Експорт зерна все ще ускладнений, проте Україна - лідер за його постачанням

П'ять сусідів України вимагають від Єврокомісії запровадити ввізне мито на наше зерно, але є шанс домовитись.

Питання експорту зерна з України до сусідніх країн й досі не вирішено. Нещодавно міністри сільського господарства п’яти східних країн ЄС направили до Єврокомісії лист із проханням запровадити ввізне мито на українське зерно. Водночас певні позитивні зрушення у вирішенні конфлікту є. Крім того, попри проблеми Україна залишається лідером за постачаннями збіжжя до ЄС.  

Сусіди хочуть введення мита   

Міністри сільського господарства Болгарії, Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини направили до Єврокомісії лист із проханням запровадити ввізне мито на українське зерно. За інформацією The Guardian, східні країни ЄС скаржаться на недобросовісну конкуренцію і заявляють, що дешевша сільськогосподарська продукція з України знищує їхні експортні ринки.

“П'ять держав, які підписали угоду, належать до тих членів ЄС, які виробляють значно більше пшениці й кукурудзи, ніж їм необхідно, що є ключем до європейської продовольчої безпеки і стратегічного суверенітету ЄС. Ось чому Брюсселю необхідно вжити заходів, які захищають ринки країн-членів ЄС, що межують з Україною, і водночас допомагають їм повністю використати свій експортний потенціал”, - йдеться у листі.

За словами міністрів, великі розміри українських ферм роблять експорт зерна з країни дешевшим, що виштовхує фермерів ЄС із їхніх традиційних експортних ринків.

У листі зазначено, що фермери п’яти східних країн ЄС “зазнали значних збитків” після того, як минулого року ЄС призупинив дію квот і мит на імпорт зерна з України. Крім того, міністри закликають ЄК з'ясувати, чи відповідають виробничі засади України стандартам ЄС.

Найпроблемніша - Польща, але є позитивні зрушення

Найбільше проблем у питанні експорту зерна з України, як і раніше створює Польща і це попри зміну влади у цій країні та сподівання України, що з обранням Дональда Туска на посаду прем’єр-міністра ситуація зміниться на краще.

Так, у Міністерстві сільського господарства та розвитку села Польщі заявили, що польсько-український кордон не відкриють для українських товарів. Заборона на експорт буде безстроковою.

Своєю чергою, польський міністр сільського господарства Чеслав Секерський у листі до єврокомісара з питань торгівлі заявив, що він “категорично проти” розширення вільної торгівлі ЄС з Україною. Він наголосив, що проблеми з надмірним імпортом стосуються не лише зернових, але “також цукру, м'яса птиці, яєць, м'яких фруктів (особливо замороженої малини) і яблучного концентрату”.

А у відкритому листі єврокомісара з питань сільського господарства Януша Войцеховського президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн та віцепрезиденту ЄК з питань торгівлі Валдісу Домбровскісу ідеться про ризик нової кризи, яку може спровокувати “надмірний агроімпорт” з України в ЄС.

Водночас намітився світ в кінці тунелю. Нещодавно ЄК провела успішну зустріч з польськими міністрами Чеславом Сєкерським і Кшиштофом Гетьманом щодо продовження зони вільної торгівлі з Україною та підтримки України з боку ЄС, включно з торговельними заходами. В ЄС розраховують на угоду між Польщею та Україною шляхом запровадження імпортних сертифікатів.

За словами Домбровскіса, Комісія продовжуватиме підтримувати українську економіку, пам'ятаючи при цьому “про занепокоєння польських фермерів щодо українського імпорту агропродовольчої продукції”.

Своєю чергою в Україні кажуть, що проблеми у польського аграрного сектора існуватимуть навіть за продовження ембарго на ввезення українського зерна. Так, експерт у сфері україно-польської торгівлі Юлій Зорі каже, що вирощування пшениці в Польщі буде збитковим за будь-яких обставин через світові ціни.

“Допомогти фермерам заробляти достойну винагороду, зберігаючи їхню кількість, можна, якщо змінити структуру виробництва. Наприклад, зробивши упор не на сировину (зерно), а на продукти з більшою доданою вартістю”, – каже він.

За його словами, партія “Право і справедливість” мала владу в Польщі понад вісім років, і за цей час вона могла б розвивати сільське господарство Польщі за прикладом Нідерландів, залучаючи технології та інвестиції. Тоді польському фермеру не довелося б вирощувати найпростіші сировинні культури з найнижчою доданою вартістю.

Румунія - найбільший транзитер нашого збіжжя

Своєю чергою з іншою нашою сусідкою - Румунією ситуація щодо транзиту є значно кращою. Чорноморський порт цієї країни - Констанца, зафіксував найвищий експорт зерна минулого року завдяки різкому зростанню постачання з України та інфраструктурним проєктам, які фінансуються ЄС. Торік були відвантажені 36 млн метричних тонн зерна, що на 50% більше, ніж попереднього року. Констанца стала найбільшим альтернативним експортним маршрутом для Києва після повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 р.

Крім того, відомо, що ЄК виділила 126 млн євро на розширення румунських портів для експорту товарів з України. Це сприятиме розвитку зовнішньої торгівлі України відповідно до цілей плану дій ЄС “Шляхи солідарності”.

В ЄК переконані, що така допомога необхідна та доречна, оскільки ані ринковий інвестор, ані будь-яка фінансова установа не профінансували б її на комерційних умовах через невизначеність, пов’язану з війною РФ в Україні.

“Ця схема вартістю 126 млн євро дозволить Румунії зменшити вузькі місця, створені раптовим сплеском товарів, які надходять до портів узбережжя Дунаю та Чорного моря. Допомога підтримає портових операторів у обробці та зберіганні вантажів у чергах, тим самим зменшивши блокаду, спричинену війною Росії проти України”,– підкреслила виконавчий віцепрезидент ЄК з конкурентної політики Маргрете Вестагер. 

Також у Румунії дуже швидкими темпами будується автомагістраль у напрямку до українського кордону. Йдеться про 450-кілометрову так звану швидкісну автостраду “Молдова”. Траса у майбутньому дасть змогу Україні мати вихід до румунських портів у Чорному морі.

Україна - лідер за постачанням зерна до ЄС

Попри складнощі з експортом, Україна лідирує за постачаннями зерна до ЄС, за олійними вона входить до трійки найкращих. Україна посідає чільні місця в структурі імпорту до Європи зернових та олійних культур з початку 2023/24 МР. Про це повідомляють аналітики Spike Brokers. Так, Україна посідає 1 місце за імпортом пшениці, ячменю, кукурудзи. Що стосується олійних, то нам належать - 3 місце за імпортом сої, 1 місце за імпортом ріпаку, 2 місце - за імпортом соняшнику. 

Вікторія Хаджирадєва