Справедлива відплата чи жабогадюкінг: українці - про справи проти бізнесу

Останнім часом правоохоронці порушили низку резонансних проваджень проти бізнес-компаній та окремих підприємців стосовно ухилення від сплати податків, незаконного заволодіння землею тощо. Як реагує на це суспільство?

Лише третина вважає такі провадження тиском

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС)у лютому 2024 року провів опитування громадян України стосовно таких розслідувань. 

"Розподіл думок і поглядів фактично лежить на континуумі від "правоохоронні органи або влада здійснюють необґрунтований тиск на бізнес" до "бізнес отримує справедливе покарання за порушення законів у своїй діяльності". У нашому опитуванні ми поставили запитання, а як у цілому українці сприймають ці розслідування, яке загальне враження у них складається? Важливо підкреслити, що ми запитували думку звичайних громадян (вочевидь, якби опитування проводилося лише серед бізнес-спільноти або серед представників правоохоронних органів чи державних інституцій, то результати були б іншими)", - пояснюють соціологи.

За результатами дослідження, трохи більше половини українців - 56% - вважають, що ці справи є свідченням спроб боротися з порушенням бізнесом законів України. А 30% опитаних сприймають ці провадження як тиск на бізнес. Решта респондентів, 14%, поки що не змогли визначитися із своєю думкою.

По регіонах результати відповідей отримані приблизно однакові: всюди трохи більше половини респондентів вважають розслідування діяльності компаній та бізнесменів спробами боротися з порушеннями, а 29-31% вважають його наступом на підприємців.

Родом з 1990-х

Загалом, підкреслюють у КМІС, підприємці є важливою складовою суспільства та відіграють впливову роль у його розвитку.

"Утім, в Україні з 1990-х років у багатьох людей сформувалося стійке негативне сприйняття бізнесу через асоціацію його з корупцією та впливом на політиків і державних діячів. Українці можуть мати позитивне ставлення до "великого бізнесу", але ненавидіти "олігархів" (і тих самих підприємців хтось може поважати як "великих бізнесменів", а інші - критикувати як «олігархів»). Разом з цим окремі складові правоохоронної системи також викликають різку критику та недовіру. Зокрема, у грудні 2023 року лише 9% українців довіряли прокурорам (не довіряли - 64%) і лише 12% довіряли судам (не довіряли - 61%)", - пояснює результати опитування   виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.

Тому, на його думку, зіткнення вартових державних інтересів та українських "атлантів" в очах багатьох пересічних громадян насправді скоріше виглядає "жабогадюкінгом". Проте від "священної війни" програють усі - і держава, і бізнес, і прості громадяни. Зараз необхідно не підвищувати градус і не мотивувати своїх прихильників на безкомпромісну боротьбу, а спокійно та конструктивно розв’язувати проблеми та формувати нові прозорі справедливі для всіх сторін правила гри.

"Ми всі були б зацікавлені в тому, щоб кожна зі сторін вела аргументовану відкриту комунікацію не тільки між собою, а і з суспільством. Якщо окремі компанії порушують закон або використовують його недосконалості - було б добре, щоб це комунікувалося у зрозумілий, спокійний та переконливий спосіб, а не сухою заплутаною мовою посилань на статті законі). Якщо правоохоронні органи помиляються у своїй оцінці або володіють недостовірною інформацією - то щоб бізнес також у зрозумілий, спокійний та переконливий спосіб пояснював би це, а не вдавався до емоційно насичених, але змістовно порожніх реакцій", - зазначає Грушецький.

Карають за формальні помилки

Як би не сприймали люди справи проти бізнесменів, проте є підстави вважати, що тиск на підприємців таки чиниться. Доказом цього є інформація Ради бізнес-омбудсмена України. Виявляється, що лише протягом жовтня-грудня 2023 року до цієї інстанції надійшло 337 скарг компаній щодо недобросовісної поведінки деяких державних органів, і після її втручання було закрито 220 справ. Крім того, в останньому кварталі минулого року Рада допомогла бізнесу повернути 163 млн грн, а з початку своєї діяльності, з 2014 року, сума такого фінансового ефекту Ради перевищила 25 млрд грн.

Рейтинг скарг до Ради очолюють податкові питання бізнесу, які складають 61% від усіх звернень.

"В Україні законопослушний бізнес є мішенню для прискіпливих перевірок і покарань за формальні помилки з боку фіскальних або правоохоронних органів. Ми чітко бачимо, що більшість проблем українських компаній полягають у неправильному публічному урядуванні. Лише структурні зміни у підходах держави до трактування бізнесу зможуть відновити довіру у відносинах з підприємцями та заохотити інвесторів долучитися до процесів відбудови",- вважає бізнес-омбудсмен Роман Ващук.

Окремо відзначаються проблеми компаній у стосунках з правоохоронними органами.

"На експертній групі з Офісом Генерального прокурора ми часто обговорюємо випадки, коли тимчасово вилучене майно чи кошти в результаті обшуків протягом тривалого часу не повертаються. Правоохоронні проблеми українського бізнесу прямо витікають із неправильного і недобросовісного публічного урядування. Система, у якій ледь не кожна фірма так чи інакше визнається порушником якогось правила - це система, де правоохоронці мають можливість і спокусу приструнити незговірливих. Саме тому ми опрацювали рамкову "Декларацію про справедливе і розумне адміністрування", згідно з якою держоргани мали б проконсультувати і вислухати бізнес перед тим як його карати",- зазначив Ващук.

Він також наголосив, що Рада бізнес-омбудсмена у своїй діяльності не обмежується лише розглядом скарг бізнесу, а й продовжує далі співпрацювати з Урядом України, Міністерством відновлення та Агентством відновлення задля прозорого залучення приватного сектору у відбудову та захисту прав бізнесу перед державою у процесах відновлення.

Також Рада заохочує бізнес не замовчувати випадки зловживань державних органів, а повідомляти про них та скористатися можливістю безкоштовно, на досудовому етапі вирішити всі проблемні питання за допомогою бізнес-омбудсмена.

Галина Гірак