Фортифікаційні споруди: як Україна посилює оборону

Після критики як з боку експертів, військових, так і з боку партнерів Україна почала активно будувати лінії оборони. Роботи тривають вдень та вночі, та чи не втратила наша країна час?

Мільярди виділено

Після невдачі контрнаступу Україна вимушена стати в оборону. Для цього потрібні потужні фортифікаційні оборонні споруди. Трагедія в Авдіївці показала: цим питанням треба займатися терміново. Фортифікації були потрібні "на вчора", а час працює не на користь України.

Уряд звітує про рекордні обсяги виділених цьогоріч коштів на оборонні споруди. 4 березня 2024 року прем’єр–міністр України Денис Шмигаль заявив, що на фортифікацію оборонних рубежів з бюджету виділено понад 20 млрд грн.

За його словами, Міноборони на ці цілі отримало 3 млрд грн, і ще понад 16 млрд грн отримали ОДА.

"4 млрд грн – для Харківської, 1,8 млрд грн – для Сумської, 1,5 – для Волинської, 1,5 – Одеської, по 1,3 млрд грн – Запорізька і Херсонська, 1,2 млрд – Донецька і 1,1 – Київська область для будівництва фортифікацій. Усі ці кошти ми передбачили для того, щоб створювати якісні, переважно бетоновані системи фортифікацій і інженерні невибухові загородження",– сказав керівник уряду.

Як заявляє пресслужба Командування Сил підтримки ЗСУ на сторінці у Facebook, на загрозливих напрямках фронту триває будівництво оборонних рубежів і споруд цілодобово: і вдень, і вночі.

"Дані споруди захищатимуть особовий склад, бойову техніку, боєприпаси від ураження противника, а також будуть прихистком від несприятливих погодних умов і місцем відпочинку для особового складу", – повідомило Командування Сил підтримки.

Зазначається, що до роботи залучені військовослужбовці інженерних військ інженерно–позиційного полку Сил підтримки.

Відомий і план влади щодо побудови оборонних рубежів. Як казав президент України Володимир Зеленський, стоїть завдання – побудувати три смуги оборони завдовжки 2000 кілометрів.

"Масштабне завдання, але зараз темпи хороші. Розраховую на своєчасне завершення", – резюмував глава держави.

Та чи не втратила Україна дорогоцінний час?

Чому фортифікації практично не будували

В своєму виступі Денис Шмигаль частково торкався теми побудови оборонних споруд у 2023 році. Він зазначив, що торік Міноборони і Генштаб ЗСУ мали у своєму розпорядженні достатньо коштів для того, щоб на першій і другій лінії будувати надійні оборонні фортифікації.

"Чи було це зроблено? Це питання лежить у відповідальності Міноборони і Генштабу, ми не можемо публічно це комунікувати",– сказав очільник уряду.

Як зазначає видання BBCУкраїна в своїй публікації, оборонні рубежі, які зводились з 2015 року, виявилися неактуальними на початку повномасштабної війни. Але й в перші два роки повномасштабного вторгнення не було зведено потужної нової оборонної лінії.

В коментарі виданню полковник запасу Віктор Кевлюк, каже, що зараз в Україні є дефіцит інженерних підрозділів. Це не в останню чергу пов'язано з їх суттєвим скороченням на початку 2000-х років.

"Для того, щоб "закопатись" для проведення оборонної операції в оперативному командуванні потрібно мати приблизно 5-8 інженерних батальйонів, а є лише 1. Питання: чому немає всіх інших? Невідомо",– наводить BBC Україна його слова.

Також видання називає ще однією проблемою те, що процес облаштування фортифікацій відбувався "знизу – догори", тобто конкретний підрозділ відповідав за створення лінії оборони лише на своїй ділянці і для того, щоб створити щось більш надійне, ніж звичайні окопи, мав постійно звертатись до вищого командування за виділенням деревини, бетону чи техніки. В результаті зведені фортифікації на кожній окремій ділянці суттєво відрізнялися одна від одної і не створювали щільного та суцільного оборонного рубежу.

В результаті, стан України на фронті погіршився, в тому числі через погані фортифікаційні споруди, пише The New York Times.

Журналісти зазначають, що ЗСУ намагаються утримати нові рубежі після виходу з Авдіївки. Проте на них погано облаштована оборона, стверджують в NYT після аналізу супутникових знімків. Траншеї називають рідкими і рудиментарними, вони не мають додаткових укріплень, які б могли затримати російські танки й допомогти захистити основні дороги і важливу місцевість.

Аналітики ЗМІ називають декілька причин, чому Україна погано підготувала оборонні рубежі. Можливо, наша країна була занадто зосереджена на наступальних операціях, а виділення грошей на фортифікацію потребувало б додаткових коштів. Американські чиновники також вказують на психологічний елемент. Потужні оборонні укріплення могли б стати мовчазним визнанням того, що ЗСУ навряд планують великий наступ в цьому районі.

Проте зараз ситуація змінилась, пишуть журналісти. Є фінансування, але на заваді фортифікації стоїть дефіцит інженерних підрозділів і фахівців і будівельників.

Втім, військовий експерт Олександр Коваленко не дає повністю зануритись в "зраду". В коментарі виданню Заборона він нагадує, наскільки близько росіяни були біля Авдіївки і як небезпечно там було будувати укріплення.

"Вся ця зона була під впливом артилерійського вогню. Я вже не кажу про РСЗВ. Як можна в таких умовах створювати повноцінні лінії оборони, якщо ти перебуваєш під постійним вогневим контролем?"– каже військовий експерт.

Не все так погано

Військовий експерт, голова Українського центру безпеки Сергій Кузан, зауважує, що кошти на будівництво оборонних споруд виділили безпрецедентні: близько 20 мільярдів гривень. А до роботи залучені усі ресурси – і військові, і цивільні.

В ефірі 24 каналу експерт зазначає, що головний план російських військових – вийти на адмінкордони Донецької та Луганської областей. Він фактично зривається будівництвом укріплень, а також грамотним розподілом сил та засобів ЗСУ по всій лінії фронту.

Росіяни тим часом розуміють, що вони мають невелике "вікно можливостей". Так ворог усвідомлює, що він має час лише до кінця березня, впевнений Кузан.

"Це їхній фактично останній "шанс" здійснити успішні наступальні дії хоч по якихось ділянках фронту. Далі просунутися і виконати головне завдання – захопити Донеччину і Луганщину – їм вже ніхто не дасть",– додав військовий експерт.

На думку голови Українського центру безпеки, єдине, що ще можуть зробити окупанти – це розширити "сіру зону" ще на кілька кілометрів.

Своєю чергою, Олексій Коваленко уточнив, якими можуть бути оборонні споруди, що будує Україна.

"За класичним формулюванням, у нас будують три лінії оборони. Якими вони вийдуть насправді, ніхто не скаже. Можна припустити, що в дечому будуть схожими на російські. Коли 2023 року українські війська розпочали наступальні дії в Запорізькій області, вони стикнулися з дуже гіпертрофованою першою лінією ворога. На один квадратний метр території було приблизно до п’яти мін - як протитанкових, так і протипіхотних. Такого не було ще з часів Другої світової війни. Тому ми зараз використовуємо дуже схожі техніки",- розповідає військовий експерт.

Втім, без достатньої кількості людей в ЗСУ ніякі фортифікаційні споруди не зможуть зупинити ворога, заявив у випуску проєкту Про війну керівник ЦПД, лейтенант Сил оборони України Андрій Коваленко.

"Я вам скажу так – без достатньої кількості людей фортифікаційні споруди, хоч з бетону ти їх заливай, хоч з космічного якогось каміння ти їх став, не втримають ворога. Ворога, який переважає в авіації, в якого багато КАБів, який просто рівняє села з землею",– зазначив Андрій Коваленко.

Валерія Шипуля