Кредит для малозабезпечених: кому дають і за яких умов можна не повертати

В Україні почала діяти поновлена програма "Рука допомоги", яка передбачає кредитування непрацюючих малозабезпечених громадян для відкриття власної справи.

Як отримати понад 100 тисяч

Цю програму в Україні розробили спільно зі Світовим банком, і в 2016 -2018 роках запровадили в якості пілотного проєкту у Львівській, Полтавській, Харківській, Донецькій, Житомирській та Чернігівській областях. ЇЇ визнали успішною, адже допомогла 237 особам започаткувати власну справу. Нині цю програму поновили.

У Мінсоцполітики наголошують, що для родин, які втратили житло, роботу, заощадження, критично важливим є повернення до економічно незалежного життя. Тому важливо  забезпечити їм максимально ефективну підтримку. З цією метою й перезапущено "Руку допомоги", спрямовану на ведення малозабезпеченими підприємницької діяльності.

Розмір безвідсоткового кредиту, який можна отримати в рамках проєкту, становить 15 мінімальних зарплат, у 2023 році це - 100,5 тис. грн. Оформити його може непрацююча працездатна особа, яка є членом малозабезпеченої родини і зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна. Кошти дають на три роки для придбання обладнання та матеріалів, необхідних для розвитку власної справи.

Ці гроші потрібно повернути після закінчення трирічного строку з дати отримання допомоги однією сумою протягом 30 календарних днів або достроково, частинами, відповідно до графіка, погодженого з центром зайнятості. При цьому розмір фінансової допомоги, що повертається, зменшується на суму сплачених податків, зборів і ЄСВ.

Проте є й інший варіант: кошти не треба повертати, якщо завдяки їм підприємцем сплачено податки, збори і ЄСВ в сумі, що перевищує обсяг наданої допомоги або у перший рік з дати отримання допомоги, він працевлаштував за направленням центру зайнятості хоча б двох осіб із малозабезпечених сімей на строк не менше ніж на два роки.

"Для отримання такої допомоги людина, яка має бажання розпочати підприємницьку діяльність, має звернутися до найближчого Центру зайнятості. Там - подати документи до створеної при Центрі зайнятості Комісії з питань надання допомоги на здобуття економічної самостійності малозабезпеченої сім'ї. А саме: заяву про надання фінансової допомоги; бізнес-план; довідку про несудимість", - пояснює пресслужба Мінсоцполітики.

У складі комісії - представники центру зайнятості, органів соціального захисту населення, місцевого самоврядування, територіальних органів ДПС, організацій (об'єднань) роботодавців і профспілок (за згодою). Вони розглядають документи і після засідання надсилають претенденту на фінансову допомогу письмове повідомлення про ухвалене рішення. Якщо воно позитивне, то людина має створити юридичну особу чи зареєструватися як фізична особа-підприємець протягом 30 календарних днів з дати отримання такого повідомлення.

Хто претендує на допомогу

Малозабезпечена родина, члени якої мають право на таку допомогу, це, відповідно до чинного законодавства, сім’я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний дохід нижчий від гарантованого державою прожиткового  мінімуму.Нині він становить в середньому 2 589 грн на одну людину. Зокрема, для працездатних - 2 684 грн; для непрацездатних - 2 093 грн; для дітей до 6 років - 2 272 грн; для дітей до 18 років - 2833 грн.

До складу родини належать чоловік, дружина, рідні та усиновлені діти віком до 18 років, а також діти, які навчаються і не мають власних сімей - до досягнення ними 23 років; неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, які живуть разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів; жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім’єю і мають спільних дітей.

Цьогоріч Кабмін виділив на цю програму лише 9,6 млн грн, тому в ній можуть взяти участь лише близько 100 осіб. Звісно, що така кількість нових бізнесів погоду в економіці не зробить, бідність не здолає, але, можливо, проєкт активізується в 2024-му. Адже у нас є позитивні приклади реалізації грантових програм, які також супроводжує Держслужба зайнятості. За проєктами "Власна справа" і "Грант для ветеранів та їх подружжя" вже ухвалено понад 9 тисяч рішень, що сприяє створенню понад 20 тисяч нових робочих місць. Але все залежить від фінансового стану країни.

"На наступний рік у нас невизначеність з приводу макрофінансової допомоги від наших партнерів. Американці відклали прийняття рішення з приводу допомоги Україні. Сьогодні фізично на наступний рік не вистачає допомоги, яку ми очікуємо... Перше, що буде різатися - це програми підтримки бізнесу, відшкодування відсоткових ставок. В останню чергу буде різатися соцстандарти. Якщо не буде вирішено питання макрофінансової допомоги, то на наступний рік не буде жодної підтримки ні для кого", - сказав економіст Олег Пендзин у коментарі Фокусу.

В уряді ж сподіваються на продовження впровадження програми зайнятості.

"Наступного року ми плануємо спрямувати на активні програми зайнятості близько 7 млрд грн. Зокрема, на грантові програми підтримки підприємництва, навчання й перенавчання, компенсаційні програми роботодавцям за працевлаштування вразливих категорій українців, облаштування робочих місць для людей з інвалідністю. Загалом цими програмами буде охоплено близько 200 тисяч українців", - сказала віце-прем’єр-міністр - міністр економіки Юлія Свириденко під час підсумкового у 2023 році засідання Ради безбар’єрності.

Кабмін вдосконалює програми проєкту єРобота, зокрема й для ветеранського бізнесу.

"Сума гранту стане більш диференційованою залежно від категорії отримувача та кількості робочих місць, які будуть створені. А загалом ветеран зможе отримати максимальний грант на суму 1 млн грн, члени його сім’ї - на суму до 500 тис. грн", - зазначив прем'єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду.

За його словами, від початку дії ветеранського компоненту програми єРобота захисникам та їхнім рідним уже погоджено грантів на 59 млн грн.

Галина Гірак