Врожай добрий, а ціни ростуть: чому дорожчають овочі

Нині в Україні немає дефіциту овочів, але немає й належних умов для їх зберігання. Тому вже зараз овочева продукція дорожчає, порівняно з минулим роком додала в ціні до 20%, а до весни наш ринок може заповнити імпорт.

Продовольча незалежність

Про те, що урожай вирощено достатній, свідчать цифри. Напередодні повномасштабного вторгнення до нас країни-агресора, в 2021 році, було зібрано 21,3 млн тонн картоплі та понад 9,9 млн тонн овочів. А 2023 року, попри окупацію частини південних територій, урожай картоплі становить 21,2 млн тонн, а овочевої продукції - 7,1 млн тонн, у тому числі: помідорів - 1,4 млн тонн, капусти - 1,3 млн тонн, цибулі - 877 тис. тонн, моркви - 810 тис. тонн, буряку - 766 тис. тонн, огірків - 681 тис. тонн, інших овочів - 1,3 млн тонн.

Проте для споживача урожай - не той що надворі, а - що в коморі. Овочева база напряму залежить від можливості зберігання до весни. У нас з цим - біда. Лише будівництво десятків сучасних овочесховищ дасть можливість нашій державі стати незалежною від імпорту продукції, особливо навесні. Такий підхід забезпечить постійну присутність на полицях українських магазинів вітчизняних продуктів.

"В Україні необхідно побудувати ще близько 140-150 овочесховищ. Наразі багато хто з виробників зберігає продукцію в не зовсім підготовлених складах чи складує її під землею, а такі умови негативно впливають на якість. Відповідно, вже у квітні деякі товари доведеться імпортувати, адже вітчизняні втратять свою якість. При цьому в України є всі можливості для того, щоб повністю забезпечувати себе сільськогосподарською продукцією. І цього року Мінекономіки надасть більше грантів на переробку та обладнання для цього. Ми маємо випускати свою сільгосппродукцію, бо це і є ознакою продовольчої незалежності", - зазначив народний депутат, член Комітету з питань аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук.

Він також додав, що на деокупованих територіях аграрії вже продовжують активно працювати.

"Розміновуються землі завдяки роботі ДСНС, піротехніків ЗСУ. Наприклад, на Херсонщині очищено від вибухонебезпечних предметів понад 50 тис. га. Завдяки міжнародним донорам, які надавали техніку від БФ "Жнива Перемоги", минулого року аграріям вдалося навесні засіятися, зібрати урожай, провести осінні роботи й зараз вони готуються до весняних польових робіт. Надалі для збереження продукції фермерам будуть надаватися мобільні сховища", - повідомив народний депутат.

І додав, що міжнародні партнери нашої країни посилюють роботу з розмінування, надаючи спеціальне обладнання та проводячи навчання.

"Процес розмінування дуже клопітний і небезпечний, його не можна швидко реалізувати, як би нам цього не хотілося", - підсумував Соломчук.

Яйця - у різні кошики

Разом з тим у 2023 році в Україні почали відновлювати будівництво овочесховищ.

"У першому воєнному році в Україні було побудовано лише одне сховище потужністю 1 тис. тонн для зберігання картоплі в Київській області на базі ТОВ "Бровари Картопля". У 2023 році можна говорити про пожвавлення ринку, оскільки було побудовано 15 сховищ потужністю 10 тис. тонн. До довоєнного рівня інвестування фермерам далеко - 2021 року вони побудували картоплесховищ на 51 тис. тонн, і це були переважно великі проєкти від 10 тис. тонн потужності. Тільки два учасники ринку інвестували в проєкти по 2 тис. тонн",- зазначив комерційний директор ТОВ "Ван Дайк Технікс" Андрій Марущак у коментарі Інтерфакс-Україна.

Будували переважно невеликі овочесховища фермери Чернігівської, Вінницької, Тернопільської, Львівської та Черкаської областей. Їхнє призначення - переважно для зберігання цибулі (85% побудованих потужностей) та картоплі (15%).

Для спорудження цих сховищ агровиробники використовували власні кошти, зароблені від реалізації власної продукції за рекордними цінами, що встановилися восени-навесні 2022-2023 маркетингового року через дефіцит її в країні, викликаний втратою основних овочівницьких регіонів - Херсонської та Запорізької областей. Та надалі фермери не зможуть самостійно зводити овочесховища. Адже тільки в Каховці вони були розраховані на близько 150 тис. тонн. Для відновлення знадобиться понад 3-4 млрд грн. Також під час відновлення промислового овочівництва потрібно буде врахувати минулі помилки й уникати концентрації зберігання овочів в одному регіоні. Щоб яйця не опинилися в одному кошику, сховища мають бути розсереджені по всіх областях, кожна з яких має хоча б на 50% покривати власні потреби.

За словами експерта, будівництво камери зберігання картоплі потужністю 1 тис. тонн обходиться в 10 млн грн. Оптимальним для зберігання овочів є овочесховище на 4-5 тис. тонн, картоплесховище на 2-3 тис. тонн. Вони укомплектовуються лінією сортування та фасування, яка залежно від типу та продуктивності коштує від 4 до 20 млн грн. Отже, без допомоги держави або регіональних програм, спрямованих на розвиток промислового овочівництва, відновити галузь, яка забезпечує потреби, в першу чергу, внутрішнього ринку, сільгоспвиробники не зможуть.

Загалом вважається, що Україні для забезпечення потреб внутрішнього ринку необхідно мати 1,4 млн тонн потужностей для зберігання картоплі та 300 млн тонн - для овочів. Сховища для зберігання моркви мають бути розраховані на 80 тис. тонн, буряка - на 20 тис. тонн, цибулі - на 120 тис. тонн, капусти - на 80 тис. тонн.

До повномасштабного вторгнення в Україні функціонували сховища, розраховані приблизно на 800 тис. тонн продукції: 600 тис. тонн призначалися для зберігання картоплі, а 200 тис. тонн було виділено під овочі.

А для підтримки фермерів, які вирощують зерно й олійні культури, Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO) спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України оголошують про початок реєстрації для отримання модульних зерносховищ місткістю 300, 500 та 1000 тонн. Ця програма є частиною Стратегії підтримки зберігання зерна, яка реалізується за фінансової допомоги Канади, Японії та австралійської благодійної організації Minderoo Foundation.

"Ця ініціатива має вирішальне значення для забезпечення потужностями для зберігання українських зернових та олійних виробників, особливо тих, які працюють у найбільш постраждалій Херсонській області. Довгостроковий вплив сприятиме підтримці глобальних поставок продовольства, зміцненню продовольчої безпеки та захисту засобів до існування як на рівні домогосподарств, так і на національному рівні", - зазначив голова офісу FAO в Україні П’єр Вотьє.

Загалом у межах цього проєкту планують роздати 244 модульних сховища фермерам, які мають в офіційному обробітку від 100 га землі в Херсонській області та використовуватимуть отриману техніку для зберігання власної зібраної продукції.

Галина Гірак