Навздогін крейсеру Москва: ворожа авіація повторює долю ЧФ РФ

В останні два-три тижні - і це не жарт - спостерігається справжній літакопад російських повітряних суден. Хто та якою зброєю нищить ворожі військові літаки?

Все нижче, і нижче, і нижче...

Російський військовий літакопад розпочався з одночасного збиття ворожих Су з 22 по 25 грудня минулого року: встановлений світовий рекорд, коли в бою загалом було знищено одразу п’ять літальних апаратів (крім ще одного багатоцільового Су-30, Сили оборони уразили чотири бомбардувальники Су-34 - на півдні та на Донеччині). До цього рекорд належав Ізраїлю (чотири літаки).

Й ось 15 січня - свіжа добра новина: українські воїни знищили російський літак дальнього радіолокаційного виявлення А-50 та повітряний пункт управління супротивника - борт Іл-22.

На запитання про те, чим були знищені останні два літаки, авіаційний експерт Анатолій Храпчинський зауважив у коментарі УНІАН:

"З огляду на відстані, які у нас є, де саме було знищено, ми знаємо, наприклад, що безпосередньо Протиповітряна оборона України була посилена засобами такими як FrankenSAM - це імплементація американських ракет до старих радянських пускових установок. Це Бук або Оса. Так само є і імплементація безпосередньо радіолокаційних станцій С-300 разом з пусковими установками Patriot. Тому насправді, на мою, думку, це було виконано за рахунок цих нових систем, які Україна може використовувати безпосередньо на лінії фронту".

Втім такі "дива" можуть виявитись і результатом роботи новітньої зброї, наданої Україні західними партнерами.

"З технічного погляду, F-16 міг би впоратися з таким завданням. У нього в комплектації є така чудова ракета, яка називається AIM-120 AMRAAM, в одній з комплектацій може завдавати поразки на 180 км. Плюс, сама машина неймовірно маневрена, вона має бойовий радіус більше 500 км, дуже висока швидкість.  Одна така машина воювати не може, тобто повинна бути мінімум пара, щоб прикривати одне одного.  Але якщо це дійсно так - ну, то це більше, ніж хороша новина. Варто не займатися вгадуванням, а дочекатись офіційної інформації, аби мати точне підтвердження. Щоб не підняти емоційну планку очікувань, що ось "F-16 вже заробили, вони вже у нас є", а потім прийде точка, що це не вони, і ми знову розчаруємося. Але не виключаю, що це можливо", - наголосив військовий експерт Петро Черник у коментарі 5 каналу.

При цьому Храпчинський визнає, що знищення таких літаків є "потужним рішенням з боку наших Повітряних сил", бо створює певну "буферну зону" навколо України.

"Знищення таких літаків як А-50 - літак дальнього радіолокаційного виявлення і Іл-22 - командний літак - це суттєво вплине на можливості російських окупаційних військ безпосередньо", - повідомив експерт.

І хоч у ворога, за різними відомостями, залишається ще близько восьми машин, подібних до А-50 - це "більше питання стратегічного рішення в тому сенсі, що ці літаки не зможуть близько підлітати до території України".

"Вони стають непотрібними на тих відстанях, на які можуть підлітати", - підкреслив Храпчинський.

За його словами, це значно ускладнює роботу і зменшує можливості цих літаків.

"Три хвилини сорому" ПКС РФ

Росіяни тим часом намагаються максимально "замилити" невтішні звістки про збиття все нових та нових їхніх літаків. Зокрема у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW) йдеться: російський інформаційний простір в основному заперечував, що українські сили збили літак А-50.  Натомість дивним чином стверджуючи, що літак був знищений дружнім вогнем російської протиповітряної оборони.

Це виглядає досить дивно, зауважують аналітики, оскільки А-50 використовується для координації дій російської авіації і, можливо, протиповітряної оборони. Й визнання того, що російські ППО збили А-50, є катастрофічним провалом з боку російських сил.

При цьому одне з ворожих джерел, що спеціалізується на росавіації, звинуватило російських командирів у відсутності необхідного та належного досвіду. Водночас нинішній командувач ПКС Росії генерал-полковник Віктор Афзалов має великий досвід роботи в російській протиповітряній обороні.

"Незалежно від того, чи створює його відсутність досвіду пілота якісь проблеми для російських повітряних операцій, що викликає сумніви, його досвід роботи в якості протиповітряної оборони мав би бути відповідним для того, щоб російські війська не збивали власні літаки повітряного управління", - зауважують аналітики ISW.

Чому ж росіяни готові соромитись аж так? На перший погляд - аби не визнавати, що Україна тепер має певні засоби для ураження важливих ворожих повітряних суден.

Але - "не все так однозначно". Адже інше російське інсайдерське джерело, за повідомленням ISW, стверджує: невстановлені російські суб'єкти створили "качку" про те, як російські сили збили А-50, аби запевнити російських пілотів, що польоти над Чорним і Азовським морями все ще безпечні. Та це також - їхній "епік фейл", тобто нищівний провал роспропаганди.

"Незрозуміло, чому російські пілоти мають почуватися комфортніше з думкою про те, що їхні наземні засоби протиповітряної оборони є настільки некомпетентними", - зауважують аналітики ISW.

При цьому генерал-лейтенант, командувач Повітряних сил ЗСУ Микола Олещук ще у серпні поточного року спрогнозував: якщо українській військовій авіації вдасться здобути перевагу в повітрі, темпи контрнаступу Сил оборони зміняться.

"Якщо ми завоюємо перевагу в повітрі, повірте мені, темпи контрнаступу будуть значно вищі. Тому що солдат на полі бою повинен відчувати, що з неба він захищений", - сказав Олещук.

За його словами, якщо противник втратить певну частину своїх літаків, він відмовиться від виконання бойового завдання та почне аналізувати ситуацію.

"І це тимчасово можливо, а може і в перспективі на майбутнє - повністю завоювати перевагу в повітрі", - впевнений Олещук.

За його словами, завдяки міжнародним партнерам наявні в України літаки модернізовані. Зокрема, Су-27 може працювати з протирадіолокаційною ракетою AGM-88 HARM; МІГ-29 - з бомбами GBU-62; Су-24 - з ракетами типу Storm Shadow/SCALP; Су-25 застосовує американські некеровані ракети типу Zuni.

"Але, безумовно, цього недостатньо. Ці нештатні засоби озброєння, тому ефективність їх застосування значно нижча… Але ми працюємо тими силами і засобами, які є", - констатував тоді Олещук.

Однак схоже, що нині ситуація - змінилася.

Ірина Носальська