В ЄС подовжили лібералізацію торгівлі з Україною, проте є обмеження

Чи зніме угода напруження між європейськими фермерами та Україною та кого вона більше влаштовує.

Європейський парламент та Рада ЄС досягли тимчасової угоди щодо подовження лібералізації торгівлі для України. Що вона передбачає, кому вигідна та чи нормалізує відносини між Польщею та Україною?

Що передбачає нова угода

“Тимчасова зупинка імпортних мит і квот для українського сільськогосподарського експорту до ЄС буде подовжена на наступний рік, до 5 червня 2025 р., щоб підтримати Україну на тлі російської агресивної війни, яка триває”,– йдеться в пресрелізі Єврокомісії.

Водночас ЄК може запровадити заходи, які вважатиме необхідними, в разі “значних порушень на ринку ЄС або ринках однієї чи кількох країн ЄС через український імпорт”.

Постанова також передбачає “екстрене гальмування”. для особливо чутливих категорій, а саме птиці, яєць і цукру. Євродепутати додали до цього переліку овес, кукурудзу, крупу та мед.

“Вони також досягли жорстких зобов’язань від Комісії вжити заходів, якщо відбудеться сплеск українського імпорту пшениці. Базовим періодом для запуску екстреного гальмування будуть 2022 і 2023 рр., тобто, якщо імпорт цих продуктів перевищить середні обсяги цих двох років, тарифи будуть знову введені”, – повідомляє парламент ЄС.

Тепер ЄП і Рада ЄС повинні дати остаточне зелене світло тимчасовій угоді. Наразі термін пільгової лібералізації закінчується 5 червня 2024 р. Нові правила мають набути чинності одразу після закінчення цієї дати.

Обмеження, але не заборона

ЄК шукає спосіб припинити страйки фермерів ЄС через постачання зернових на територію Союзу. Нова угода - це компроміс, суть якого полягає у встановленні тимчасових обмежень щодо деяких категорій агротоварів з України, але не у повній їх забороні.

“Напад Росії на Україну та її харчову промисловість також впливає на фермерів ЄС. Парламент вислухав їхні побоювання і посилив заходи безпеки, які зменшать тиск на фермерів ЄС, якщо вони будуть перенавантажені раптовим сплеском українського імпорту”, – заявила доповідачка, латвійський політичний діяч Сандра Калнієте.

Своєю чергою заступник міністра економіки, торговий представник України Тарас Качка повідомив, що перед цим голосуванням до пропозиції ЄК було подано понад 100 правок, які пропонували звузити доступ до ринку ЄС української продукції.

“Причина – вимоги фермерів і прийдешні вибори до ЄП. Через активну роботу з державами-членами – і перш за все Польщею, з євроінституціями і євродепутатами вдалося зменшити кількість правок, які голосувалися до двох. І вони не набрали достатніх голосів”, – сказав Качка.

Україна висунула вимогу

Щодо позиції України, то вона готова прийняти обмеження на торгівлю з ЄС, щоб пом'якшити ситуацію, яка виникла через блокування польськими фермерами кордону з нашою країною та розуміючи, що у Польщі в цьому питання є союзники. Йдеться про Угорщину, Словаччину, а останнім часом і Францію, яка  долучилася до намагань Польщі щодо стримування нашої агропродукції та закликала до подальших обмежень на імпорт української аграрної продукції.

Водночас у нас є умова: Україна закликає заборонити імпорт російського зерна до ЄС. Київ підтримує нові обмеження на імпорт української аграрної продукції, але ЄС своєю чергою має заборонити країнам блоку експорт російської сільськогосподарської продукції, яка досі надходить до ЄС.

У Мінекономіки вважають, що доцільно поступитися Польщі, яка потребує обмежень на українську агропродукцію.

“Україна готова прийняти обмеження на торгівлю з ЄС, щоб пом'якшити ситуацію з Польщею, але також закликає заборонити імпорт російського зерна”,- сказав Качка.

На його думку, керований підхід до торговельних потоків між Україною та ЄС – це те, що нам усім потрібно.

Чого чекати від Польщі?

Відомо, що Польща хотіла не обмежень, а повної заборони, але ні ЄС, ні Україна на це не пішли.

“Польська сторона намагалась висунути тезу про необхідність заборони на постачання української аграрної продукції. На противагу цьому було вказано, що в такому випадку українська сторона готова збалансувати такий недружній крок дзеркальним рішенням, від якого програє польська економіка, оскільки за деякими категоріями товарів, експорт Польщі значно вищий за український. Внаслідок обміну думками, сторони погодились продовжувати конструктивний діалог”, - сказав заступник голови комітету з питань економічного розвитку Верховної Ради Дмитро Кисилевський.

Своєю чергою, прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск сказав, що  потрібно знайти рішення, яке ефективно захистить польський та європейський ринки від нерівної конкуренції. Водночас він погодився з Качкою про необхідність заборони імпорту сільгосппродукції з Росії та Білорусії.

“Обмеження на рівні всього блоку будуть ефективнішими після того, як нещодавно Латвія ввела заборону на російський імпорт по всій країні”, - сказав він.

Тож компроміс можливий і є надія на те, що ЄК вдасться примирити сторони, що конфліктують. Водночас наразі впевненості у цьому немає. Є вірогідність, що Польщу не задовольнить усе, що ЄК пропонує, бо чим більше полякам йдуть на поступки, тим більше в них нових вимог. Наприклад, спочатку вимоги про припинення транзиту не було, зараз вона з’явилась. Польща, як і у випадку з одностороннім пролонгуванням ембарго на українське зерно попри рішення ЄК про його скасування, зараз хоче заборонити транзит і просить це зробити і ЄС.

Нещодавно стало відомо, що польська влада домовилася з фермерами про дотації на тонну зерна і тимчасове закриття кордону з Україною з 1 квітня для транзиту деяких сільськогосподарських продуктів.

Домовленість передбачає збереження нинішнього ембарго на сільськогосподарську продукцію з України, що діє з середини вересня минулого року. Воно стосується, зокрема, пшениці, кукурудзи, пшеничного борошна, ріпаку та соняшнику.

Крім того, міністр сільського господарства Польщі має звернутися до Ради міністрів ЄС з проханням призупинити транзит цих продуктів через польську територію з 1 квітня цього року.

“Ми припускаємо, що це рішення буде діяти, доки не буде досягнуто домовленості про правила торгівлі між Польщею та Україною, які забезпечать захист нашого ринку”, - сказав заступник міністра сільського господарства Польщі Міхал Колодзейчак.

Тож поляків угода ЄК не зупиняє і вони продовжують посилювати вимоги. 

Вікторія Хаджирадєва