НБУ переходить до політики пом'якшення валютних обмежень

Які позитивні зміни принесе новий курс регулятора економіці та населенню та що спонукало його до неї звернутись.

Після старту режиму керованої гнучкості курсу в жовтні цього року НБУ переходить до наступного кроку - поступового пом'якшення валютних обмежень. Що дасть ця політика економіці, бізнесу та пересічному українцю?

Що передбачає пом'якшення валютних обмежень

В НБУ анонсували перехід до політики пом'якшення валютних обмежень

“НБУ після переходу до керованої гнучкості курсу гривні до долара готується перейти до поступового пом'якшення валютних обмежень”, - заявив голова НБУ Андрій Пишний.

Цей етап передбачає лібералізацію торгового фінансування, управління валютними ризиками банків, можливість репатріації відсотків за “старими” борговими зобов’язаннями та інвестиціями.

На думку голови НБУ ця політика покращить життя бізнесу.

“НБУ працює над тим, щоб бути готовим реалізувати наступну амбіцію - перейти до другого етапу валютної лібералізації й це те, що точно зробить життя бізнесу легшим”, - каже він.

Перехід до поступового пом'якшення валютних обмежень зафіксований у “Стратегії пом'якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування”.

Підготовка “Стратегії” була одним зі структурних маяків у межах програми розширеного фінансування з МВФ. Отже, її затвердження, попередньо погоджене з експертами МВФ, означало виконання Україною чергового структурного маяка.

Дорожня карта передбачає три етапи. Перший - мінімізація множинності обмінних курсів, лібералізація торгових операцій та сприяння новим кредитам та інвестиціям. Другий - лібералізація торгового фінансування, управління валютними ризиками банків, можливість репатріації відсотків за “старими” борговими зобов’язаннями та інвестиціями. Третій - можливість виплат за кредитами та інвестиціями, лібералізація операцій населення та операцій з деривативами, можливість кредитування нерезидентів та інвестицій за кордон.

Перехід до керованої гнучкості курсу видався вдалим

За словами Пишного, наразі НБУ продовжує втілювати перший етап “Стратегії”.

“Можу нас усіх привітати - уже шість тижнів ми живемо без фіксованого курсу. Валютний ринок працює, працюють попит і пропозиція, так, за відчутної присутності НБУ, але поступ ринку очевидний”, - сказав голова НБУ.

На його думку, регулятор здійснив перехід до керованої гнучкості курсу відповідально та професійно.

У НБУ додали, що успішний перехід від фіксованого обмінного курсу до керованої гнучкості був, у тому числі, предметом обговорення нещодавньої місії МВФ, яка високо оцінила роботу економічної команди України в умовах війни.

“Наші партнери визнають цей крок як добре пропрацьований та ефективний. Він був би неможливим без належної підтримки ринку, який досить швидко та якісно адаптувався до нових умов. Це створює передумови для подальшого пом'якшення обмежень”, – сказав Пишний.

НБУ продовжує ретельно контролювати ситуацію на валютному ринку і залишатиметься ключовим гравцем на ньому. Зокрема, фінансовий регулятор компенсуватиме структурний дефіцит валюти. Завдяки цьому курс зможе змінюватись в обидві сторони: рости та знижуватися.

Вказується, що офіційний курс за режиму гнучкості визначається операціями на міжбанківському валютному ринку за активної участі НБУ.

Як зазначив заступник Голови НБУ Юрій Гелетій, реакція ринку на перехід до керованої гнучкості курсу відповідала очікуванням НБУ. Вже з третього дня від моменту переходу чистий попит на валюту знизився до обсягів серпня-вересня. З позитивних тенденцій: якщо до зміни режиму основні угоди укладалися з 14 до 15 години, то зараз спостерігається їх кращий розподіл протягом торгової сесії. Крім того, збільшився обсяг операцій, які банки проводять між собою.

“У цілому ситуація є стійкою. Курс коливається в обидва боки, у тому числі в межах одного торгового дня. Ситуація на готівковому ринку також повністю стабілізувалася.”, – додав він.

За словами Пишного, курсова стійкість є пріоритетом для НБУ.

Завдяки тому, що ставки за операціями НБУ з банками лишаються незмінними, банки зможуть і далі пропонувати населенню достатньо високі ставки за гривневими депозитами. Це дасть змогу громадянам захистити свої кошти від інфляції, що обмежуватиме тиск на валютному ринку та на ціни, й допоможе НБУ зберегти курсову стійкість.

Нагадаємо, що сьогодні ставки за гривневими депозитами є близькими до 14,5% (близько 11,6% після оподаткування), а за ОВДП – ще вищими.

Що дає пом’якшення?

Відомо, що валютні пом’якшення відбувались і до сьогодні. Так, в кінці серпня було скасоване обмеження щодо продажу українцям безготівкової валюти. Ще раніше НБУ дозволив резидентам здійснювати перекази за кордон для обслуговування й повернення нових зовнішніх кредитів.

За словами Олександра Охрименко, президента Українського аналітичного центру регулятор вже дозволив купувати валюту для оплати послуг за кордоном. Також зняв обмеження щодо купівлі валюти для банків та страхових компаній. Крім того, в НБУ обіцяють зняти обмеження щодо виплати дивідендів за кордон. Може бути скасовано і обмеження щодо перерахувань валюти за кордон приватним особам або хоча б збільшать ліміти.

На думку експерта скасування обмежень - це добре для бізнесу, для населення України та загалом для економіки країни.

“Скасування обмежень показує, що економіка України навчилася жити за умов війни. Тому НБУ почав потрохи знімати їх. У нас немає проблем на валютному ринку, тому НБУ пом’якшує обмеження. Для пересічних українців це теж добре, бо знижуються панічні настрої. Населення починає більше довіряти гривні, коли можна без проблем купити валюту”, - каже Охрименко.

Послабляють не все

Водночас про зняття усіх валютних обмежень поки що не йдеться. Так, заступник голови НБУ Дмитро Олійник нещодавно закликав банки посилити валютний контроль за поверненням в Україну експортної виручки.

“Якщо банки знімають з контролю такі операції, це або вади системи контролю, або зловживання з боку конкретних співробітників.”, - сказав він.

Зараз цей напрям перебуває під пильною увагою регулятора та правоохоронних органів.

Олійник також підкреслив, що для мінімізації ризику несвідомого залучення до незаконних схем банкам слід належним чином перевіряти своїх контрагентів, у тому числі інші банки, добре розуміти їх специфіку та бізнес-модель.

Також відомо, що в Україні можуть змінитися правила купівлі доларів та іншої іноземної валюти. Ці покупки підлягатимуть обов'язковому декларуванню. Проте декларувати їх доведеться не всім громадянам, а лише РЕР (політично значущим особам) – депутатам, чиновникам та суддям.

Відповідний законопроект № 9457 вже розглянули у профільному антикорупційному комітеті Ради та рекомендували депутатам проголосувати за нього у першому читанні.

При цьому декларувати всі випадки купівлі валюти не доведеться навіть політично значущим особам.

Підлягатимуть декларуванню лише суми покупок, які перевищують 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

При цьому прожитковий мінімум береться до 1 січня звітного року.

Цьогоріч ця сума становитиме 134 тис. грн. або близько 3,5 тис. дол. Тобто якщо чиновник купує, менше, ніж ця сума, то звітувати в цьому він не зобов'язаний.

Автори законопроекту кажуть, що на таких купівлях-продажах валюти можна непогано заробити. Оскільки курс долара динамічно змінюється, навіть на подвійній конвертації гривня-долар-гривня можна заробити гроші. Експерти кажуть, що, якщо вірно обрати момент купівлі-продажу великих сум можна заробити мільйони гривень прибутку.

Таким чином, декларування таких покупок буде на руку чесним чиновникам і виб'є ґрунт з-під ніг нечесних.

Вікторія Хаджирадєва