Базовий вишкіл замість строкової служби - хто і коли його проходитиме

Військовозобов’язаними вважаються чоловіки у віці від 18 до 60 років. Проте, згідно з новим законодавством, не всі вони підлягають мобілізації. Хто не отримає повістку?

Військова підготовка та спеціальні центри

Нещодавно ухвалений парламентом закон № 10449 про мобілізацію та військову підготовку, зокрема, змінює призовний вік з 27 до 25 років, а також запроваджує базову військову підготовку або базовий військовий вишкіл замість строкової служби. Для проведення її залучатимуть громадські організації та об’єднання, у тому числі й ветеранські.

Базову військову службу обов’язково мають пройти усі громадяни чоловічої статі у віці від 18 до 25 років, а жінки цього віку - за бажанням. Вони мають право самостійно обрати період проходження служби до того часу, як їм виповниться 24 роки. Цей вишкіл студенти зможуть пройти у вишах, всі інші українці - у спеціальних військових центрах.

Окрім того, важливо, що:

- базова військова служба у воєнний період триватиме до трьох місяців, з яких не менше одного місяця займе загальновійськова підготовка і до двох - фахова, а в мирний час вишкіл триватиме до п’яти місяців, з яких протягом трьох місяців проходитимуть загальновійськову підготовку і два місяці - фахову;

- направлятимуть громадян на проходження базової військової служби районні держадміністрації у взаємодії з ТЦК та органами місцевого самоврядування;

- відстрочка від такого направлення надається призовникам, які навчаються або визнані тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я, вона діє до 24-х років;

- призовники зобов'язані щороку до 1 жовтня подавати в ТЦК документи, що підтверджують їх право на відтермінування служби;

- крім того, відстрочку надають призовникам, яких підозрюють у вчиненні кримінального правопорушення або щодо яких кримінальна справа розглядається судом, - до ухвалення рішення;

- з 1 вересня 2025 року в закладах фахової передвищої та вищої освіти всіх форм власності як окрема навчальна дисципліна впроваджується базова загальновійськова підготовка;

 - студенти зможуть не проходити базову підготовку, якщо вони за станом здоров'я визнані непридатними, або вже служили в Україні чи інших державах (до набуття українського громадянства);

- чоловіки до 60 років, які не пройшли базову загальновійськову підготовку або військову службу, не зможуть вступити на державну службу або розпочати роботу в органах місцевого самоврядування, прокуратурі та поліції. Виняток - непридатні до служби за станом здоров'я.

"Цілком очевидно, що система військової підготовки в закладах вищої освіти має докорінно змінитися. Адже ми потребуємо офіцерів нового зразка, озброєних найсучаснішими знаннями, в тому числі за стандартами НАТО. І успадковані нами від Радянського Союзу військові кафедри не здатні задовольнити ці потреби. Саме тому ми сьогодні працюємо разом з військовими над створенням нової системи військової підготовки у вишах. Планується розділити аудиторну частину навчання (адже сучасна військова техніка потребує глибоких знань) і полігонну. Аудиторну будуть здійснювати цивільні викладачі університету. А полігонну, яка передбачає суто військові навички, - офіцери. Причому не пенсіонери, як це було на радянських військових кафедрах, а діючі офіцери (можливо, ті з них, які мають педагогічну кваліфікацію), здатні зацікавити студентів військовою справою і підготувати майбутніх офіцерів",- так прокоментував створення військових вишколів у вишах заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький в інтерв’ю Апострофу.

На вирішення - три місяці

Поки що невідомо, чи повинні будуть проходити базовий вишкіл українці у віці від 18 до 25 років, визнані обмежено придатними. Адже ще в березні парламент ухвалив у другому читанні закон № 10313 "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист". Цим документом, зокрема, внесли зміни щодо вилучення графи "обмежено придатний". Закон передбачає, що ті, хто раніше мав такий статус, мають протягом 9 місяців повторно пройти ВЛК.

У заключних положеннях закону зазначено, що на вирішення питання щодо статусу "обмежено придатних" у Міноборони є три місяці. За цей час необхідно розробити новий наказ №402 про ВЛК, щоб медичні фахівці отримали чіткі критерії і діагнози для класифікації тих, хто раніше був "обмежено придатним". Попередньо відомо, що замість "обмежено придатних" можуть запровадити нові статуси, а саме:

- непридатні до військової служби з виключенням з військового обліку;

- непридатні з переоглядом через 6-12 місяців;

- тимчасово непридатні, які потребують лікування, відпустки чи звільнення (ця категорія була і раніше);

- придатні;

- придатні до служби у військових частинах забезпечення, ТЦП та СП, вищих військових навчальних закладах та установах.

Якщо буде ухвалена саме така класифікація обмежено придатних до служби, відповідно до оновленого законодавства, ті 18-25-річні, які зараз вважаються обмежено придатними, а комісія скасує для них цей статус, повинні будуть проходити базовий вишкіл. Непридатних до військової служби виключать з обліку, але для тих, кого визнають тимчасово непридатними або непридатними з переоглядом через певний час, після проходження чергової ВЛК все може змінитися.

"Наша мета - забезпечити прозорість та оперативність кожного кроку цього важливого процесу, надати можливість кожному громадянину реалізувати свій обов'язок захисту Батьківщини",- зазначив заступник міністра оборони Іван Гаврилюк під час виступу на засіданні Конгресу місцевих та регіональних влад.

Правозахисники з цього приводу занепокоєні, оскільки вважають, що проміжний статус обмеженої придатності потрібен - люди з хворобами не можуть виконувати бойові завдання так само, як і здорові, для них це може обернутися великими ризиками для здоров’я. Про це розповіла голова правозахисного центру для військових "Принцип" Любов Галан у коментарі ВВС Україна.

На її думку, після скасування статусу обмеженої придатності багатьох треба буде звільнити, тобто визнати непридатними, або піти на злочин і відправляти їх у бойові дії, попри стан здоров'я. Правозахисники донесли свою позицію Міноборони, і там нібито їх почули.

До речі, як повідомила пресслужба Міноборони, зараз вже оцифровані дані про більшість військовозобов’язаних чоловіків в Україні, яких можуть мобілізувати - з 24 регіонів та Києва. А після нещодавнього перезапуску електронної системи "Оберіг" вже зроблено 23 мільйони запитів на оновлення даних військовозобов’язаних громадян.

Галина Гірак