Найкращі санкції: наскільки ефективні удари по НПЗ Росії

Скільки б не приймали партнери санкцій проти РФ, а найефективнішим способом скоротити доходи агресора стали атаки по НПЗ. Дрони запалюють інфраструктурні об’єкти, а Росія втрачає гроші.

Горять найбільші НПЗ

12 та 13 березня Росією прокотилася серія атак по нафтопереробній інфраструктурі. Вчора повідомлялося про атаки на НПЗ у Нижегородській області та нафтобазу в Орлі. Причому нафтопереробний завод компанії Лукойл у Нижегородській області втратив частину своїх потужностей внаслідок удару безпілотником.

Reuters зазначає, що цей нафтопереробний завод – другий найбільший у РФ. Джерела видання повідомили, що в результаті удару БПЛА було пошкоджено головний блок перегону сирої нафти АВТ-6, що означає як мінімум зупинку половини виробництва. За рік нафтопереробний завод переробляв 15,8 млн тонн сирої нафти або 5,8% від загального обсягу.

Вже сьогодні атаки продовжились. Як пише 24 канал з посиланням на джерела,вночі 13 березня СБУ атакувала дронами одразу три нафтопереробних заводи: в Рязані, Кстово (Нижегородська обл) та Кірішах (Ленінградська обл).

"Ми системно реалізуємо детально прораховану стратегію по зменшенню економічного потенціалу РФ. Наше завдання - позбавити ворога ресурсів і зменшити потік нафтових грошей та палива, які РФ направляє безпосередньо на війну, на вбивства наших громадян",– передає ЗМІ слова джерела.

Зазначається, що атаковані 13 березня НПЗ входять у топ-5 найбільших заводів у РФ.

Але у ЗСУ ще багато роботи. Як зазначив військовий експерт Інституту євроатлантичного співробітництва Ігор Козій в ефірі Київ 24, за різними підрахунками, в РФ є налічується приблизно 32 великих нафтопереробних заводи та близько 80 дрібних різного рівня потужності.

"Щоб ми правильно зрозуміли, Рязанський нафтопереробний завод, його потужність 17 мільйонів тонн на рік. Найбільш потужний у Росії - це Омський завод, який має можливості переробляти 22 мільйони тонн нафти на рік",– розповів експерт.

Він додав, що ціллю для Сил оборони має стати не лише знищення цих НПЗ, а й знищення інфраструктури, якою вони користуються.

"Ми маємо усвідомити, що треба зробити так, щоб інфраструктура за Уралом не могла допомагати інфраструктурі, яка знаходиться в європейській частині. Для цього треба руйнувати мости, ми це бачимо. Більша їх частина знаходиться в європейській частині країни",– пояснив Козій.

Росія втрачає кошти

9 березня розвідка Великої Британії зазначила: нафтопереробні потужності Росії скоротилися через численні удари українських безпілотних літальних апаратів по нафтопереробних заводах.

"1 березня 2024 року Росія запровадила піврічну заборону на експорт бензину, щоб стабілізувати ціни на внутрішньому ринку в умовах зростання попиту… Заборона на експорт зменшить тиск на постачання і дозволить Росії відремонтувати свої НПЗ. Ремонт, ймовірно, триватиме довше, ніж зазвичай, оскільки західні санкції перешкоджають імпорту деяких необхідних компонентів",– йдеться в повідомленні, яке цитує Міністерство оборони Британії в соцмережі X.

У розвідці зауважили, що влада Росії буде особливо чутливою до зростання цін на бензин й інші товари повсякденного попиту напередодні президентських виборів 15-17 березня.

Але як би не намагалась влада РФ стримувати ціни на паливо, вони все одно зросли. Два великих нафтопереробних заводи призупинили роботу після атак дронів – і 13 березня вартість бензину на російській біржі зросла.

Вартість палива марки А-95 за підсумками торгів 13 березня піднялася вище 60 тис. рублів за тонну вперше з кінця вересня 2023 року. Водночас бензин А-92 13 березня подорожчав на 1,31% – до 48,18 тис. рублів за тонну.

Також на 0,79-1,69% за день зросли ціни на різні види дизпалива та мазут.

Але внутрішня ситуація мало хвилює українців. Більш цікавим є те, як "санкції" від українських дронів вплинуть на економіку агресорів. Нагадаємо, як у січні Росія суттєво скоротила експорт нафтопродуктів, назвавши причиною цього "позапланові ремонти" на нафтопереробних заводах. Ці ремонти "несподіваним чином" збіглися з прильотами якихось "повітряних об’єктів" на НПЗ в січні, звернув увагу голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

За даними Міністерства енергетики Росії, країна-агресорка у січні 2024 року суттєво скоротила експорт нафтопродуктів, нагадує Гетманцев в Telegram. Так, у перший місяць року росіяни на 37% зменшили експорт бензину і на 23% дизпалива.

"Міненерго держави-агресора не стало уточнювати, що таке сталося, завдяки чому виникла серйозна потреба у значній кількості "позапланових ремонтів", однак вона несподіваним чином співпала з тим, що великі нафтопереробні та нафтоперевалочні комплекси європейської частини Росії у січні зіткнулися з якимись повітряними об’єктами, які у січні залітали у гості до підприємств галузі",– написав Гетманцев.

І нові удари точно вплинуть на доходи Росії в найближчі місяці.

Наслідки ударів по НПЗ

Як зазначає ексспівробітник СБУ Іван Ступак, наслідки ударів по НПЗ Росії матимуть велике значення та потужну дію. Завдяки цьому вже скорочується експорт нафтопродуктів, а це означає, що менше грошей поступить до російського бюджету, буде бракувати коштів на виплати зарплат мобілізованим і найманцям, на закупівлю різноманітного військового обладнання тощо.

"Тому не можна зупинятися – потрібно продовжувати постійно завдавати ударів по нафтопереробних підприємствах, нафтових терміналах, щоб на європейській частині Росії вони не працювали щонайменше декілька місяців",– відзначив Іван Ступак в ефірі 24 каналу.

Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко бачить у ударах по НПЗ однозначний тренд.

"Зростає кількість застосовуваних безпілотників, Україна розширює можливості. Це вже очевидно. Щоб було зрозуміло, ми тільки зараз виходимо на потрібну частоту та ефективність ударів. Ми вже зараз нарощуємо свої можливості таким чином, щоб, скажімо, як мінімум не відставати від росіян, а як максимум - перевершити їх", – розповів він в коментарі РБК-Україна.

Він також звертає увагу на системність ударів по об'єктах військово-промислового комплексу РФ та нафтогазовій галузі. На його думку, таким чином вирішується комплексне завдання.

"Перше - зменшити спроможності Росії щодо виробництва зброї, друге - щодо отримання коштів до бюджету, за рахунок яких фінансується війна проти України. НПЗ Лукойлу працюють на зовнішній та внутрішній ринок, це прибуток з продажу нафти та нафтопродуктів за кордон. Абсолютно закономірно: для того, щоб зменшувати можливості РФ, треба бити по промислових об'єктах. Зверніть увагу, часто удари, якщо ми кажемо про НПЗ, наносяться по обладнанню та терміналам, що відповідають за переробку нафти. Тобто не тільки по сховищах, а по найдорожчих об'єктах",– пояснив експерт.

Валерія Шипуля