Три вимоги Бельгії для розблокування “репараційного кредиту”

У Бельгії висунули умови для надання кредиту Україні коштом активів РФ. Що робить Єврокомісія аби їх виконати.

Бельгія може підтримати надання Україні “репараційного кредиту” за рахунок заморожених активів Росії. Але для цього Євросоюз має виконати три умови. Про що йдеться та чи готова Єврокомісія виконати вимоги Бельгії?

Підтримуємо Україну, але висуваємо вимоги

Премʼєр-міністр Бельгії Барт Де Вевер заявив про підтримку Україні, але висунув вимоги для надання кредиту коштом активів РФ.

За його словами, ми лояльні до України. Ми завжди обиратимемо мир, свободу і демократію. Ми готові йти на жертви, але не можна вимагати неможливого від нашої країни. Це позиція уряду, і я сподіваюся отримати підтримку парламенту.

Бельгія підтримає надання Україні “репараційного кредиту” за рахунок заморожених активів Росії, якщо ЄС виконає її вимоги.

Премʼєр-міністр Бельгії заявив, що поширюється багато неправдивих інсинуацій, щоб чинити на нас тиск, але наші умови є розумними та конструктивними. Ми не збираємося обтяжувати себе безвідповідальними ризиками.

Де Вевер наголошує, що використання активів, які знаходяться в депозитарії Euroclear, може мати потенційно негативні наслідки як для Бельгії, так і для Європи. Тому однією з умов для підтримки виділення “репараційного кредиту” він називає забезпечення “повної взаємної відповідальності за ризики”.

“Відповідно до чинних двосторонніх угод про захист інвестицій, компенсації за незаконну експропріацію можуть значно перевищувати вартість самих активів і включати складні відсотки, а також нереалізований прибуток. Тому, з нашої точки зору, гарантії повинні з першого ж дня покривати всі потенційні фінансові зобов'язання”, – пояснив бельгійський політик.

Другою умовою де Вевера є “забезпечення ліквідності та захисту від ризиків”. Бельгія хоче запевнитися, що депозитарій Euroclearматиме необхідні ресурси у разі потреби. До прикладу, якщо депозитарій підпаде під російські санкції чи Центробанк РФ вимагатиме компенсації.

Третя умова полягає в тому, що Брюссель очікує справедливого розподілу витрат. За словами де Вевера, участь в операції мають брати всі держави-члени ЄС, які мають на зберіганні російські активи.

“І ми повинні вимагати ці кошти пропорційно і рівномірно від усіх установ, які перебувають на території Європи, і, в ідеалі, навіть ширше, ніж територія Європи – включно з країнами, що входять до “коаліції рішучих”, - сказав він.

Єврокомісія працює над виконанням вимог

Єврокомісія запросила надзвичайні повноваження конфіскувати 210 млрд євро російських резервів.

ЄК підготувала план видачі репараційного кредиту Україні, до якого включила російські активи, заморожені в інших країнах ЄС, а не лише в бельгійському депозитарії Euroclear. У цьому полягала одна з вимог уряду Бельгії, але поки що його не влаштували юридичні деталі механізму, який має знизити ризики для країни.

План ЄК передбачає максимальний кредит у розмірі 210 млрд євро. Він складається зі 140 млрд євро грошових залишків, що знаходяться на рахунку Банку Росії в Euroclear. Крім того, до нього включено кошти, заморожені на банківських рахунках в інших країнах ЄС, пише Politico з посиланням на документ ЄК. Із загальної суми 115 млрд євро підуть на фінансування оборонної промисловості України, йдеться у плані ЄК. З решти 95 млрд євро Київ погасить 45 млрд євро, які країни “Великої сімки” раніше видали йому під заставу майбутніх доходів від російських активів. Ще 50 млрд євро можуть бути використані на бюджетні потреби.

Вилучення активів Росії в ЄС не потребуватиме компромісу, а затверджуватиметься кваліфікованою більшістю голосів, - йдеться в заяві ЄК. Так вона має намір обійти вето, яке може накласти Угорщина, що неодноразово заважала ухвалювати рішення про допомогу Україні.

Крім того, ЄК запропонувала “на тимчасовій основі” заборонити повернення заморожених коштів Росії та виконання всередині ЄС рішень іноземних судів у рамках заходів у відповідь Москви.

Ці кроки ЄК обґрунтувала положеннями договорів ЄС про надзвичайні заходи, які потрібні у відповідь на “економічні труднощі, спричинені діями Росії в контексті війни в Україні”.

Подібні заходи покликані зокрема зняти стурбованість Бельгії, яка вимагала захистити її від ризику опинитися в ситуації, коли їй знадобиться негайно повернути вилучені з Euroclear гроші. Це може статися, наприклад, внаслідок зняття санкцій проти Росії або її перемоги у судовому спорі щодо резервів.

Міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево, щоправда, заявив, що Бельгія все ще не задоволена.   

“Текст, який представила комісія, не задовольняє наших вимог… Наші двері завжди були відчинені та залишаються відчиненими для переговорів, однак у нас є розчаровуюче відчуття, що нас не чують. Наші побоювання применшуються”, - сказав він.

Прево запропонував, щоб ЄС замість вилучення активів позичив кошти на видачу кредиту Україні. У плані ЄК як альтернативний варіант запропонована європозика на 90 млрд євро, яка покриє дві третини потреб Києва.

Своєю чергою міністр закордонних справ Німеччини Йоган Вадефул незабаром після Прево заявив, що, на його думку, варіант із замороженими активами все ще залишається головним.

“Хоча побоювання Бельгії виправдані, “проблеми можна вирішити”, - зазначив він.

Також відомо, що канцлер Німеччини Фрідріх Мерц прибув до Брюсселя 5 грудня для проведення екстрених переговорів. Він зустрівся з прем’єр-міністром Бельгії Бартом Де Вевером.

Головною темою обговорення став план фінансування України, зокрема механізм використання заморожених російських активів. Після зустрічі Мерц зазначив, що відбувся дуже конструктивний обмін думками. Лідери домовилися продовжити дискусії для пошуку спільного рішення до наступного саміту ЄС, який має відбутися 18-19 грудня.

“Німеччина візьме на себе найбільшу частку (25%) ризиків у резервному фонді, який забезпечуватиме цей план”, - підтвердив Мерц.

США намагалися заблокувати кредит Україні з активів РФ

В той же поки ЄС намагається розв’язати проблему кредитування України, США встромляють палки в колеса. Зокрема відомо, що Вашингтон намагається переконати владу кількох європейських країн відмовитися від використання заморожених російських активів для надання кредиту Україні. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела серед європейських дипломатів.

Американські чиновники закликають європейських колег виступити проти такого використання коштів, пояснюючи, що заморожені російські активи не повинні використовуватися для продовження війни. Позиція США полягає в тому, що ці ресурси мають бути спрямовані на забезпечення мирної угоди між Росією та Україною. Держдепартамент США наразі не коментував ситуацію.

Спроби США заблокувати використання заморожених російських активів відбуваються на фоні стурбованості європейських лідерів щодо позиції Вашингтона у мирному плані.

Нагадаємо, перша версія американського плану з 28 пунктів передбачала, що 100 млрд дол. заморожених російських коштів після зупинки вогню в Україні будуть використані для відновлення країни, а решта активів піде у спільний російсько-американський інвестиційний фонд. У скоригованій версії плану цей пункт не згадувався.

Кредит від ЄС необхідний Україні для покриття дефіциту бюджету та фінансування витрат на війну. За ухваленим бюджетом на 2026 р., дефіцит складе 1,9 трлн грн (44,8 млрд дол.), або 18% ВВП. За розрахунками The Economist, протягом найближчих чотирьох років Києву знадобиться близько 400 млрд дол. на стримування Росії - майже вдвічі більше за суму європейської підтримки з початку вторгнення.

Вікторія Хаджирадєва