Які є прогнози у банкірів на цей рік і в чому полягають їх плани

Які є ризики для розвитку банківської системи України у поточному році, як їх подолати та, які є плани щодо покращення сервісу.

У поточному році НБУ оприлюднить результати щодо оцінки стійкості банків. Серед ризиків, які тиснуть на розвиток банківської системи самі банкіри називають: воєнні ризики, непрозорість ринку, нерівність умов ведення бізнесу та валютні обмеження. Тож що чекає на банківську систему, та чи готова вона до подолання проблем, які можуть виникнути?

Якою буде оцінка стійкості банків

Зараз НБУ завершує стрес-тестування для 20 найбільших банків. Оцінка якості активів покаже стан поточних кредитних портфелів банків.

Банки, в яких виявлять проблеми отримають вимогу НБУ скласти за два місяці програму капіталізації чи реструктуризації. Навесні НБУ оприлюднить показники нестачі капіталу та затвердить подані банками програми на 2024-2026 рр.

Деякі експерти вже вважають, що стрес-тестування може виявити проблеми в кількох найбільших банках.

“За підсумками тестування в банківському секторі може виникнути необхідність доформування резервів та збільшення капіталу”, – повідомив  голова ради Незалежної асоціації банків України Володимир Мудрий в коментарі “Фінансовому клубу”.

Водночас є й оптимістичні прогнози. Так, в.о. голови правління Сенс Банку Олена Зубченко очікує достатньо непоганого стану банківського сектору за підсумками стрес-тестування.

Своєю чергою у самому НБУ, кажуть, що за попередньою оцінкою стійкості “помірна потреба в капіталі може виникнути лише в кількох установ”.

Такої ж думки дотримується і голова правління Кредобанку Єжи Яцек Шугаєв. За його словами, проблеми з рівнем капіталу і потреба зовнішньої докапіталізації можуть виникнути лише в декількох банків за результатами оцінки стійкості 20 найбільших банків. Зокрема, це може стосуватися окремих державних банків.

Ризики банківської системи

Військові ризики з огляду на те, що війна триває цього року залишаться в силі й саме вони домінуватимуть серед інших викликів для банківської системи.

“Найважливішим фактором, який буде визначати розвиток банківського ринку України у 2024 р., є тривалість війни. Якщо війна затягнеться, це може призвести до подальшого погіршення економічної ситуації та зниження прибутковості банків”,– попередив в.о. голови правління Укргазбанку Родіон Морозов.

Своєю чергою воєнні ризики тиснутимуть на капітал банків.

“Наразі найбільшим ризиком є кредитний ризик. Ніхто не може сказати, коли завершиться війна, і тому важко передбачити, як наші позичальники будуть себе відчувати у середньо- та довгостроковій перспективі”, – зазначив голова правління Ощадбанку Сергій Наумов.

Саме через це у поточному році НБУ планує підвищити вимоги до капіталу, адже його дефіцит може стати стримувальним чинником для кредитної активності банків.

Окрім воєнних ризиків, інвесторів зупиняють непрозорість ринку, нерівність умов ведення бізнесу та валютні обмеження.

“Багатьох цікавить прозорість ринку та рівність умов ведення бізнесу. А це передбачає реформування у судовій системі, зниження корупційних ризиків, створення рівних умов роботи для всіх учасників”, – розповів заступник голови правління, начальник департаменту корпоративного бізнесу Укрсиббанку Дмитро Цапенко “Фінансовому клубу”.

На його думку, ці фактори стали більш актуальними після початку війни.

“Новим стримуючим фактором, який з’явився вже після початку війни, є валютні обмеження, наприклад, обмеження на виплату дивідендів та на погашення кредитів материнським компаніям”,– зазначив Цапенко.

Банкір сподівається, що владі вдасться знайти певний компроміс, бо “нелегко переконувати інвестувати в країну, якщо інвестор бачить обмеження на повернення капіталу”.

“Непередбачувані зміни в оподаткуванні також не сприяють покращенню інвестиційного клімату”, – вважає він.

Плани на поточний рік

Попри війну та підвищення ризиків через неї для банківської системи, банкіри прагнуть не лише розв’язувати проблеми, але й розвиватися.

Одним з планів є кредитування проектів, пов’язаних з енергоефективністю.

“Кредитування ОСББ може стати одним із ключових напрямів розвитку кредитування у 2024 р. В умовах енергетичної кризи не тільки бізнес думає про енергоефективність, а й населення. Банк “Глобус” у рамках співпраці з державним Фондом енергоефективності відновив кредитування ОСББ за програмою “Енергодім”,– заявив голова правління банку “Глобус” Сергій Мамедов.

Програма “Енергодім” дає змогу провести повну енергомодернізацію житлового будинку, отримавши компенсацію до 70% витрат.

“Але для цього ОСББ має провести необхідні роботи. Розуміємо, що таких грошей вони не мають. Ми надаємо беззаставний кредит без початкового внеску строком на п’ять років під 16% річних”,– розповів банкір.

Співпраця з органами місцевої влади дозволяє позичальникам отримати “часткову компенсацію відсотків” коштом місцевих бюджетів.

Своєю чергою ТАСкомбанк готує у 2024 р. лізингові угоди на 1 млрд грн. Для досягнення цієї мети у всіх регіонах будуть створені спеціалізовані підрозділи. В банку розраховують, що наступного року лізинг включать не тільки формально, але й реально до програми держпідтримки “5-7-9%”, і це зробить послугу ще більш привабливою для клієнтів.

Державний Укрексімбанк планує у майбутній масштабній повоєнній відбудові міст “відіграти ключову роль”. Банк хоче створити майданчик, через який міжнародні фінансові організації будуть кредитувати громади.

“Ми готові вчити муніципалітети і пропонувати їм готові рішення, щоб вони на досвіді інших швидше та простіше реалізовували свої проєкти. У нас є експертиза і в енергоефективності, і в моделюванні джерел погашення кредиту”, – запевнив член правління Укрексімбанку Михайло Медко.

Також банкіри хочуть наростити обсяги кредитування для бізнесу.

Так голова правління з питань роздрібного бізнесу Укрсиббанку Андрій Кашперук каже, що його банк планує нарощувати обсяги кредитування бізнесу, в тому числі за програмою “5-7-9%”. 

Цікаво, що попри війну банки покращують сервіси для клієнтів.

“Якщо раніше банки конкурували за клієнтів вартістю кредитів та інших послуг, то зараз, коли 90% кредитів видається за програмою “Доступні кредити 5-7-9%”, гравці ринку змагаються рівнем надання сервісів, стабільністю, безперервністю роботи, високою ліквідністю”, – розповів  заступник голови правління Ощадбанку, відповідальний за корпоративний бізнес, Юрій Каціон.

За його словами, найбільше цінуються і мають попит серед бізнес-клієнтів цифрові послуги: дистанційні канали обміну інформацією, подання заявки на кредитування онлайн тощо.

Вікторія Хаджирадєва