Чи стане Україна повноправним членом ЄС за 10 років

Деякі політики в ЄС вважають, що Україна може приєднатися до ЄС вже за 10 років. Що для цього треба зробити та чи тільки від нас це залежить?

Амбасадорка ЄС в Україні Катаріна Матернова заявила, що за 10 років або навіть до кінця цього десятиріччя Україна буде готова до вступу в ЄС. Що потрібно реформувати для цього в країні та чи готовий сам ЄС нас прийняти так швидко?

Членство за 10 років можливе

“Я абсолютно переконана, що через 10 років Україна буде готова стати повноправним членом ЄС. Я б навіть насмілилася сказати, що буде готова до кінця цього десятиліття”, – заявила амбасадорка ЄС в Україні Катаріна Матерновав коментарі LIGA.net.

У коментарі “РБК-Україна”вона також висловила думку, що “2030 рік – це дуже реалістична дата”ймовірного вступу України в ЄС.

“Пари років може бути занадто мало. Але досі я бачила в Україні велику рішучість і велику завзятість рухатися швидко. Тому я насправді думаю, що у випадку з Україною це може зайняти менше часу, ніж раніше, у випадку з деякими іншими країнами. Вважаю, що 2030 р.– це дуже реалістична дата”, – сказала вона.

Що має робити Україна далі?

25 червня, в Люксембурзі відбулася перша Міжурядова конференція щодо вступу України до ЄС. Саме вона дала старт офіційним переговорам про наше членство у блоці. Наступним кроком буде двосторонній скринінг законодавства України та ЄС.

“Зараз, коли переговори про вступ України офіційно розпочато, наступним кроком буде так званий двосторонній скринінг законодавства України та ЄС. Він забере кілька місяців”,- сказала Матернова.

Україну очікують шість кластерів переговорів:  внутрішній ринок, сільське господарство, зовнішні відносини тощо.

“Після інавгураційної частини будуть шість кластерів переговорів, які будуть відкриватися і закриватися, це вже будуть фахівці у відповідних галузях працювати і приводити законодавство України у відповідність до стандартів ЄС”,– каже міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

До цих шести кластерів входять 33 із 35 переговорних розділів, за якими ЄК проводить скринінг відповідності законодавства України праву ЄС.

За словами Ольги Стефанішиної, віцепрем'єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції у2023 р. український уряд уже провів цей селфскринінг, хоч він і не був обов’язковим на цьому етапі.

“За його результатами Україні необхідно повністю або частково імплементувати близько 3 тис.актів права ЄС. Найбільший обсяг змін припадатиме на такі розділи: транспорт, продовольча безпека, ветеринарна та фітосанітарна політика, свобода підприємництва і надання послуг, фінансові послуги і вільний рух товарів”, – сказала вона.

Україна вже розпочала працювати над вимогами ЄС, але попереду ще багато роботи.

Для повноправного членства в ЄС Україна також має відповідати так званим Копенгагенським критеріям. Це демократія, верховенство права, захист прав меншин, вільна ринкова економіка, захист прав людини тощо.

“Шлях попереду вимагатиме постійних зусиль, самовідданості й істотних реформ. Україні та Молдові потрібно буде продовжувати роботу зі зміцнення інституцій, боротьбу з корупцією та посилювати економічну стабільність, щоб відповідати суворим стандартам повноправного членства в ЄС”, - резюмував президент Європейської ради Шарль Мішель.

Політичні перепони

Водночас на нашому шляху до ЄС можуть бути й політичні проблеми. Однією з них є Угорщина, яка стабільно затягує всі етапи нашого приєднання до ЄС.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан пригрозив, що є 75 випадків, коли країна зможе зупинити вступ України до ЄС.

Водночас Матернова сказала, що, хоча ЄС розширюється тільки за умови одностайності й будь-яка окрема держава-член має можливість відкладати, блокувати тощо окремі кроки, але Україна “не перша і, напевно, не остання”, з якою це відбувається.

Своєю чергою українські експерти вважають, що Угорщина може лише затягувати якісь рішення щодо України, за які голосують всі інші члени ЄС, але кінець-кінцем змушена погоджуватись, бо у впливових членів ЄС є важелі впливу на неї.

“Угорщина фінансово залежить від впливових членів ЄС, тож вона чудово розуміє, що хоч і може шантажувати ЄС тим, що не голосуватиме за рішення, потрібні Україні, але здійснювати свої погрози їй невигідно”, - каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру.

Також проблемою може стати наш аграрний сектор.

“Агрополітика ЄС викликає і зараз багато нарікань всередині Союзу”, - зазначив Кулеба.

Він має на увазі актуальну суперечку між Україною та її сусідами щодо експорту української агропродукції.

Водночас він впевнений, що аграрна політика ЄС може бути змінена як під тиском внутрішніх факторів, так і під впливом перспективи членства України.

“Але я не бачу жодного ризику, щоб тема сільського господарства стала перешкодою на шляху України до членства в ЄС. Будуть знайдені рішення”,- запевнив міністр.

Також перешкодою на шляху до швидкого вступу України до ЄС може бути черговість. Зараз девʼять країн на різних етапах вступу до ЄС: Албанія, Боснія, Косово, Чорногорія, Північна Македонія, Сербія, Україна, Молдова і Грузія. Якщо країни, які подали заявку раніше, візьмуть в ЄС пізніше за Україну, то буде багато галасу з боку таких країн, як Угорщина та Словаччина. Вони звинуватять лідерів ЄС в політичній прихильності до України.

Тож спочатку, до ЄС мають вступити країни Західних Балкан, які вже довго чекають і не хочуть поєднувати свій вступ з євроінтеграцією України та Молдови до ЄС.

Ще одним фактором є невирішеність територіальних проблем в Україні та Молдові. Хоча офіційно у Брюсселі про це не кажуть, але закінчення війни й розв’язання питання окупації Росією територій України та Молдови буде вагомим фактором під час вступу до ЄС.

Чи готовий ЄС до розширення

Крім всього вище сказаного треба ще знати чи готовий сам ЄС до розширення та інтеграції до своїх лав такої великої території, як Україна.

Так професор міжнародного права Альберто Алеманнов колонці The Guardian стверджує: щоб прийняти дев'ять нових країн, серед яких і Україна максимально ефективно, ЄС доведеться піти на серйозні структурні зміни.

“Уперше за два десятиліття уряди ЄС незабаром мають бути готові розпочати реформи, які зроблять звичний нам ЄС невпізнанним”, - каже він.

На його думку, з огляду на майбутнє розширення до дев'яти нових держав, включно з Україною, із загальним населенням у 60 млн осіб, тривати так, як зараз, уже не може. Розміри і населення України самі по собі, якби вона приєдналася до ЄС за нинішніми правилами, не тільки ще більше дестабілізували б повсякденний процес ухвалення рішень у Брюсселі, а й призвели б до безладу найважливіші галузі загальної політики, наприклад, сільське господарство.

Розширення ЄС торкнеться багатьох сфер його функціонування, передусім таких питань, як процес прийняття рішень і організація інституцій, розмір бюджету, сільськогосподарська політика і політика вирівнювання, функціонування внутрішнього ринку об’єднання, а також питання безпеки. Все це потрібно буде реформувати.

Водночас амбасадорка ЄС в Україні вважає, що ЄС здатен інтегрувати таку велику і складну країну, як Україна.

“Тож географічно Україна є найбільшою країною Європи, але з погляду економіки її можна порівняти з тим, де була Польща.20 років тому польський ВВП був співмірний із нинішнім українським. Вступ Польщі в ЄС – успіх. Не бачу причин, чому так не має бути з Україною”,– зазначила Матернова.

Вікторія Хаджирадєва