовження торговельних обмежень на імпорт аграрної продукції України після того, як 15 вересня сплине дія заборони Єврокомісії. Викликають повне нерозуміння і наміри додати до переліку заборонених до імпорту товарів й інші категорії української продукції”, - заявили в МЗС.

Міністерство закликало керівництво ЄС знайти збалансоване рішення. Сьогодні зміцнювати Єдиний ринок ЄС та протидіяти російським викликам можна лише в дусі солідарності.

Якщо після 15 вересня блокування експорту продукції українського АПК не буде знято українські аграрії зіткнуться з подальшим зниженням цін на їх продукцію та з проблемами зберігання вже нового врожаю зернових та олійних культур. Таку думку висловив президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко в коментарі УНН.

“Перше - впадуть ціни, друге - не буде де зберігати. Ми будемо втрачати якість продукції й від цього мати додаткові втрати. Тобто, втрати від зниження ціни плюс втрати від того, що якість продукції може бути втраченою через неправильне зберігання”, - пояснив він.

Водночас є плюси для внутрішнього споживача. За словами Козаченко у випадку продовження заборони ЄС в Україні будуть знижуватися ціни на внутрішньому ринку.

Ситуація зараз та плани на майбутнє

Попри блокаду “зернового коридору” з боку РФ та заборону на ввезення сільгосппродукції до п’яти країн ЄС експорт українського зерна у 2023-2024 маркетинговому році перевищив 4 млн тонн, що більше ніж минулого року, коли загальний показник відвантажень становив 3,33 млн тонн.

Водночас сказати, що шкоди нашому експорту не завдано не можна. 

В Bloomberg порахували, що 1/3 експорту сільгосппродукції з країни була втрачена через блокаду чорноморських портів.

Це падіння є значним ударом по економіці України та глобальній продовольчій безпеці, не дивлячись на те, що ЄС виділив 1 млрд євро на будівництво альтернативних маршрутів з початку вторгнення Росії. США заявили, що працюють з європейськими партнерами, щоб підтримувати експорт зерна з України, покладаючись на такі річки, як Дунай та інші шляхи після того, як морський прохід став небезпечним.

Однак цього може бути недостатньо, щоб запобігти ширшому уповільненню експорту української сільгосппродукції. За словами Євгенії Слєпцової, старшого економіста з Oxford Economics, український експорт зерна та олійних культур може впасти на 1/4 в другому півріччі 2023 р. порівняно з першим півріччям.

“Це буде зниження валового внутрішнього продукту України на 3% у другій половині року”, – заявила вона.

Цікаво, що Україна у 2023 р. за підсумками збору ярих культур матиме урожай більший, ніж минулого року. Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.

“Зараз завершився збір озимих пшениці, ячменю і ріпаку. Попри те, що засіяно було менше озимої пшениці, зібрано її більше. Загалом це дуже хороший результат, є багато для експорту зерна”, - зазначив він.

За його словами, приблизно ми зараз експортуємо три з чимось мільйонів тонн всієї сільгосппродукції з країни в місяць. Та нам треба хоча б на 50% більше.

Своєю чергою у Державному департаменті США заявили, що прагнуть у наступні місяці повернутися до “довоєнних показників” експорту.

“Думаю, що ми бачимо, що існують життєздатні маршрути через територіальні води та сухопутні шляхи України. І ми прагнемо протягом наступних кількох місяців повернутись до експорту з України на рівні середніх довоєнних показників” - заявив керівник Офісу з координації санкцій Державного департаменту США Джеймс О'Брайєн.

Вже почали працювати тимчасові морські “зернові коридори”. 

Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна створила альтернативний зерновий коридор у Чорному морі. Він може працювати. Але, щоб робота коридору була стабільною, потрібне посилення “повітряного щита”. Це важливо для Чорноморського регіону, зокрема, для нашого міста Одеси.

Нещодавно з акваторії порту Одеса вийшло друге судно після припинення дії “зернової угоди”. Однак такі маршрути все ще ризиковані.

“Тимчасові коридори” у Чорному морі, які дозволяють цивільним суднам безпечно пройти від Босфору до портів Великої Одеси територіальними водами країн-партнерів України, почали працювати. Однак залишаються певні ризики, - заявив президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачьов.

“Я впевнений, що “тимчасові коридори” можуть і будуть працювати, але у цій схемі існують інші ризики. Зокрема, щоб завантажити судно в портах Великої Одеси потрібно щонайменше два-три дні. Якщо у цей час інфраструктура портів знову зазнає ударів від ворожих атак, є ризик пошкодження суден й вантажів. Й хоч Україна запровадила механізм компенсації втрат, я не впевнений, що багато судновласників готові йти “тимчасовими коридорами”, - пояснив він.

Попри труднощі з логістикою, за прогнозами УЗА, Україна має експортувати близько 48 млн тонн зерна у цьому році й навіть без повноцінної роботи “зернового коридору” такі обсяги реально вивезти за кордон.

Вікторія Хаджирадєва