Україна створює власний торговий коридор в Чорному морі, і він працює

З трьох основних українських портів в Чорному морі знято блокаду. Крім того, розпочато експорт через Балтійське море.

Україна експортує збіжжя попри вихід Росії із “зернової угоди”. Це стало можливим завдяки нейтралізації Чорноморського флоту РФ. Крім того, Україна шукає і знаходить інші можливості для розширення експорту збіжжя.

Блокаду знято

За даними інформаційного агентства Bloomberg усі три основні українські порти в Чорному морі відновили роботу. В агентстві наголошують, що смілива ставка України на створення власного торгового коридору в Чорному морі виправдовується. Усі три українські порти в Чорному морі відновили приймання суден для експорту зернових, попри погрози з боку РФ обстрілювати судна, що курсують у їхньому напрямку.

“По суті, флот зараз заблокований у Севастополі, і це убезпечило маршрут на північному заході Чорного моря, уздовж узбережжя Румунії та Болгарії”, - йдеться в публікації.

Перші 10 кораблів уже пройшли коридором, який Україна почала вибудовувати після відмови РФ від продовження зернової ініціативи. Ще понад 20 суден планують пройти новим коридором у Чорному морі.

“У Чорному морі понад 20 суден планують пройти новим оголошеним Україною коридором.”, - повідомив речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук.

За його словами, станом на зараз у нас на вихід йде три судна, з портів наших українських. Загалом на захід по новому “коридору” маємо 12, на вихід – 10 і треба додати оці три, які зараз виходять.

Успіхи України у розблокуванні своїх портів вже визнають наші західні партнери. Так молодший міністр оборони Великої Британії Джеймс Хіппі сказав, що українським військовим вдалося фактично завдати поразки російському флоту у Чорному морі.

“Подивіться на те, що Україна зробила зараз у Чорному морі! Україна досягла функціональної поразки російського Чорноморського флоту”, - наголосив він.

В ООН дії України розцінюють, як корисні для світового продовольчого ринку.

“Той факт, що зерно йде, є доброю новиною для всіх, хто долучений до цього. Особливо - для світового продовольчого ринку”, - сказав речник Генерального секретаря ООН Стефан Дюжаррік.

Водночас він продовжує вірити, що відновлення Чорноморської ініціативи дозволить збільшити обсяги значно стабільнішим і безпечнішим чином.

Страхові компанії відновлюють роботу

Також відомо, що світові страхові компанії відновлюють покриття страхових ризиків. Так, страховий брокер Miller, технологічна компанія Clearwater Dynamics та уряд України заявили, що спільними зусиллями намагаються продовжити відновити страхове покриття для зерновозів у Чорному морі. Технології Clearwater Dynamics в режимі 24/7 відстежують всі кораблі в українських портах і на шляху до них, поки не вийдуть із зони підвищеного ризику. Крім того, новий коридор захищений мінними загородженнями. Маршрут проходить уздовж узбережжя Румунії та Болгарії, тобто країн НАТО.

Домовленості про безпечний маршрут передбачають, що всі судна, які прямують в Україну, перевіряються в Стамбулі. І везуть тільки сільськогосподарські товари. Своєю чергою колишній зерновий коридор ішов прямо до Стамбула, де комісія з представників ООН, Туреччини та РФ оглядали українське зерно.

Реакція Росії

Створення нового зернового коридору, непокоїть росіян. У Силах оборони Півдня кажуть, що росіяни використовують тактичну авіацію над морем, їх дратує, що працює коридор для суден.

Своєю чергою російські ЗМІ пишуть, що відновлення коридору, головним чином, стало можливим завдяки нейтралізації Чорноморського флоту РФ, по якому ЗСУ завдають ударів після відмови голови Кремля Володимира Путіна від продовження домовленостей про поновлення зернової угоди. Передусім мова йде про атаки на російський флот в окупованому Криму. Нагадаємо, кілька тижнів тому українські військові атакували штаб Чорноморського флоту росіян у Севастополі. Після удару почалася сильна пожежа. За інформацією Сил спеціальних операцій, внаслідок атаки загинули 34 офіцери, серед яких командувач Чорноморського флоту РФ віце-адмірал Віктор Соколов. Ще 105 людей отримали поранення.

Своєю чергою Росія намагається перешкодити відновленню нашого експорту за допомогою атак Shared на портову інфраструктуру України. Також вона знищує зерносховища на півдні України.

Керівник програм безпеки Центру глобалістики “Стратегія XXI” Павло Лакійчук сказав, що причина масованих ударів Shared по Україні полягає у тому, щоб змусити Україну відмовитися від експорту зернових.

“Атаки дронів спрямовані на знищення енергетичної інфраструктури України. Тим самим РФ намагається змусити Україну відмовитися від експорту зернових”, - сказав він.

Своєю чергою у Reuters вважають російські атаки на портову інфраструктуру затягуванням зашморгу на зерновому секторі України.

Водночас Україна завдає ударів у відповідь та не збирається відмовлятись від експорту зернових, адже він приносить велику кількість коштів до бюджету, які потрібні Україні для фінансування оборонних потреб країни.

Транзит зерна

Крім того, Україна шукає інші транспортні маршрути для експорту збіжжя. Так, нещодавно, уряди трьох країн домовилися про “зелений коридор” для транзиту українського зерна через Польщу. Україна, Варшава та Литва досягли домовленостей щодо перевезення агропродукції у литовський порт Клайпеди, один із найбільших на Балтійському морі.

За словами міністра закордонних справ Литви Габріелюса Ландсбергіса, коридор для транзиту зерна до балтійських портів був прийнятий і узгоджений, що зменшило тиск на українському кордоні і збільшило його постачання до Африки та інших країн.

“Росія знищує продовольство, Литва його доставляє”, – зазначив він.

За інформацією міністра аграрної політики та продовольства Миколи Сольського, після переговорів з польським і литовським колегами – Робертом Телусом та Кястутісом Навіцкасом, Україна запропонувала перенести ветеринарний, санітарний та фітосанітарний контроль аграрних вантажів. Це відбуватиметься у литовському порті, а не українсько-польському кордоні.

Очікують, що завдяки такій зміні процедури через Польщу можна буде вивозити на експорт більше українського зерна.

На тлі конфлікту між Україною та Польщею щодо експорту нашого зерна на їх внутрішній ринок розширення транзиту дуже важливе.

Також відомо, що Греція пропонує свої порти як ще один шлях експорту українського зерна.

Уряд Греції вже обговорював свої пропозиції з партнерами у ЄС і третіми країнами, зокрема з Британією, щодо того, щоб частину українського зерна перевантажували для експорту морем у грецьких портах Салоніки та Александропулу.

Зерно можливо будуть везти до портів залізницею через Румунію і Болгарію, а потім перевозити грецькими комерційними суднами далі.

Проблемою у цьому плані залишається обмежена пропускна здатність залізничної мережі на півночі Греції. Однак “зелене світло” для українського експорту через Грецію одночасно могло б стати поштовхом для розбудови та модернізації залізничних гілок у цьому районі, зокрема на лінії від Александропулу до Орменіо, що на кордоні з Болгарією.

Тож Україна не лише розблоковує Чорне море, але й шукає інші логістичні шляхи для збільшення експортних можливостей аграрної продукції.

Вікторія Хаджирадєва