У економіки увірвався терпець: як перестати бути сировинним придатком

Україна бере курс на заміну експорту сировини переробленою продукцією. Адже такий підхід до торгівлі з закордоном є вигіднішим, та й більш цивілізованим.

Зміщення акцентів

За даними Держстату, експорт товарів з України у січні-червні 2023 року скоротився на 14,3%, імпорт зріс на 20,7%. Тобто зараз у нас імпорт на тому ж рівні, на якому він був до війни, а от експорт у кілька разів зменшився.

Найбільше Україна експортувала продукти рослинного походження, зокрема - зернові (на 6,7 млрд доларів); жири й олію (на 2,9 млрд доларів) та чорні метали (на 2,1 млрд доларів). А на митну територію України переважно завозили пальне (на 5,8 млрд доларів), машини й електротехнічне обладнання (на 5,2 млрд доларів), продукцію хімічної промисловості (на 3,8 млрд доларів) та транспортні засоби (на 3,3 млрд доларів).

Економісти пояснюють, чому слід акцент експортованої продукції змістити на переробку: саме готова продукція дає високий відсоток доданої вартості.

"Наведу приклад - якщо просто продавати пшеницю, то в умовних 300 доларах, які коштує тонна цієї продукції, доданої вартості буде всього 90 доларів. Якщо починати робити з неї борошно, то додана вартість зростає до 220 доларів, якщо з неї зробити більш складний продукт - клейковину - то додаткова вартість складе 550 доларів. Те саме відбувається і з іншими продуктами - якщо в кубометрі деревини доданої вартості буде всього 26 доларів, то у виробленій з неї фанері - вже 190 доларів, а в корпусних меблях - 290 доларів. Тому ми намагаємось збільшити частку переробки в структурі ВВП з нинішніх 10% до як мінімум 20%", - зазначила заступник міністра економіки України Надія Бігун під час виступу на Регіональному економічному форумі.

Зараз частка переробної галузі у ВВП України становить 10,3%. У той же час у наших сусідів вона в рази більша: у Польщі - 17,3%, в Туреччині - 22%, у Словаччині - 19,1%. При цьому орієнтир Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) для України складає цю частку в ідеалі - на рівні 20-25%. Але при цьому прогнозована потреба в інвестиціях на період 2023-2032 років складе 90 млрд доларів. Адже переробна галузь вимагає на старті капіталовкладень - необхідно закуповувати дорогі машини й обладнання.

Магніти для переробки

Враховуючи те, що наша економіка перебуває не в кращому стані, з’явилася нова доктрина, яка, вважають у Кабміні, навіть попри війну, має допомогти зміцнити її.

"Новою економічною ідеологією має стати переробка, тому що ми маємо бути країною, яка не експортує сировину, а експортує готову продукцію, яка у вартості є дорожчою",- зазначила віцепрем'єр - міністер економіки Юлія Свириденко в ефірі телемарафону Єдині новини. При цьому, уточнила вона, держава маєдопомагати підвищувати спроможність українських підприємців, у тому числі й у питанні доступу до фінансів та пошуку новихринківзбуту.

Міністр заявила, що нині вже існує програма кредитів 5-7-9, якою активно користуються бізнесмени. Є також і грантова програма підтримки для мікропідприємців, куди можна подати заявку через "Дію" і отримати до6,5 тисячі доларів на започаткування власної справи.До кінця року буде розглянуто 10 тисяч заявок на отримання таких грантів, а зараз вже схвалено 6 тисяч.

Бути сировинним придатком для багатших та технологічніших держав - не кращий імідж країни-експортера у світі та ще й дуже невигідний.

"У нас був надзвичайно складний минулий рік, падіння економіки було близько 30% - 29,6%. Ми бачимо, що цей рік нам дає сподівання, що повернемося до тренду зростання мінімального ВВП -до 3%", - сказала Свириденко.

На Регіональному економічному форумі вона звернула увагу на те, що Україна, на жаль, завжди була недоінвестована, такою вона була і на початок війни.

"Ключовим завданням Уряду є створення конкурентоспроможної економіки і забезпечення припливу прямих інвестицій через стимулювання ділової активності. У фокусі зараз - підтримка малого і середнього бізнесу шляхом дерегуляції, державної підтримки, гармонізації законодавства з ЄС. Так, у 2023 році значно покращилася ситуація із прямими іноземними інвестиціями, чистий приплив яких у січні-липні склав 2,2 млрд доларів", - пояснила міністр. І зазначила, що у проекті Держбюджету-2024 закладено стимули відновлення економіки - майже 30 млрд грн на програми підтримки вітчизняного бізнесу.

Разом з тим, сказала вона, для залучення в Україну інвестицій важливо посилювати механізми зниження ризиків. То ж Мінекономіки продовжує будувати систему для доступу українських та міжнародних інвесторів до страхування різних видів воєнних ризиків при веденні бізнесу в Україні. Серед донорів - Уряди країн G7,G19 та Європейська комісія, а також Трастові фонди міжнародних фінансових організацій, цільові фонди та експертно-кредитні агентства.

А заступник міністра економіки зауважила, що при формуванні стратегії розвитку реального сектору економіки необхідно сфокусуватися на стимулюванні галузей з високою доданою вартістю. Важливим таким сектором є переробка. В умовах ускладненої експортної логістики необхідно шукати нові рішення, серед яких головне - збільшення доданої вартості на одиницю експортованої продукції.

"Зараз ми реалізуємо програми для стимулювання переробки. Перша - це гранти до 8 мільйонів гривень, які можна отримати, якщо підприємство знаходиться на звичайних територіях. В цьому випадку фінансування відбувається в пропорції 50% на 50% -  половину дає держава, а половину має дати заявник. Друга програма діє на деокупованих територіях, там 80% фінансує держава, а 20% - заявник. Найближчим часом ми плануємо сконцентрувати зусилля саме на територіях, які потребують більшого відновлення. Реалізація таких програм має стати основою для повернення тих українців, які виїхали за кордон, адже обов'язковою умовою для отримання коштів є створення 25 робочих місць", - пояснила Бігун.

За її словами, зараз Міністерство економіки України веде переговори з місцевими владами з приводу того, щоб вони долучалися до співфінасування програм стимулювання переробки. Адже додатковий фінансовий стимул може стати "магнітом" для бізнесу, що в свою чергу дасть поштовх розвитку регіонів.Також вона закликала їх визначатись стосовно того, які саме підприємства потрібні в тих чи інших регіонах.

Галина Гірак