ЄС готує новий дванадцятий пакет санкцій проти Росії

Що може включати новий пакет антиросійських санкцій та наскільки потужним буде удар по економіці країни агресора.

Новий - дванадцятий пакет антиросійських санкцій може бути представлений у жовтні. В ЄС зараз йде внутрішня боротьба за його вміст. Що він може включати та наскільки буде ефективним?

Можливий вміст пакета

12-й пакет санкцій ЄС проти Росії може бути представлений у жовтні або оголошений під час саміту ЄС-США, запланованого на наступний місяць, але точна дата якого ще не визначена. Про це дізнались в інформаційній агенції Bloomberg.

“Новий пакет санкцій може бути представлений вже у жовтні й, ймовірно, включатиме довгоочікувану пропозицію використовувати прибутки, отримані від заморожених активів центрального банку Росії, для допомоги Україні”, - повідомляє Bloomberg.

Найближчими тижнями Єврокомісія (ЄК) висуне пропозиції щодо запровадження податку на прибутки, які заморожені активи Російського Центрального банку (РЦБ) генерують у клірингових центрах попри опозицію з боку Європейського центрального банку (ЄЦБ).

Єврокомісія вже подала проект документа, в якому прописується спосіб законно перевести такі доходи до бюджету ЄС. Серед основних пропозицій - уточнення обсягу обов'язків щодо фінансових зобов'язань, запровадження вимог до центральних депозитаріїв щодо поділу грошових залишків російських активів та переведення доходів до бюджету ЄС як зовнішніх призначених доходів.

У Bloomberg вважають, що президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наполягатиме на введенні податку на ці прибутки, як і обіцяла раніше. Водночас деякі держави-члени ЄС висловили занепокоєння з приводу правової та фінансової стабільності внаслідок цього кроку. Водночас раніше, у зв'язку із заморожуванням активів РЦБ на суму близько 200 млрд євро, деякі європейські лідери закликали спрямувати частину цих коштів на відновлення України.

Новий пакет також може включати подальші кроки, спрямовані на боротьбу зі спроможністю Росії обходити санкції ЄС через треті країни, такі як ОАЕ і Туреччина.

Водночас є й пропозиції, які потребуватимуть боротьби в середині ЄС. Наприклад, відомо, що Польща та країни Балтії хочуть ввести додаткові санкцій щодо російського скрапленого природного газу (СПГ) та ІТ-послуг. Також ця група країн закликає ввести обмеження на російський ядерний сектор. Наприклад, президент Литви Гітанас Науседа після публікації 11-го пакету санкцій пропонував у рамках 12-го пакета ввести санкції проти “Росатому”.

Але такі спроби вже неодноразово наштовхувалися на опір з боку інших країн ЄС, оскільки багато з них виступають проти.

Крім того, хочуть ввести санкції проти імпорту російських алмазів до Європи. Це раніше вже намагались зробити, але ініціатори цієї пропозиції наштовхнулися на опір провідних країн-імпортерів каміння, таких як Бельгія, яка стверджувала, що проста заборона без глобальної угоди просто перемістить прибуткову торгівлю коштовністю в інше місце.

Зараз хочуть ввести так званий механізм країн великої сімки (G7), який буде відстежувати переміщення коштовного каміння через кордони, а також запровадити пряму заборону на купівлю з 1 січня наступного року та непрямі обмеження, такі як заборона на перекупку російського каміння у продавців в Індії та ОАЕ, які набудуть чинності поступово. Цей механізм може бути взятий за основу у ЄС і тоді заборону на торгівлю російськими алмазами в ЄС буде введено.

Цікаво, що у міністерстві фінансів РФ трохи раніше прогнозували, що країни Заходу не наважаться на подальше посилення санкцій проти Росії, у тому числі на масову конфіскацію заморожених російських активів за кордоном.

Важливо, що наша країна долучилась до створення нового пакету. Так, керівник Офісу президента Андрій Єрмак сказав, що Україна разом із партнерами працює над наступним, 12-им пакетом, санкцій проти Російської Федерації. За його словами, Київ продовжує наполягати на санкціях проти “Росатому”.

Ефективність санкцій

Серед експертів немає єдності щодо того, наскільки сильним буде удар по економіці РФ через введення 12-го пакету санкцій. Так, Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру каже, що для європейців стало традицією багато говорити про санкції, але, на жаль, від них мало результату. На думку експерта, фактично нічого суттєвого новий 12 пакет санкцій ЄС не змінить. Щодо заборони торгувати російськими алмазами в ЄС, то РФ дуже слабо залежить від продажу дорогоцінних каменів, тому санкції не сильно вдарять по країні. Є ідея частину доходу, якого нараховують на арештовані активи Росії передати нам, це добре, але коштів, на жаль, не багато.

Експерт вважає, що найкраще, що могли б зробити в ЄС - це заборонити експорт газу та нафти з Росії, це могло б вбити економіку країни-агресора. Прикро, що Європа вважає, що не може жити без російського газу. Для ЄС ця ситуація вигідна, адже вони отримують російський газ за дешевою ціною, закриваючи очі на те, що Росія обходить санкції через треті країни. Те саме стосується і нафти. Але для України нерішучість Заходу обертається трагедією. Загалом, експерт вважає, що санкції працюють слабо, тому Росію і не лякають.

Своєю чергою Іван Нікітченко, директор Crane IP Law Firm каже, що варіантів посилення тиску на економіку Росії залишилося вже не так і багато, тому добре, що ЄС продовжує шукати варіанти.

Водночас посилити тиск на Кремль можна, лише зберігаючи поточну динаміку санкційної політики.

“Дуже важливо, щоби тиск, який здійснюватимуть наші західні партнери, дав істотний ефект, щоб ці країни сприяли тому, щоб РФ не обходила ті санкції, які вже запроваджено” - наголосив Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації.

Загалом, багато експертів вважають, що важливо покарати організації, які сприяють нелегальній торгівлі, та застосувати обмеження щодо посередників та міжнародних компаній, які продають до Росії. Щоб санкції працювали, західні уряди мають серйозно діяти проти використання Росією цих та інших лазівок.

За словами Івана Уса, асоційованого експерта Ради зовнішньої політики “Українська призма”, зараз ті санкції, що ми бачимо, це продовження політики, скажімо так, не такого швидкого, як нам хотілося б, але все-таки здавлювання російської економіки. Коли говоримо про головний ефект санкцій, то це те, що профіцитна економіка РФ зараз знову дефіцитна. І ось цей дефіцит буде посилюватися просто тому, що санкції наростають”.

Своєю чергою професор Університету Вірджинії та радник Державного департаменту США у 2005-2007 рр. Філіп Зеліков заявив, що лише в останні місяці уряди західних країн почали серйозно обговорювати можливість конфіскації російських активів.

“Вони почали розуміти, що політика санкцій зайшла у глухий кут і треба додати щось інше. Лише нещодавно уряди почали усвідомлювати, що потрібні додаткові заходи – взяти ці заморожені гроші та врятувати Україну”, – сказав Зеліков.

Більшість експертів вважають, що санкційний тиск треба продовжувати, бо обмеження діють не миттєво, а мають накопичувальний ефект.

Вікторія Хаджирадєва