Довічний моніторинг: що зміниться для високопосадовців
За фінансовими справами високопосадовців будуть стежити - навіть після відходу від справ. Але відгуки на ухвалений законопроект неоднозначні. Він несе корупційні ризики та призводитиме до відмови працювати на державних посадах.
Тернистий шлях Закону
Верховна Рада України після довгих суперечок 17 жовтня ухвалила законопроєкт №9269д про посилення фінансового моніторингу політично значущих осіб (Politically Exposed Persons, РЕР). Його підтримали 276 народних депутатів.
Відновлення більш жорсткого нагляду за статками українських чиновників є однією з вимог Міжнародного валютного фонду та Європейського союзу. Закон є останнім кроком для початку перемовин про членство України в ЄС.
Нагадаємо, що Закон про фінмоніторинг PEP ухвалив парламент минулого скликання 6 грудня 2019 року.
Але Верховна Рада ще 4 листопада 2022 року ухвалила закон №8008 про скасування довічного моніторингу PEP — посилаючись на зміни, які були необхідні у військовий час. Тоді ж Центр протидії корупції (ЦПК) повідомив, що в закон потрапили правки, подані депутатами Григорієм Мамкою (Опозиційна платформа — За життя) та Артуром Герасимовим (Європейська солідарність). Мамка наполіг проголосувати його правки про заміну довічного фінмоніторингу колишніх PEP і членів їхніх сімей на трирічний. Врешті під час голосування поправки нардепа Мамки були підтримані парламентом.
Ці зміни викликали шквал критики.
"Це означає.., що держава і банки не зможуть здійснювати посилений фінансовий моніторинг за політиками і топчиновниками після їхнього звільнення. Тобто через три роки після звільнення колишні посадовці зможуть вільно використовувати набуті корупційні активи, зв'язки та фінансові злочини, у яких їм допомагатиме минулий статус. Будь-які ліміти щодо статусу PEP не відповідають рекомендаціям FATF і директивам ЄС",– зазначала тоді представниця Центру протидії корупції Олена Щербан.
Тому 17 жовтня Верховна Рада України ухвалила в цілому закон №9296-д про посилення фінансового моніторингу PEP – політично значущих осіб. "За" проголосували 276 парламентарів.
Хто такі PEP та що для них зміниться
Політично значущі особи (PEP) – особи, що займають важливі державні посади. Це президенти держав, прем’єр-міністри, міністри та їхні заступники, депутати, політичні діячі вищих рангів, високопосадовці судової системи, правоохоронних органів, юстиції, оборони, керівництво Національного банку тощо.
Повний перелік таких посад в Україні є в законі про фінансовий моніторинг.
"Йдеться не лише про чинних, а й про колишніх топпосадовців", – каже заступник голови Антикорупційного комітету Ярослав Юрчишин.
Це приблизно 10 000–15 000 осіб, уточнив він у Facebook.
Закон про фінансовий моніторинг топ-посадовців передбачає, що чиновники та їхні найближчі родичі мають проходити більш ретельну перевірку у фінансових установах і надавати документи щодо джерел своїх статків. Фактично ідея закону полягає в тому, щоб ті, хто незаконно збагатився на державних посадах, не могли витрачати ці кошти.
Після голосування 17 жовтня закон прокоментував нардеп Ярослав Железняк.
"Головна новація: замість трьох років після посади, топ-посадовці (PEP) будуть фактично мати довічний статус РЕР. Але одночасно законопроектом посилюється відповідальність СПФ (наприклад, банків) за необґрунтовану відмову користувачам фінансових послуг", — написав він в своєму Telegram.
Він зазначив, що це — останній крок для початку перемовин про членство України у ЄС
"Редакція затверджена до другого читання зараз відповідає стандартам AML/CFT. Та буде зарахована як виконання вимог МВФ. Конкретно номер 14-ий structural benchmark, який мав бути виконаний до кінця вересня поточного року",- пише він.
Але не дивлячись, що на папері все виглядає ідеально, закон не позбавлений критики.
Підводне каміння
Як пишуть Українські новини з посиланням на відповідь Міністерства закордонних справ, серед країн Європейського Союзу пожиттєвий фінансовий моніторинг щодо РЕРs застосовується лише в Німеччині та частково у Франції. Більшість інших країн ЄС мають строк в 12 місяців обовʼязкового фінмоніторингу.
Про це ж пише й Ярослав Юрчишин, який називає якість законопроекту "сумнівною". Він зазначає, що в Німеччині немає таких жорстких норм. В Сербії є довічний моніторинг, але "їх банки не наші, зацікавлені в клієнтах, а не пресують їх".
"Чому пожиттєвий, а не ризикорієнтований? От тут кілька проблем. Перше, ми самі собі створили імідж країни з величезною корупцією. Тому навіть якби у нас не було цього закону, проблеми для українських PEPів за кордоном були б серйозні. По-друге, ми самостійно втілили найжорсткішу рекомендацію в 2019 році. А потім вирішили відмовитися, та ще й махлюючи. Звісно, партнери не могли цього не побачити. Ну і ми банально втратили рік сподіваючись що нам пробачать. Ні", - пише він.
Справа в тім, що новий законопроект сильно ускладнить життя РЕРs та їхніх родин. Після появи статусу в українському законодавстві посадовці почали стикатися з проблемами з обслуговуванням у банках, пише Forbes. Фінустанови можуть або затримувати операції або ж взагалі відмовляти в обслуговуванні чи навіть блокувати рахунки. Про це виданню розповіли пʼять нардепів із фінансового, антикорупційного та економічного комітетів ВР.
"Для банків це додаткове навантаження, тому вони просто відмовляють в обслуговуванні РЕР",– кажеForbesнардеп з економічного комітету в ВР Олексій Мовчан.
Економіст, керівник аналітичного напрямку Мережі захисту національних інтересів ANTS Ілля Несходовський в коментарі DWзастерігає: тотальний пожиттєвий контроль усіх фінансових операцій відвертатиме від державної служби, що гальмуватиме реформи.
"Це додатковий інструмент до електронного декларування для здійснення оперативного контролю за тим, хто і як витрачає кошти. Однак такий пожиттєвий контроль призведе до того, що багато хто не захоче працювати у державних структурах - особливо люди з бізнесу, які мають компетенції проводити зміни та реформи в державі",- заявив Несходовський.
Своєю чергою, в ЦПК критикують створення реєстру політично значущих осіб.
"Реєстр національних публічних діячів порушує міжнародні стандарти фінансового моніторингу та несе величезні корупційні ризики. Замість того, щоб користуватися різними джерелами для визначення статусу публічного діяча, буде список, де держава на власний розсуд визначатиме, хто є, а хто не є публічним діячем, порушуючи при цьому стандарти ЄС та FATF", - зазначила голова правління ЦПК Дар'я Каленюк.
Своєю чергою, адвокат Ростислав Кравець вважає, що законопроєкт, який ухвалила Рада, суперечить європейським стандартам.
"Тобто особа, яка певний час виконувала функції держави, врешті все життя підлягає посиленому фінмоніторингу. Я вважаю, що це приниження українських чиновників, яких усіх поголовно звинувачують у корупції. І намагання остаточно знищити державні механізми та змусити людей, які задумувались йти допомагати державі, відмовитися від цієї ідеї", – розповів Кравець в коментарі ТСН.ua.
Ростислав Кравець розповів, що довічному фінансовому моніторингу колишніх держслужбовців є проста альтернатива – виконання законів України.
"Не можна постійно всіх вважати злочинцями і переслідувати. Якщо людина вчинила злочин, її треба притягати до відповідальності. Якщо людина не вчиняла злочин, не можна її постійно підозрювати в тому, що вона це робить. Це призводить до повної недовіри державним інститутам",– вважає він.
Валерія Шипуля