Чому Балкани можуть стати новою "пороховою бочкою Європи"

Точки зору експертів щодо вірогідного початку Третьої світової війни розділилися: частина стверджує, що вона вже триває - у вигляді локальних військових конфліктів. Інші переконані, що її жахи у планети ще попереду.

Пряме застереження

Імперська Росія побудована так, що тримається купи, лише воюючи. Днями президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю виданню The Sun згадав про одну з потенційних "гарячих точок" на мапі світу, звинувативши президента РФ Володимира Путіна у "розпалюванні пожеж", котрі ризикують вийти з-під контролю.

"Ми думаємо, що вони готуються зараз на Балканах, вони роблять нові кроки. І ми думаємо, що вони намагаються підготувати або навіть навчити деяких людей", - зауважив президент.

У розмові з The Sun Зеленський також застеріг, що "Україна сьогодні перебуває в центрі цих глобальних ризиків Третьої світової війни".

За більш ранньою заявою президента під час спілкування з африканськими журналістами у Києві, Україна має саме щодо Балкан відповідні розвідувальні дані. За словами Зеленського, Росія таким чином намагається усіма силами відвернути увагу від війни в Україні, аби поділити світову допомогу (зокрема гуманітарну) між багатьма країнами.

Одне з масштабних "відволікань" - це, звісно, війна Ізраїлю проти ХАМАС, котра теж розпочалася не без участі РФ. Наразі в інформаційному просторі цей конфлікт на Близькому Сході обговорюється потужніше за все, проте Зеленський просив звернути увагу й на інші країни світу, де РФ може вчергове дестабілізувати ситуацію для відвернення уваги від власних злочинів.

"Зверніть увагу на Балкани. Повірте, ми отримуємо інформацію. У Росії довгий план. Близький Схід, другим відволіканням уваги будуть Балкани, принаймні якщо країни світу зараз нічого не зроблять, то буде знову такий вибух. І знову, це не нова історія. В їх стосунках криза, і вона давно. Тому Росія буде вкладатися для того, щоб одна країна Балкан сьогодні воювала з іншою", - підкреслив він.

В українській розвідці, дійсно, підтверджують цю інформацію. Як зауважив у коментарі NV представник Головного управління розвідки Андрій Юсов, Росія традиційно намагається розпалювати нові або підживлювати старі конфлікти.

"І в тому числі ми розуміємо, що на Балканах у них традиційно широкі можливості як російських спецслужб, так і в російської пропаганди, фінансового впливу. І, звичайно, вони це використовують, паралельно вирішуючи цілу низку завдань", - визнав представник ГУР.

Серед завдань країни-агресора Юсов теж виокремив відволікання уваги від війни проти України, а також - проведення політики та окремих операцій проти союзників Києва, як країн НАТО, так і Євросоюзу.

Чому все сходиться

За словами відомого журналіста, телеведучого і блогера Віталія Портникова, нині дійсно розпочалася епоха війн.

"Склалися умови, що схожі на ті, котрі передували світовим війнам. Всі умови для Третьої світової війни, це реальна тенденція. Єдине, що відрізняє ситуацію нашого час від Другої світової війни – це наявність ядерної зброї", - сказав він у інтерв’ю журналісту Юлії Бориско.

При цьому і у ринкових демократіях, і у ринкових диктатурах, продовжив Портников, розуміють: спроба вирішити питання військовим шляхом може призвести до фізичного зникнення і демократичних, і автократичних країн - разом із усім людством. Найнебезпечніші у цьому сенсі - Сполучені Штати і Російська Федерація. Більше ніхто, на його думку, знищити людство не може, бо "Китай ще має пройти шлях до цього "прекрасного" світу".

"Що це означає? Якщо немає політичних можливостей домовитись і немає можливостей розв’язати такий конфлікт війною - є необхідність вирішувати стосунки шляхом локальних конфліктів. Така серія локальних змагань. І ми зараз живемо у цій серії. За великим рахунком, 24 лютого 2022 року було вистрілом зі стартового пістолета", - зауважив експерт.

І тепер, за словами Портникова, події будуть розвиватися на кількох площадках водночас, але самі головні гравці не будуть брати у них участі.

"Ну тобто Росія може воювати з Україною, але США та країни НАТО не будуть прямими учасниками конфлікту. США, умовно кажучи, можуть допомагати Ізраїлю на Близькому Сході, але Росія не буде втручатися у цю ситуацію і буде утримувати від прямого втручання Іран, допомагаючи Ірану діяти силами квазіармій. Китай може організувати якийсь конфлікт у Південно-Східній Азії, але так, щоб не бути прямим учасником цього конфлікту.  І буде багато таких полігонів.  На кожному з таких полігонів будуть відпрацьовуватись наступні війни.  От Україна - такий полігон.  Буде багато таких штук, можуть бути Балкани таким регіоном", - попередив він.

При цьому політолог Володимир Фесенко вказав, що Балкани ще з XIX ст. є пороховою бочкою Європи.

"На початку ХХ ст. саме конфлікти на Балканах призвели до Першої світової війни. Потім 1990-ті роки минулого століття - війна на території колишньої Югославії. Залишилися вогнища тих конфліктів, що тліють. І Росія, звичайно, може їх використовувати у своїх інтересах", - нагадав Фесенко на каналі PolitБюро.

До того ж, додав він, є свідчення російських спецслужб, що вони провокували кризові ситуації у Чорногорії та конфлікти у Боснії й Герцеговині. Багато хто вважає, продовжив політолог, що Росія причетна - хай і не прямо, а побічно - до загострення відносин між Сербією та Косово.

"Треба розуміти, що Росія сама не воюватиме. А те, що вона провокує конфлікти на Балканах, - так. І свідчень тому дуже багато, це було не лише зараз, а й до 24 лютого минулого року", - констатував він.

Інше питання, підкреслив експерт, полягає у тому, чи вдасться країні-агресору знову спровокувати таку війну, чи ні.

То як зробити, аби Третя світова, почавшись з Балкан, не стала реальністю? Вочевидь так, як і роблять це зараз два найбільші і найвідповідальніші світові гравці - США та Китай - демонструючи взаємоповагу та спільну позицію щодо миру у світі.

Гарна ознака такої єдності - це недавній візит китайського лідера Сі Цзіньпіна до Сполучених Штатів. Ще краща прогностична ознака - відсутність обох лідерів 22 листопада під час онлайнового римейку зустрічі G20, у котрій брав участь Путін. Вочевидь, Сі з Байденом про щось (сподіваємось, про мир) таки домовилися.

Ірина Носальська