ЄС узгоджує 12-й пакет санкцій проти РФ

Що він може містити, які є пропозиції, як вплине на економіку країни- агресора та наскільки дієва санкційна політика взагалі.

Євросоюз розпочав узгодження 12-го пакета санкцій проти Росії. Там зараз йде внутрішня боротьба за його вміст, бо є різні пропозиції. Наскільки потужним він може бути та як вплине на економіку Росії?

Алмази – головна пропозиція пакету

Єврокомісія та країни ЄС перервали паузу щодо обговорення 12-го пакету санкцій проти Росії. Про це повідомив кореспондент “Радіо Свобода” Рікард Йозвяк. За його інформацією, домовленості розраховують досягти у листопаді, але ймовірніше, що це відбудеться у грудні.

За даними Bloomberg, новий пакет може передбачати обмеження на торгівлю російськими алмазами. Деякі експерти вже назвали алмази “головною зіркою” 12-го пакету. Ця пропозиція обговорювалась в ЄС вже багато разів, але через позицію Бельгії постійно відкладалась.

Цього разу західні союзники з “Великої сімки” (G7) готові оголосити про заборону на російські алмази найближчими днями.

“Система готова вже кілька тижнів, і тепер ми чекаємо на остаточну декларацію G7, яка закріпить її і підтвердить волю G7 працювати з цією системою”, - заявив європейський дипломат в Брюсселі.

За його словами, Бельгія повністю підтримує поширення заборони G7 на ЄС у межах наступного раунду санкцій проти Росії. Це усуває головну перешкоду для цього кроку, якого інші держави ЄС і Україна вимагають вже більше року.

Заборона G7 і протоколи відстеження були розроблені Єврокомісією спільно з Бельгією, де в Антверпені знаходиться найбільший у світі центр торгівлі діамантами.

До речі, на країни G7 (Канаду, Францію, Німеччину, Італію, Японію, Великобританію і США) припадає 70 % світового попиту на алмази з боку кінцевих споживачів.

Водночас Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру каже, що очікувати через обмеження торгівлі російським алмазами сильного удару по економіці РФ не варто, адже їх експорт приносить Росії лише 4 млрд євро на рік і має значення лише як символ розкоші.

Нафта, газ та ядерний сектор

Деякі країни ЄС пропонують також посилити санкції проти російського скрапленого газу, а також накласти обмеження на ядерний сектор Росії.

Так Литва вважає, що ЄС повинен заборонити нові угоди з російською ядерною компанією “Росатом”, припинити купувати російський уран та скраплений газ. В центрі пропозицій Польщі теж  “Росатом” та скраплений газ. Є країни, які наполягають на тому, щоб під санкції  потрапили також російська нафта і трубопровідний газ.

Згідно з даними Міжнародного енергетичного агентства, саме країни ЄС є найбільшими споживачами російських енергоресурсів. До війни вони складали половину всіх спожитих обсягів нафти з Росії.

Для України європейський удар по російському енергетичному сектору значитиме, що країна, яка веде кровопролитну та руйнівну агресію проти нашої країни, буде отримувати значно менше грошей для ведення війни.

Охрименко вважає, що  було дуже добре, якби ЄС пішов на цей крок, бо саме торгівля паливом живить економіку Росії. Тож цей удар був би дуже потужним. Водночас, на його думку, шансів на те, що буде введено повну заборону на російське паливо і цього разу мало, бо в Європі вистачає країн, які не можуть злізти з російської газової голки.

Банки, обмеження обходу санкцій  та інше

За даними Bloomberg, новий пакет може передбачати обход санкцій через треті країни. Ця пропозиція не одноразово лунала і раніше і є дуже важливою.

Так, Іван Нікітченко, директор Crane IP Law Firm каже, що не так вже багато чого ЄС може запропонувати до обмеження. Тому посилення заборон щодо третіх країн, які допомагають обходити санкції – це потужний удар по РФ. Саме через наявність лазівок санкційна політика і не була настільки ефективною, як хотілось би.

Також серед пропозицій є обмеження щодо російських банків. На заваді цьому може стати позиція Угорщини. Відомо, що прем'єр-міністр цієї країни Віктор Орбан наклав вето на фінансову допомогу ЄС Україні, оскільки Київ вніс провідний банк країни до чорного списку через ділові зв'язки з Росією. Але, як і у випадку з діамантами, дипломати очікували неминучого прориву після того, як Київ погодився виключити банк зі списку.

Водночас, за словами дипломата ЄС, Угорщина заявляє, що деякі люди, пов'язані з санкціями, все ще перебувають у списку України, і вимагає гарантій, що це не повториться. Та й сама Угорщина неодноразово заявляла, що зусиль України замало.

Є серед пропозицій також заборона на іншу торгівлю з РФ на суму понад 130 млрд євро на рік. Також до чорного списку внесено близько 1800 високопоставлених осіб і організацій під час попередніх 11 раундів обмежень.

Цікаво, що найбільше пропозицій надійшло від Литви. За даними Euobserver, кілька сторінок зайняли рекомендації Литви щодо того, як сприяти “деградації російського промислового потенціалу”.

Ця країна пропонує заблокувати надання ІТ-послуг російським фірмам, зупинити експорт лазерних технологій та сталі. 12 пакет санкцій, на думку Литви, також має включати заборону на експорт із ЄС радіаторів для центрального опалення та їх частин” (торік вони були експортовані на 49 млн. євро). У Вільнюсі вважають, що слід заборонити навіть продаж цвяхів, шпильок, канцелярських кнопок, голок, а також спиць для в'язання.

Своєю чергою голова українського МЗС Дмитро Кулеба закликав Євросоюз накласти нові обмеження на російський оборонний сектор.

Найсерйозніші пропозиції лунають з боку Естонії. Там пропонують введення повного ембарго на всі товари з Росії. Митники в “транзитних” країнах ЄС, що межують з Росією, більше не можуть впоратися з тягарем контролю за експортом заборонених і незаборонених товарів, - стверджують у Таллінні.

Також відомо, що під час складання 12-го пакету міністри закордонних справ ЄС обговорять створення фондів для допомоги України і використання заморожених російських активів для оплати збитків, завданих війною.

Недоліки пакету

За спостереженнями Euobserver у 12-го пакету є недоліки.

“Все ще існує 77 критично важливих компонентів, які використовуються російськими військовими, до яких Росія має вільний доступ, оскільки ці товари і технології не підпадають під санкції ЄС. Останні звіти експертів свідчать про те, що як іранські, так і російські БПЛА (а саме Mohajer-6, Shahed-136 і “Орлан”) виробляються з широкого спектру компонентів, виготовлених у західних країнах”, - записано в документах ЄС.

Крім того, Росія має “необмежений доступ до технологій хмарних обчислень, що надаються компаніями, розташованими в юрисдикціях ЄС і його союзників”. А це означає, що “європейська обчислювальна інфраструктура використовується Росією для атак на тисячі хмарних сховищ з життєво важливою інформацією про допомогу, притулок і процедури евакуації в Україні” за допомогою DDOS-кібератак.

Надмірні виключення щодо імпорту сталі також “значно викривляють ринок сталі в ЄС на користь бельгійських та італійських компаній”, заявила Литва.

Водночас більшість експертів схиляється до думки, що, незважаючи на всі недоліки санкційної політики, вона працює і не потрібно зупинятися на досягнутому.

Вікторія Хаджирадєва