Банківська система України демонструє стійкість попри війну

Процентні доходи банків зростають, банківська система наближається до європейської, а позичальники стали більш відповідальними.

НБУ завершує оцінку стійкості банків та працює над наближення регуляторного поля до європейських стандартів. Як працює банківська система в умовах війни, що відбувається зі ставками за депозитами та які є кредитні новинки?

Оцінка стійкості банків

Голова НБУ Андрій Пишний розповів виданню Forbes Ukraine про те, що оцінку стійкості банків майже завершено.

За його словами, вона не виявила значної потреби системи в капіталі.

“Поточних прибутків банків вистачить для виконання нових вимог НБУ, спрямованих на наближення регуляторного поля до європейських стандартів, навіть після сплати очікуваного додаткового податку на надзвичайні прибутки (чистий прибуток українських банків за три квартали 2023-го досяг 110 млрд грн)”, - сказав Пишний.

Виконання банками цих вимог сприятиме зміцненню системи та посиленню її спроможності підтримувати економіку України під час війни та в період повоєнного відновлення. Українські банки до цього готові.

Нагадаємо, для визначення реального стану банківського сектору НБУ в квітні поточного року розпочав оцінку стійкості банків та банківської системи. В умовах воєнного часу ця оцінка у 2023 р. мала низку особливостей. По-перше, вона здійснювалась в три етапи. Перший – включав оцінку якості активів та прийнятності забезпечення за кредитними операціями, а також перевірку оцінки вартості майна, отриманого банком у заставу, та розрахунок нормативів достатності капіталу. Другий - передбачав екстраполяцію результатів оцінки якості активів та прийнятності забезпечення на кредитні операції банку, що не потрапили у вибірку на першому етапі. Третій – оцінку показників діяльності банку за базовим сценарієм та визначення необхідних рівнів нормативів достатності капіталу. По-друге - цього року оцінювали не всі банки, а лише 20-ть. Це фінустанови, що є лідерами за сукупністю показників обсягу зважених на ризик-активів, депозитів та кредитів фізичних осіб. Загальний розмір чистих активів цих банків становить понад 90% активів банківської системи. Проведення оцінки поточної ситуації в банківській системі передбачено Меморандумом з МВФ.

Тренди банківського сектору

Одним з найважливіших трендів розвитку банківського сектору у третьому кварталі поточного року є те, що в Україні зростають процентні доходи банків.

“Процентні доходи банків зростають, хоча відрахування до резервів під знецінення кредитів близькі до нуля. Поки що понад половину процентних доходів банки отримують від вкладень у депозитні сертифікати НБУ та ОВДП. Однак уже є чіткий вектор до більшої “диверсифікації” банківського бізнесу”, - сказав Пишний.

Очільник НБУ відмітив ще цілу низку позитивних зрушень у банківській системі. По-перше, у третьому кварталі прибуток банків зріс більш як на 25% порівняно з попереднім кварталом. По-друге, збитковими за квартал було лише сім (переважно малих) банків проти 15 в попередньому кварталі. По-третє, доходи банків від вкладень у депозитні сертифікати НБУ та ОВДП продовжили стрімко зростати, також за квартал зросли обсяги процентних доходів від кредитування. По-четверте, банки припинили закриття відділень, і лише вихід двох банків з ринку зумовив кількісне скорочення. По-четверте, витрати банків на резервування залишалися помірними – 1 млрд грн за третій квартал. Це хороший результат. По-п’яте, більшість банків належно оцінюють кредитний ризик: його коригування за підсумками оцінки якості активів 20 найбільших банків становило лише 1% щодо всіх банків.

Ситуація з кредитами покращується

Малий та середній бізнес потребує величезних обсягів кредитування: не тільки оборотного, а й інвестиційного.

Обсяги кредитування наближаються до довоєнного рівня.

“Тенденція 2023 р. показує зростання попиту. І поступово ми виходимо на довоєнний рівень”, – заявила директорка департаменту малого та середнього бізнесу банку Глобус Оксана Шульга в коментарі Фінансовому клубу.

Другою позитивною тенденцією є те, що позичальники під час війни більш охоче йдуть на переговори з кредиторами, ніж під час економічної кризи в мирному 2008 р.

Так, за словами директора департаменту ризик-менеджменту малого бізнесу ПУМБ Романа Клименко, якщо порівнювати ситуацію із набагато легшою, яка була в 2008 р., щодо поведінкових моделей клієнтів – як вони реагували на складності, як спілкувалися з банками, як банки спілкувалися з позичальниками, то тренд абсолютно змінився. Наразі всі вміють домовлятися.

“Більша частина клієнтів розуміють цінність відносин з банками, розуміють цінність репутації, намагаються знайти шляхи вирішення, а не виправдання щодо того, чого вони не хочуть або не можуть погашати”, – заявив він.

Третьою позитивною новиною є те, що українці почали повертати майже всі отримані під час війни кредити.

Платіжна дисципліна українців за отриманими після 24 лютого 2022 р. кредитами навіть вища, ніж була за кредитами, отриманими до війни.

“Кредитний портфель, який сформований під час війни, має дуже якісні показники. Навіть трохи кращі, ніж ми планували”, – сказав начальник відділу управління продажів у національних мережах ОТП Банку Руслан Бойко.

Ще одна гарна новина є для тих, хто бере споживчі кредити полягає у тому, що українцям обмежили процентні ставки по мікрокредитам.

22 листопада було ухвалено закон про обмеження ставок по мікрокредитам для населення. Максимальну ставку буде зменшено до 1% на день.

Враховуючи, що сукупна вартість кредиту для малозабезпечених споживачів не повинна перевищувати 20% їх доходу, мікрокредити в Україні виявляються втричі дорожчими, ніж має бути. Новий закон змінить цю ситуацію та заборонить вимагати від позичальника сплати будь-яких платежів, які не вказані в кредитному договорі.

Як зазначив Пишний, необхідність трансформації ринку небанківських послуг, насамперед у сегменті мікрокредитування, назріла вже давно.

“Те, як сьогодні надаються мікрокредити, - це фактичне нехтування прав споживачів, підштовхування їх до боргової ями, надприбуткова бізнес-модель для фінустанов, яка фактично калічить життя людей”, - підкреслив він.

Ситуація з депозитами

Перегляд облікової ставки НБУ 26 жовтня (з 20% одразу до 16% річних) не призвів до суттєвого зниження відсоткових ставок за депозитами у національній валюті. Річ у тому, що цього разу НБУ не змінив вартість грошей для банків: ставка за тримісячними депозитними сертифікатами НБУ залишилася на рівні 20%, а ставка рефінансування – на рівні 22% річних. А значить, у банків не було необхідності знижувати вартість ресурсів, що залучаються.

Максимальна відсоткова ставка на 3 місяці збереглася на рівні 19% річних, на 6 місяців – на рівні 17,5% річних, але в 12 місяців навіть зросла з 17% до 17,25% річних.

За словами Пишного, завдяки тому, що ставки за операціями НБУ з банками лишаються незмінними, банки зможуть і далі пропонувати населенню достатньо високі ставки за гривневими депозитами. Це дасть змогу громадянам захистити свої кошти від інфляції, що обмежуватиме тиск на валютному ринку та на ціни, й допоможе НБУ зберегти курсову стійкість.

Вікторія Хаджирадєва