Хто має берегти польсько-українську дружбу під час війни

Чому у протестах польських фермерів так відчутно помітний російський слід? Та з яких причин владі Польщі настільки складно врегулювати ситуацію на польсько-українському кордоні?

Зерно на дорозі

20 лютого польські фермери посилили блокаду кордону з Україною. Зокрема, вони перекрили не лише траси, а й залізницю.Також фермери вкотре влаштували провокації - цього разу висипали українське зерно з потягу.

Ця ситуація викликала неабияке обурення в українському суспільстві, котре одразу ж нагадало полякам про Голодомор 1933 року. Та про те, у яких нелюдських умовах, нерідко під російськими обстрілами, з ризиком для життя працюють нині аграрії України на замінованих росіянами ланах.

З боку поляків головним звинуваченням на адресу України є демпінг цін на сільськогосподарську продукцію, коли ми нібито "перебиваємо базар" місцевим сільгоспвиробникам. Та 21 лютого стало відомо, що випадків, коли транзитна українська агропродукція залишалася б у країні, у Польщі не виявили - про це сказав заступник міністра сільського господарства Польщі Міхал Колодзейчак, повідомляє farmer.pl.

"Ні пшениця, ні кукурудза, ні ріпак. Ці продукти тут не залишаються", - заявив він.

Та додав, що за кілька останніх тижнів його відомство отримувало повідомлення про нібито розвантаження української продукції в Польщі, котра має прямувати через країну транзитом.

"Жодне з цих повідомлень не підтвердилося", - визнав Колодзейчак.

Як вважає радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк, польські фермери використовують медійну увагу до їхніх протестів на кордоні з Україною, аби збільшити дотації для своїх бізнесів.

"Блокада фермерів кордону з Україною - це не про конкуренцію зерна українського з польським. Це не про економіку. Це політична складова", - сказав Подоляк в ефірі телемарафону.

Разом із тим Колодзейчак висунув припущення , що українське зерно може шкодити іншим країнам ЄС, таким як Німеччина. А Польща, у свою чергу, втрачає частку на цих ринках.

"Якби я протестував сьогодні, я заблокував би інший кордон. Я не хочу нікому тут натякати, але Польща запровадила ембарго на продукти з України, які нас найбільше турбують. Водночас ми також бачимо протести в Німеччині і голоси німецьких фермерів, що вони не хочуть цих продуктів з України. Але уряд не запровадив ембарго на ці продукти. Українська продукція також відібрала в нас німецький ринок", - зазначив заступник міністра.

Втім у німецькому сегменті соцмереж шириться величезний подив з приводу таких дій поляків. Користувачі їх наголошують: коли Польща вступала до ЄС і також демпінгувала на німецькому ринку, ніхто їй кордон із Німеччиною не блокував.

За оцінкою політтехнолога Михайла Шейтельмана, між Польщею та Україною нині розгорілася типова торгівельна війна, яка не є дивом між конкуруючими у межах єдиного економічного простору країнами. Й це було би нормою, якби не війна.

"Які польські міністри це підтримують? Та ті ж, які обрані цими польськими селянами. Й вони, звичайно, піклуються про цих селян, а не про нас, це правда", - сказав він у ефірі власного YouTube-каналу.  

Українська влада довго зберігала терпіння щодо цього конфлікту. Втім, врешті президент Володимир Зеленський окреслив своє ставлення до ситуації.У зверненні, опублікованому в соцмережах українською та польською мовами, голова держави заявив про доручення уряду "найближчим часом, до 24 лютого, бути на кордоні" між Україною та Польщею. Зеленський уточнив, що там буде присутній увесь склад українського уряду, включно з прем'єром і міністром оборони.

"І я прошу тебе, Дональде (Туск - ред.), пане премʼєр-міністре, теж приїхати до кордону. Анджею (Дуда - ред.), пане президенте, я прошу тебе підтримати цей діалог. Це національна безпека. Ми не маємо це затягувати. Найближчі дні дають нам шанс це зробити", - додав він.

Плакат на тракторі

Але у цій грі, схоже, політики вже дісталися берега - не без провокацій з боку країни-агресора Росії. Котра, звичайно, склавши руки не сидить. Адже на одному з тракторів під час маніфестації поляків з’явився червоний радянський прапор та було розміщено плакат вкрай ганебного змісту.

"Путін, наведи лад з країною та Брюсселем!". Там щось ще було про наведення ладу у Польщі, з їхніми чиновниками, але я вже не розібрався. У нас усі дуже перелякалися, це викликало паніку - подивіться, що відбувається у Польщі! Навпаки, потрібно радіти. Якби такого плакату не було... Куди розгорнувся б увесь цей скандал? Раніше міністр сільського господарства міг спокійно підтримувати цей рух, а тепер не може: це вже став пропутінський рух. Думаю, інші селяни, що там протестували, вже по мордасам цьому надавали. Бо раптом з протесту проти зниження цін на пшеницю це стало політичним протестом на підтримку Путіна. Нам це потрібно - бо вже жоден польській політик підтримати цього не може", - зауважив Шейтельман. 

Він також нагадав, що міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський звітував: проти автора плакату буде вжито відповідних заходів.

"Поліція (Польщі - ред.) повідомила: кожен, хто вчинить дії, мотивовані ненавистю до іншої людини, буде притягнутий до кримінальної відповдальності... Цей тракторист вже затриманий. Зробили з цього політичний пропутінський протест? Що ж, це чудово для нас", - переконаний Шейтельман.

На думку Колодзейчака, вирішити ситуацію має запровадження квот на товари з України, що експортуються в ЄС, і збільшення їхнього відвантаження в інші країни світу. Та чи допоможе це? Відповідь може бути різною, у залежності від справжніх причин виникнення протестів фермерів.

Аби виправити ситуацію, уряд Польщі анонсував переговори з протестувальниками 26 лютого. Нині поляки начебто блокують лише автомобільні вантажні перевезення.

Поки ж торгівельні суперечки із Польщею тривають, український уряд запланував новий експортний маршрут Дунаєм в обхід блокади.

"Ми плануємо контейнерні перевезення через Верхній Дунай, оскільки Румунія більш прогнозована, ніж польській кордон", - заявив міністр інфраструктури Олександр Кубраков. 

За словами Шейтельмана, "раніше нам потрібно було обходити російські мінні поля, а тепер ще й Польщу", й це направду нелегко.

"Думаю, що вище керівництво Польщі, Дональд Туск, зможе розрулити цю проблему. Та є економічна складова, котра залишатиметься у тому чи іншому вигляді. Й до речі Туск, коли прийшов до влади, спочатку все розрулив, це зараз усе загострилося. Тому якось не будуть блокуватися пасажирські перевезення, військові вантажі. А з зерном торгівельна війна (триватиме - ред.)", - спрогнозував експерт.

Кроки назустріч, або все у наших руках

Та як би там не було, українці й поляки залишатимуться стратегічними сусідами, котрі доповнюють один одного, мають схожість за характерами, зауважив історик Ярослав Грицак.

"Коли полякам щось не подобається - виходять сотні, тисячі людей на вулиці. Ви можете уявити польського Сталіна, чи Путіна? Я не можу. І у нас, і у поляків є сильна демократія зі схильністю до анархії. Але це в першу чергу про покладання на власні сили. Це те, що нас відрізняє від росіян", - зауважив він в інтерв'ю Главкому.

При цьому Грицак каже, що поляки за останні 70 років багато у чому переглянули своє ставлення до історії. Ця переоцінка полягає в тому, аби перестати сприймати українців, як ворогів. І хоч покращення відносин України та Польщі - це заслуга обох країн, та ключову роль у цьому, на його думку, мала все-таки Польща.

"Польща у ХХ столітті об’єктивно була сильнішою стороною. Вона здобула незалежність, а ми - ні. І навіть комуністична Польща була цілком інакша від радянської України. Головна теза з польського боку - це визнання того, що для добра Польщі треба згодитися: Львів - це українське місто", - пояснив історик.

Водночас Грицак додав: є ще теми, про котрі українці з поляками говорити не готові - йдеться про Бандеру та про Волинь. На його думку, такі обговорення можливі лише з окремими представниками суспільства, але на рівні загалу це поки неможливо.

Ірина Носальська