Чи можливий в Україні дефолт через відмову кредиторів передивитись борги

Іноземні кредитори хочуть, аби ми почали сплачувати борги наступного року. Чи зможемо ми домовитись про відтермінування.

Власники українських облігацій тиснутимуть на Україну, щоб вона відновила виплати за держборгом вже наступного року. Чи може статися дефолт через нездатність України сплачувати борги, чи у нас є шанс на нову реструктуризацію.

Погрози кредиторів

Іноземні компанії - власники облігацій, включаючи BlackRock і Pimco, планують тиснути на Україну, щоб вона знову почала виплачувати відсотки за своїм боргом вже наступного року. Про це пише The Wall Street Journal (WSJ) з посиланням на власні джерела.

Нагадаємо, країни Великої сімки надали Україні можливість відкласти виплату боргів до 2027 р. Водночас пауза у виплатах євробондів спливає у серпні 2024 р. І саме їх власники зараз хочуть, аби Україна відновила виплати наступного року. 

За інформацією WSJ, група, яка тримає близько п’ятої частини неоплачених єврооблігацій України на 20 млрд дол., нещодавно сформувала комітет та найняла юристів та банкірів, щоб вести переговори.

“Кредитори хочуть, щоб Україна уклала угоду, за якою відновила б виплати в обмін на списання значної частини непогашеного боргу країни. Деякі власники облігацій групи обговорювали ці плани з високопосадовцями в Києві”,- йдеться у публікації WSJ.

За інформацією видання, Україна готується розпочати переговори з власниками облігацій цього місяця, а радники Києва працюють над тим, щоб залучити до них уряди США та інших країн.

WSJ стверджує, що без угоди Україна може оголосити дефолт після закінчення боргових канікул у серпні поточного року.

Власники облігацій сподіваються отримати до 500 млн дол. у вигляді щорічних відсоткових платежів після згоди на списання боргу. Вони дали зрозуміти, що можуть бути готові надати подальше списання боргу пізніше.

Цікаво, що деякі власники облігацій запропонували використати заморожені російські активи в Європі та Північній Америці для погашення частини заборгованості.

Своєю чергою відомо, що  США та їхні союзники, які погодились надати Україні боргові канікули, занепокоєні тим, що власники облігацій можуть почати отримувати виплати раніше, ніж вони.

Водночас українські експерти вважають, що публікація WSJ - це намагання налякати Україну.

Так, Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру нагадує, що більшість боргів реструктуризовано за рішенням Паризького клубу та країн G7 до 2027 р. А щодо решти боргів будуть вестись переговори.

“Ця стаття намагання на нас тиснути. Її автори не знають, що BlackRock та Pimco не володіють нашими ОВДП, вони лише посередники, акції вони купували не для себе, а для клієнтів.”,- каже експерт.

На його думку, навіть після 2027 р. Україна ще не розпочне виплачувати борги.

Чому зараз почали вимагати сплати боргу

Інвестори почали говорити про продовження виплат саме зараз через те, що в Україні знову зафіксовано рекордний борг. Він може стати причиною дефолту, а в такому випадку борги списуються, тож  кредитори бояться втратити свої гроші. Саме тому вони заметушилися, а тут ще й термін канікул скоро спливає. 

Нагадаємо, за інформацією Мінфіну, за підсумками березня державний та гарантований державою борг України становив 5 трлн 924,25 млрд грн або 151,05 млрд дол. Це новий історичний рекорд.

Зростання держборгу відбулось на тлі отримання Україною великих об’ємів міжнародної допомоги у вигляді довгострокових кредитів.

Водночас експерти не вбачають у рекордному борзі великих проблем для України. 

За словами Охрименко, у нас 1 квітня 2024 р. зафіксовано державний борг в ОВДП на суму 1,6 трлн грн, але ними, як правило володіють НБУ та державні банки. На цей борг не варто звертати увагу, бо можно просто зробити новий випуск акцій.

Тим часом закордонні борги складають 107 млрд дол. З них лише 20 млрд дол. - це єврооблігації, якими володіють різні закордонні інвестори. Але в основному ці облігації куплені через офшори, тому їх Паризький клуб реструктуризував на 5 років

Усе інше - це кредити ЄС та США, вони мають особливий статус. Їх видавали на 20 років та, скоріш за все, будуть погашати за рахунок арештованих коштів РФ. Є ще кредити МВФ - близько 20 млрд дол., але їх теж, як правило, погашають коштом нових кредитів фонду.

Ймовірність дефолту мінімальна

На погрози кредиторів вже є реакція високопосадовців України. Так, голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев прокоментував статтю WSJ та запевнив, що вірогідність повноцінного дефолту на даному етапі є мінімальною.

“Єдине про що можна говорити з впевненістю – це те, що вірогідність повноцінного дефолту, коли сторони взагалі не домовляться про реструктуризацію, на даному етапі є мінімальною”,- сказав він.

За його словами, про це свідчать три наступних факти. По-перше, очевидно, що Україна продовжує знаходитись у виняткових обставинах через повномасштабну війну і не зможе обслуговувати єврооблігації на ринкових умовах після завершення відстрочки у серпні. На яких умовах зможе – питання перемовин, де окремим аспектом залишається використання російських активів (прибутків від них) у якості гарантії/ часткового джерела погашення витрат на обслуговування зовнішнього держборгу у майбутньому.

По-друге, боргова угода із зовнішніми кредиторами є частиною програми МВФ, який має надати свою експертизу та “парасольку” для проведення таких перемовин. За програмою EFF, у 2024 – І кварталі 2027 рр. Україна має зекономити на виплатах за зовнішнім держборгом 11,8 млрд дол., в т.ч. 4,6 млрд дол. у 2024 р. 

По-третє, ніякого “корисного дефолту” не існує, і ніхто в ньому не зацікавлений. Починаючи з 2016 р. Україна вибудовувала довірливі відносини з комерційними зовнішніми кредиторами, діючи як передбачуваний позичальник навіть у таких складних умовах як зараз.

За його словами, подібні побоювання виникли через часткові “зливи” у ЗМІ.

“Їх слід сприймати нормально, як елемент ринкового тиску, будь-які “інсайди” є чистою спекуляцією”, - наголосив Гетманцев.

За його словами, можлива угода за євробондами включає дві опції: продовження відстрочки на нинішніх умовах або проведення повноцінної реструктуризації із випуском більш довгих цінних паперів, що може передбачати списання певної частини боргу в обмін на розтягнуті у часі компенсації та/ або гарантії для кредиторів.

“Як воно буде – побачимо, консультації тривають. Згоду на реструктуризацію мають надати загалом не менше 2/3 власників єврооблігацій (не менше 50% за кожним випуском), а у замітці WSJ йшлося про інвесторів, які контролюють 20% боргу”, - підкреслив голова комітету ВР.

За його словами, перемовини не будуть легкою прогулянкою – це факт, але він не має сумнівів, що вони закінчаться угодою у найближчі місяці.

Вікторія Хаджирадєва